Доступність посилання

ТОП новини
12 листопада 2019, Київ 20:18

Від східноєвропейського кредитного запою болить голова в Західної Європи


Прага – Україна й інші країни Східної Європи останніми роками засвідчували швидке економічне зростання – і далеко не в останню чергу завдяки величезним обсягам кредитування, що їх надавали західні банки. І тепер, коли західні країни потерпають від кризи, вони з’ясовують, що через це кредитування сусідів можуть нині самі опинитися в іще гіршому становищі.

Східна Європа напозичала в західних банків понад півтора трильйона доларів станом на минулий рік, показує тогорічна статистика Банку міжнародних розрахунків. І щороку східноєвропейський регіон позичав усе більше: лише з 2005-го до 2008 року обсяги цих запозичень потроїлися.

Ці позики допомогли багатьом країнам досягти чималих рівнів економічного зростання: в деяких випадках реальний валовий внутрішній продукт (із урахуванням інфляції) зростав на 7 чи й 8 відсотків на рік.

І Східна Європа почала звикати жити в кредит, як уже давно роблять на Заході, і вже здавалося, що вона скоро наздожене Захід у цьому.

Криза забрала легкі гроші

Споживачі в східноєвропейських країнах, як і на Заході, дуже часто стали використовувати «легкі гроші», надані західними банками, для спекуляцій на місцевому ринку житла чи на закупівлю імпорту – замість того, щоб інвестувати в промисловість та інші виробничі сектори.

І тут прийшла криза – і все стало з ніг на голову. Західні банки раптом не змогли давати більше кредитів. І всі колишні добрі новини відразу перетворилися на погані.

Керівник відділу досліджень нових ринків Danske Bank, найбільшого комерційного банку Данії, Ларс Крістенсен бачить ситуацію в Східній Європі так: «Там був величезний бум запозичень, бум на ринку нерухомості, і ці країни стали дуже вразливі за нинішніх обставин обмежених можливостей кредитування в усьому світі. І зараз європейські банки зменшують свою діяльність на цих ринках із дуже простої причини: вони мають обмежити свої ризики».

Найбільше позик прийшло в Східну Європу з австрійських, шведських, грецьких, італійських і бельгійських банків. Багато з них зараз самі потребують грошей, щоб покрити власні борги і знецінені активи, і вже не можуть собі дозволити давати нові кредити.

Дефолт Сходу Європи чигає, щоб зруйнувати Захід

Ба більше: деякі фінансові експерти підозрюють, що західні банки понапозичали Східній Європі стільки, що коли східноєвропейці оголосять дефолт, це зруйнує й західні економіки, вже нестійкі через кризу.

Міністр фінансів Австрії Йозеф Прелль нещодавно сказав, що сама лише його країна позичила Східній Європі 230 мільярдів євро – це 70 відсотків від валового внутрішнього продукту Австрії.

І австрійська газета Der Standard застерігає: неповернення 10 відсотків цих боргів Східної Європи може призвести до колапсу банківського сектора Австрії.

А Європейський банк реконструкції і розвитку прогнозує, що неповернені заборгованості Східної Європи можуть перевищити 10 відсотків і сягнути й 20 відсотків.

ЄС не поспішає на порятунок

Через такі занепокоєння Прелль спробував минулого тижня переконати міністрів фінансів країн Європейського Союзу надати східноєвропейським країнам 150 мільярдів євро, що дало б змогу цим державам не оголошувати дефолту за їхніми боргами.

Один із провідних австрійських банків, Raiffeisen International, зібрав консорціум із дев’яти західних банків, які лобіюють ЄС і Європейський центральний банк, щоб ті зробили те саме.

Але Євросоюз, особливо Німеччина, не раді думкам рятувати якісь країни з-поза меж ЄС.

Досі за порятунок брався в першу чергу Міжнародний валютний фонд, який надав позики Білорусі, Ісландії, Латвії, Пакистанові, Угорщині й Україні. Але зараз повідомляють, що резерви МВФ у 200 мільярдів доларів близькі до того, щоб вичерпатися. Тим часом багатьом країнам, які вже отримали допомогу МВФ, потрібні нові кошти.

Хто врятує Україну?

В особливо тяжкому становищі Україна, на яку чекає скорочення валового внутрішнього продукту на 12 відсотків, не в останню чергу через різкий занепад світовий цін на сталь, яка становить 40 відсотків усього українського експорту, і через вищі ціни на газ, які доведеться платити промисловим підприємствам.

Київ нині веде переговори про отримання другого траншу позики загалом на 16,4 мільярда доларів. Ця позика дасть можливість Україні сплачувати свій суверенний борг, гарантований державою, і не оголошувати дефолт української держави. Але й надання цієї позики, як вважають, не врятує від неминучих дефолтів підприємств і банків в Україні.

За словами данського експерта Ларса Крістенсена, в проблемах Східної Європи частково винні й самі західні банки, які роками ігнорували попередження, що економіки східноєвропейського регіону далеко не такі міцні, як видавалося за темпами їхнього зростання.

Тож нині всі сподівання на якусь зовнішню силу, яка врятує цю частину світу. І, на думку оглядачів, єдиним кандидатом на подальший порятунок східноєвропейських країн залишається таки Європейський Союз, якому доведеться ухвалити непросте рішення взяти на себе й проблеми Східної Європи так само, як він свого часу використав її можливості.

(Прага – Київ)

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG