Ось уже 12 років поблизу Хрінницького водосховища на межі Рівненської і Волинської областей працює група археологів під керівництвом заступника директора Інституту археології, професора Дениса Козака. Цьогорічні розкопки вразили давністю знахідок, деяким із яких близько чотирьох тисячоліть. Окремі з них ровесники, інші є старшими від культур Стародавньої Греції та Риму.
Волинська археологічна експедиція працювала одразу на двох розкопах – урочищі «Шанків Яр» та урочищі «За Лісом», розповідає учасник експедиції, працівник Рівненської філії охоронної археологічної служби України, історик Віталій Ткач, адже за кілька місяців археологи роздобули свідчення давніх епох – від ранньослов’янської до епохи бронзи.
Віталій Ткач про одну з останніх знахідок сказав: «Споруда раннього залізного віку, де був знайдений потрійний кістяний наконечник гарпуна (рибальське знаряддя) і, очевидно, у зв’язці з ним, тому що це лежало вкупі, рештки знаряддя типу багра із ікол дикого кабана. Окрім того, були знайдені житла часів германаріха – держави давніх готів-германців, плем’я яких того часу базувалось на Волині (це друге-четверте століття), в цих житлах теж були знайдені ряд цікавих речей, виявлені були також об’єкти слов’янського часу. Крім того, на іншому розкопі, в урочищі «За лісом», було виявлено поселення доби бронзи. При розкопках цього поселення були знайдені крем’яні знаряддя – серпи, наконечники, стріли – крім того, зараз уже проаналізовані рештки кісток, а ще – поселення раннього залізного віку і Київської Русі».
Сенсаційним виявилось і знайдене за лісом поховання старого воїна, розповідає учасник експедиції, історик Віталій Ткач.
«Це один із найбагатших знайдених воїнських наборів на Волині. У ньому були знайдені крем’яний наконечник списа, десять наконечників стріл, цілий сагайдачний набір, на пальцях у нього були бронзові персні, і поряд якась давня скам’янілість, яку він, очевидно, носив як амулет. У похованого дуже високий статус. Його виділяли якимось чином у містичному плані, бо це поховання зовсім іншого обряду, ніж звичне поховання воїна. Ця людина була похована, лежачи на спині, із зігнутими ногами вверх, у той час як інших воїнів хоронили, кладучи на бік. До гробниці була побудована спеціальна приступка – нове, цікаве явище для бронзового віку наших територій...», – каже учасник експедиції працівник Рівненської філії охоронної археологічної служби України, історик Віталій Ткач.
Фотоекспозицію обіцяють відкрити, а на видання книги не знайшлося мецената
У цей час тривала робота у самому центрі Рівного, де будівництво нових торговельних комплексів змусило підняти кількаметровий шар ґрунту. Завдяки археологічних знахідкам нині вимальовується картина слов’янських городищ та більш пізніх поселень на місці сучасного обласного центру.
Підприємці обіцяють, що частина підземного торгового центру буде експозицією з фотографіями знахідок. І вже буквально днями – під завісу сезону – до Рівненського обласного краєзнавчого музею звернувся рівнянин, котрий виявив незвичайний посуд та знаряддя… на власному городі.
Коли в садибу прибули дослідники, виявили давнє поховання. Скелет, ножі, крем’яна сокира та чотири посудини, на яких збереглися рештки фарби, нині відправлені на дослідження. Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини при Рівненському обласному краєзнавчому музеї Валерій Самолюк вважає, що це поховання сягає часів фіналу трипільської культури, це кінець третього тисячоліття до нашої ери.
Саме про археологічні розкопки й цікаві історичні дослідження краю й розповідає навчальник посібник «Історичне краєзнавство Волині», яке щойно видали науковці Олена і Богдан Прищепи. Втім, видання посібника історики здійснили за власний кошт, узявши кредит у банку. Меценатів на книгу, незважаючи на всеукраїнське визнання результатів багатьох експедицій з унікальними знахідками, які очолював і в яких брав участь Богдан Прищепа, у Рівному та області поки що не знайшлося – ні серед бізнесменів, ні серед чиновників.
(Рівне – Київ – Прага)
Волинська археологічна експедиція працювала одразу на двох розкопах – урочищі «Шанків Яр» та урочищі «За Лісом», розповідає учасник експедиції, працівник Рівненської філії охоронної археологічної служби України, історик Віталій Ткач, адже за кілька місяців археологи роздобули свідчення давніх епох – від ранньослов’янської до епохи бронзи.
Віталій Ткач про одну з останніх знахідок сказав: «Споруда раннього залізного віку, де був знайдений потрійний кістяний наконечник гарпуна (рибальське знаряддя) і, очевидно, у зв’язці з ним, тому що це лежало вкупі, рештки знаряддя типу багра із ікол дикого кабана. Окрім того, були знайдені житла часів германаріха – держави давніх готів-германців, плем’я яких того часу базувалось на Волині (це друге-четверте століття), в цих житлах теж були знайдені ряд цікавих речей, виявлені були також об’єкти слов’янського часу. Крім того, на іншому розкопі, в урочищі «За лісом», було виявлено поселення доби бронзи. При розкопках цього поселення були знайдені крем’яні знаряддя – серпи, наконечники, стріли – крім того, зараз уже проаналізовані рештки кісток, а ще – поселення раннього залізного віку і Київської Русі».
Сенсаційним виявилось і знайдене за лісом поховання старого воїна, розповідає учасник експедиції, історик Віталій Ткач.
«Це один із найбагатших знайдених воїнських наборів на Волині. У ньому були знайдені крем’яний наконечник списа, десять наконечників стріл, цілий сагайдачний набір, на пальцях у нього були бронзові персні, і поряд якась давня скам’янілість, яку він, очевидно, носив як амулет. У похованого дуже високий статус. Його виділяли якимось чином у містичному плані, бо це поховання зовсім іншого обряду, ніж звичне поховання воїна. Ця людина була похована, лежачи на спині, із зігнутими ногами вверх, у той час як інших воїнів хоронили, кладучи на бік. До гробниці була побудована спеціальна приступка – нове, цікаве явище для бронзового віку наших територій...», – каже учасник експедиції працівник Рівненської філії охоронної археологічної служби України, історик Віталій Ткач.
Фотоекспозицію обіцяють відкрити, а на видання книги не знайшлося мецената
У цей час тривала робота у самому центрі Рівного, де будівництво нових торговельних комплексів змусило підняти кількаметровий шар ґрунту. Завдяки археологічних знахідкам нині вимальовується картина слов’янських городищ та більш пізніх поселень на місці сучасного обласного центру.
Підприємці обіцяють, що частина підземного торгового центру буде експозицією з фотографіями знахідок. І вже буквально днями – під завісу сезону – до Рівненського обласного краєзнавчого музею звернувся рівнянин, котрий виявив незвичайний посуд та знаряддя… на власному городі.
Коли в садибу прибули дослідники, виявили давнє поховання. Скелет, ножі, крем’яна сокира та чотири посудини, на яких збереглися рештки фарби, нині відправлені на дослідження. Старший науковий співробітник відділу охорони культурної спадщини при Рівненському обласному краєзнавчому музеї Валерій Самолюк вважає, що це поховання сягає часів фіналу трипільської культури, це кінець третього тисячоліття до нашої ери.
Саме про археологічні розкопки й цікаві історичні дослідження краю й розповідає навчальник посібник «Історичне краєзнавство Волині», яке щойно видали науковці Олена і Богдан Прищепи. Втім, видання посібника історики здійснили за власний кошт, узявши кредит у банку. Меценатів на книгу, незважаючи на всеукраїнське визнання результатів багатьох експедицій з унікальними знахідками, які очолював і в яких брав участь Богдан Прищепа, у Рівному та області поки що не знайшлося – ні серед бізнесменів, ні серед чиновників.
(Рівне – Київ – Прага)
