Потрапивши до найголовнішого християнського храму, будь-який відвідувач залишається вражений монументальністю і оздобленням інтер’єру. А щоб підняти градус вашого захоплення та обізнаності, варто завітати до Ватиканського історико-художнього музею «Скарбниця святого Петра», який розташований прямо тут, у базиліці.
IВатиканські келихи, якими досі послуговується Папа і кардинали під час урочистих літургійУ музеї різнопланова колекція античних та сучасних предметів, котрими послуговується церква. Історик-мистецтвознавець Санте Ґвідо зазначає: «Цей музей створений власне з усього того, що зберігалося у шафах, для проведення урочистих богослужінь, і таким чином представлене на огляд відвідувачам. Тут бачимо усі предмети, атрибути, які використовувалися та використовуються досі під час великих церковних подій. Ось, наприклад, візантійські хрести, які використовували у соборі на Різдво та Великдень. Тут зберігаються келихи, підсвічники, ними донині послуговується Папа на своєму вівтарі в базиліці під час святкових мес».
Унікальні експонати
Першим збирачем «Скарбниці святого Петра» був римський імператор Костянтин (306 – 337). Він не лише наказав спорудити собор на місці мученицької смерті апостола Петра, але й запровадив традицію збагачувати святу будівлю цінними дарунками. Після Костянтина протягом віків папи, імператори, королі, кардинали та прості віруючі на славу собору жертвували коштовні речі.
Унікальною пам’яткою ватиканської колекції вважається позолечений срібний хрест із частинками дерев’яного хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Реліквію, оздоблену дорогоцінним камінням, 15 століть тому подарували Святому престолу візантійський імператор Юстиніан II та його дружина Софія.
Саркофаг Юнія Басса, пам’ятка IV століттяФахівці стверджують, що «Хрест Юстиніана» – найдавніша свята реліквія, що збереглася до наших днів. Цей витончений витвір візантійського ювелірного мистецтва вважають також символом об’єднання Західної та Східної Європи під знаком Хреста.
Інший цікавий експонат пізньої античності – мармуровий саркофаг римського сенатора, християнина Юнія Басса. Докладніше про пам’ятку розповів мистецтвознавець Санте Ґвідо: «Саркофаг вважається найбільш виразним витвором мистецтва I століття історії християнства. Його цінність у тому, що вперше сторінки Біблії представлені у монументальних скульптурах. Ось зображені Адам і Єва у земному раю, а поруч бачимо вхід Христа до Єрусалима».
Історія музею
Ватиканський хрест або Хрест Юстиніана II, пам’ятка VI століттяУ вітринах колекція літургійного одягу, митри, папські перстені та інші коштовні предмети церковного побуту. Але всі ці експонати – лише сота доля того, що мало би насправді бути у музеї-скарбниці святого Петра. За свою багаторічну історію собор неодноразово піддавався грабункам і вандалізму.
Зокрема у XVI столітті найманці імператора Карла V безжально розкрадали коштовності, знищували мощі, реліквії та ватиканські документи. Пізніше під час вторгнення до Італії армії Наполеона Бонапарта скарбниця Петрової базиліки знову була спустошена. Наприкінці французької окупації невелика частина викрадених речей таки повернулася до Ватиканського собору. До початку XX століття цінні предмети собору зберігалися у різних приміщеннях без належного упорядкування. Відносно недавно, у 1975 році, скарбниця святого Петра набула статусу музею за понтифікату Папи Павла VI.
Унікальні експонати
Першим збирачем «Скарбниці святого Петра» був римський імператор Костянтин (306 – 337). Він не лише наказав спорудити собор на місці мученицької смерті апостола Петра, але й запровадив традицію збагачувати святу будівлю цінними дарунками. Після Костянтина протягом віків папи, імператори, королі, кардинали та прості віруючі на славу собору жертвували коштовні речі.
Унікальною пам’яткою ватиканської колекції вважається позолечений срібний хрест із частинками дерев’яного хреста, на якому був розіп’ятий Ісус Христос. Реліквію, оздоблену дорогоцінним камінням, 15 століть тому подарували Святому престолу візантійський імператор Юстиніан II та його дружина Софія.
Інший цікавий експонат пізньої античності – мармуровий саркофаг римського сенатора, християнина Юнія Басса. Докладніше про пам’ятку розповів мистецтвознавець Санте Ґвідо: «Саркофаг вважається найбільш виразним витвором мистецтва I століття історії християнства. Його цінність у тому, що вперше сторінки Біблії представлені у монументальних скульптурах. Ось зображені Адам і Єва у земному раю, а поруч бачимо вхід Христа до Єрусалима».
Історія музею
Зокрема у XVI столітті найманці імператора Карла V безжально розкрадали коштовності, знищували мощі, реліквії та ватиканські документи. Пізніше під час вторгнення до Італії армії Наполеона Бонапарта скарбниця Петрової базиліки знову була спустошена. Наприкінці французької окупації невелика частина викрадених речей таки повернулася до Ватиканського собору. До початку XX століття цінні предмети собору зберігалися у різних приміщеннях без належного упорядкування. Відносно недавно, у 1975 році, скарбниця святого Петра набула статусу музею за понтифікату Папи Павла VI.
