У порівнянні з іншими країнами в Німеччині культурним закладам живеться не так уже й погано. Культурним фінансуванням тут переважно займається держава.
Щорічно для цього загалом надають 8 мільярдів євро. Лише близько 600 мільйонів з цієї суми надходить від приватних спонсорів, активність яких унаслідок економічної кризи може зменшитися.
Оскільки державний і земельні бюджети на цей рік уже ухвалені, то й музеям і театрам поки що особливо хвилюватися нема чого, стверджують політики. Вони запевняють, що німецький уряд не збирається зменшувати витрати на культуру і робить це саме заради того, щоб «під час кризи подати позитивний сигнал».
Що буде через рік?
І все ж таки елемент неспокою залишається, що відчувалося й під час засідання парламентського комітету.
Якою буде ситуація через рік, коли внаслідок кризи зросте безробіття, зменшаться податкові надходження до державної скарбниці? «Оскільки культурна освіта належить до добровільних комунальних завдань, то в умовах порожніх державних кас, коли починають заощаджувати, саме над культурою нависає велика загроза», – застеріг Клаус Гебборн, представник Об’єднання міст Німеччини.
Для багатьох митців, які зав’язані на конкретних проектах або цілком залежать від спонсорів, діловий клімат уже зараз став значно суворішим. Їм стало складніше знаходити нових меценатів, і вони змушені займатися більше економікою, ніж творчістю.
Меценати і експерти заспокоюють і шукають позитиви
Те саме стосується і музеїв, і театрів, які говорять про зменшення обсягів продажу квитків. «Втративши гроші, люди не йдуть у першу чергу до театру або музею», – констатував Штефан Фрухт, представник Культурного комітету німецької економіки. У зв’язку з цим від статс-міністра з питань культури Бернда Нойманна пролунала пропозиція зменшити ціни на квитки до театрів і музеїв.
Експерти переймаються також подальшою долею мистецьких колекцій, які належать фірмам. Чимало робіт із цих колекцій виставляються в державних музеях. Висловлюються побоювання, що компанії почнуть продавати свої колекції, щоб пом’якшити власне скрутне економічне становище.
Представник Федерального союзу німецької промисловості Міхаель Росснаґель спробував розвіяти такі побоювання. «Картини, які зберігаються в музеях, і в майбутньому там залишатимуться. Тут ми налаштовані консервативно в позитивному сенсі», – сказав Росснаґель.
Попри всі побоювання і невпевненість стосовно майбутнього культури експерти називають і позитивний момент кризи. На їхню думку, криза може сприяти очищенню культурного ринку від «неякісного мистецтва». Голова Біржового об’єднання німецької книготоргівлі Ґоттфрід Гоннефельдер, наприклад, вважає, що в складні часи читачі купують ті книжки, зміст яких вони справді цінують».
(Берлін – Прага – Київ)
Щорічно для цього загалом надають 8 мільярдів євро. Лише близько 600 мільйонів з цієї суми надходить від приватних спонсорів, активність яких унаслідок економічної кризи може зменшитися.
Оскільки державний і земельні бюджети на цей рік уже ухвалені, то й музеям і театрам поки що особливо хвилюватися нема чого, стверджують політики. Вони запевняють, що німецький уряд не збирається зменшувати витрати на культуру і робить це саме заради того, щоб «під час кризи подати позитивний сигнал».
Що буде через рік?
І все ж таки елемент неспокою залишається, що відчувалося й під час засідання парламентського комітету.
Якою буде ситуація через рік, коли внаслідок кризи зросте безробіття, зменшаться податкові надходження до державної скарбниці? «Оскільки культурна освіта належить до добровільних комунальних завдань, то в умовах порожніх державних кас, коли починають заощаджувати, саме над культурою нависає велика загроза», – застеріг Клаус Гебборн, представник Об’єднання міст Німеччини.
Для багатьох митців, які зав’язані на конкретних проектах або цілком залежать від спонсорів, діловий клімат уже зараз став значно суворішим. Їм стало складніше знаходити нових меценатів, і вони змушені займатися більше економікою, ніж творчістю.
Меценати і експерти заспокоюють і шукають позитиви
Те саме стосується і музеїв, і театрів, які говорять про зменшення обсягів продажу квитків. «Втративши гроші, люди не йдуть у першу чергу до театру або музею», – констатував Штефан Фрухт, представник Культурного комітету німецької економіки. У зв’язку з цим від статс-міністра з питань культури Бернда Нойманна пролунала пропозиція зменшити ціни на квитки до театрів і музеїв.
Експерти переймаються також подальшою долею мистецьких колекцій, які належать фірмам. Чимало робіт із цих колекцій виставляються в державних музеях. Висловлюються побоювання, що компанії почнуть продавати свої колекції, щоб пом’якшити власне скрутне економічне становище.
Представник Федерального союзу німецької промисловості Міхаель Росснаґель спробував розвіяти такі побоювання. «Картини, які зберігаються в музеях, і в майбутньому там залишатимуться. Тут ми налаштовані консервативно в позитивному сенсі», – сказав Росснаґель.
Попри всі побоювання і невпевненість стосовно майбутнього культури експерти називають і позитивний момент кризи. На їхню думку, криза може сприяти очищенню культурного ринку від «неякісного мистецтва». Голова Біржового об’єднання німецької книготоргівлі Ґоттфрід Гоннефельдер, наприклад, вважає, що в складні часи читачі купують ті книжки, зміст яких вони справді цінують».
(Берлін – Прага – Київ)
