Доступність посилання

21 Листопад 2017, Київ 01:42

Кожний вісімнадцятий українець є студентом. За останні десять років кількість тих, хто навчається у вишах, зросла на 600 тисяч осіб – до 2,5 мільйонів. В Україні є 900 вищих навчальних закладів (як державних, так і приватних), плюс тисяча їхніх підрозділів - це у середньому вдесятеро більша кількість, ніж, скажімо, у Франції та Великобританії. Як багато студентів поєднують навчання з роботою? Чи беруть вони участь у суспільно-політичному житті?

Харківщину називають «Студентською Меккою» України

На Харківщині є 94 вищих навчальних заклади. Кореспондентка Радіо Свобода Юлія Журавльова поспілкувалася з одним із 300 тисяч студентів Слобожанщини.

Студентське життя веселе і цікаве, розповідає п’ятикурсник Харківського політехнічного університету Андрій. Затьмарює його лише корупція, що стає особливо актуальною під час сесії. «Сесія частенько маскується під назвою «допомога кафедрі». Але існують два основних аспекти у хабарництві під час студентського життя: коли від тебе вимагають гроші або ж коли студенти самі їх пропонують викладачам».

Хлопець упевнений, що давати хабара треба і по закінченню університету, щоб отримати гарну роботу. Щоправда, поки що працевлаштуватися самостійно студент 5 курсу не намагався. Живе на гроші батьків, які також оплачують і навчання. І хоча стипендії не отримує, адже навчається на контракті, хлопець чудово розуміє, що прожити на 600 гривень на місяць студенту сьогодні складно. «Найдешевша квітка нині коштує 15 гривень. Якщо ж я хочу дівчині щодня дарувати квіти , мені й стипендії не вистачить».
Втім, студент поки про роботу не думає і розмірковує над дипломом.

За радянських часів студентів було вдвічі менше

Нинішній студент є більш обізнаним, ніж його колега десять років тому, має більший доступ до знань, зазначає директор департаменту вищої освіти Міністерства освіти і науки України Ярослав Болюбаш. «За наших часів студенти сиділи в бібліотеках і гризли ази науки, тому що вони боролися за виживання. Моя мати казала: хочеш жити легше – вчися, адже у колгоспі була тяжка праця. На жаль, не всі студенти в рівних умовах: один матеріально забезпечений достатньо, а інший – ні». Ярослав Болюбаш також додав, що за радянських часів студентів було в 2 рази менше.

Молодь уже не є самодостатньою політичною рушійною силою

Один із найвідоміших колишніх українських студентів, народний депутат Олесь Доній був одним із натхненників студентського голодування на Майдані Незалежності у Києві 1990 року, де лунали політичні вимоги до тодішньої комуністичної влади. Олесь Доній говорить, що сьогодні студенти мають набагато більше потенційних можливостей, ніж 20 років тому. «За часів моєї студентської діяльності було чітке закріплення випускника університету за єдиною можливою роботою. Молодь уже не є самодостатньою політичною рушійною силою, бо в Україні політика фактично приватизована лише великими фінансово-промисловими групами. Тому можна говорити про великий потенціал сучасної молоді, але невеликі можливості для їх політичної та економічної реалізації».

Сьогодні «бідний студент» – це ледачий студент?

Наталка – майбутній економіст. Зараз вона навчається на 5 курсі одного зі столичних вузів. Дівчина хоче залишитися у Києві працювати, але ніякої гарантії працевлаштування не має. «Перш ніж видати диплом, вищий навчальний заклад вимагає, щоб кожен студент надав розписку із майбутнього місця роботи, що його дійсно візьмуть на роботу, а безпосередньо сам виш місцями роботи студентів не забезпечує. До того ж, на зарплату державного службовця дуже важко прожити, якщо людина не має свого житла».

Сьогодні «бідний студент» – це ледачий студент, тобто той, що не займається пошуками роботи, вважає директор навчально-наукового інституту енергетики і автоматики Національного університету біоресурсів і природокористування Володимир Козирський. За його словами, зараз є чимало можливостей працевлаштування за фахом для молодих, талановитих і роботящих старшокурсників або випускників вузів. «Зараз на роботу не беруть людину, яка просто має диплом. На сьогоднішній день дуже багато організацій беруть людину на роботу за результатами тестувань. Адже потрібно виконувати роботу і приносити прибуток. Відсоток студентів суттєво зріс, у зв’язку з тим, що люди хочуть отримати знання».

Підробіток для американських студентів – це традиція


Підробіток – звична річ і для американського студента, зазначає кореспондент Радіо Свобода у Нью-Йорку Юрій Дулерайн. Заробляють копійку, в основному, на так званих «соціальних роботах» – доглядають хворих, дивляться за дітьми, влаштовуються санітарами. «Кожен виш вважає це своєю проблемою – залучити якомога більше студентів. Студенти їдуть із різних континентів і навчаються за готівку. Оскільки іноземні студенти у США не отримують ані стипендії, ані будь-якої іншої допомоги, працювати для них – це традиція. Можна працювати ким завгодно, де завгодно і як завгодно».

Нинішнє «комерціалізоване» навчання у вишах витравлює сам дух студентського життя – з його незмінними «капусниками», пиятикою у гуртожитках і «шпорами», жартує письменник і видавець Дмитро Капранов. «Останнім часом ми згадуємо студентські роки тільки тому, що у нас уже троє дітей-студентів і ми, як кожні батьки, тепер маємо право сказати: а ось в наші часи...і починаємо згадувати. Але спогади здебільшого зовсім не схожі на те, що відбувається зараз у дітей. Ми вчилися в рази більше і більше спілкувалися, як прикуті до весла галерники».

Міністерство освіти і науки України запевнило, що проблем із виплатою стипендій не буде. Таким чином освітянське відомство прокоментувало твердження однієї із громадських організації, що нібито студенти вишів наприкінці року можуть не отримати стипендій. Міносвіти запевнило, що гроші для студентів є.
  • 16x9 Image

    Наталка Коваленко

    Співпрацюю з Радіо Свобода з 2005 року. Магістр Інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Народилася на Полтавщині 1984 року.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG