Наближаючись до нової будівлі музею, на перший погляд не бачиш нічого сенсаційного – шість кубічних споруд різного розміру, сталеві конструкції, скло із зеленим відтінком. Водночас широкі сходи на центральному вході буквально як магніт притягують відвідувача.
«Уже зі входу видно кожну частину будівлі. Ліворуч розташувалася колекція фоторобіт і плакатів; праворуч – постійна колекція картин. Позаду величезні зали для тимчасових виставок і ресторан», – поясює особливість свого витвору архітектор Девід Чіперфілд.
Трагічна історія
У відремонтованому ессенському Музеї Фолькванга, заснованому ще 1902 року, зібрано роботи класичного модернізму й сучасне мистецтво.
У 1930-х роках музею довелося пережити трагічні часи – націонал-соціалісти конфіскували його колекцію: частину робіт розпродали, інша частина загубилася під час війни. У повоєнні роки вдалося частково відновити експозицію.
І от у березні планується принаймні тимчасово реконструювати легендарну історичну колекцію. «Справді 1937 року музей втратив 1400 творів, – розповів нинішній директор музею Гартвіґ Фішер. – Сьогодні роботи з колишньої колекції розпорошені по світу між Бейрутом, Базелем, Нью-Йорком, Філадельфією і Сант-Пауло. Тепер ми хочемо влаштувати рандеву цих творів із роботами історичної колекції, які залишилися в музеї. Сюди належать звичайно Ван Гог, Гоген, Ренуар, Мане».
Світло й тінь
Така експозиція цілком заслуговує на нову будівлю. Варто зауважити, музей вирізняється не тільки чіткими, прозорими формами, просторими залами, але передусім й інтенсивним природним освітленням. Чіперфілд навіть не втримався і подякував директору музею Фолькванга за те, що той дозволив архітектору так щедро використовувати в проекті денне світло. Адже реставратори завжди з обережністю ставляться до природного освітлення, оскільки воно погано впливає на картини.
В Ессені ж відвідувач зможе насолоджуватися такою рідкісною для музеїв річчю, як – спільна гра мистецьких робіт і природного світла. За словами Фішера, все розраховано таким чином, що таке освітлення не шкодитиме картинам.
На спорудження нової супер-будівлі ессенського музею знадобилося лише два роки. Такі відносно рекордні темпи будівництва не в останню чергу пов’язані й з тим, що не було проблем із фінансуванням. Один із місцевих приватних меценатів надав музею пожертву обсягом у 55 мільйонів євро.
«Уже зі входу видно кожну частину будівлі. Ліворуч розташувалася колекція фоторобіт і плакатів; праворуч – постійна колекція картин. Позаду величезні зали для тимчасових виставок і ресторан», – поясює особливість свого витвору архітектор Девід Чіперфілд.
Трагічна історія
У відремонтованому ессенському Музеї Фолькванга, заснованому ще 1902 року, зібрано роботи класичного модернізму й сучасне мистецтво.
У 1930-х роках музею довелося пережити трагічні часи – націонал-соціалісти конфіскували його колекцію: частину робіт розпродали, інша частина загубилася під час війни. У повоєнні роки вдалося частково відновити експозицію.
І от у березні планується принаймні тимчасово реконструювати легендарну історичну колекцію. «Справді 1937 року музей втратив 1400 творів, – розповів нинішній директор музею Гартвіґ Фішер. – Сьогодні роботи з колишньої колекції розпорошені по світу між Бейрутом, Базелем, Нью-Йорком, Філадельфією і Сант-Пауло. Тепер ми хочемо влаштувати рандеву цих творів із роботами історичної колекції, які залишилися в музеї. Сюди належать звичайно Ван Гог, Гоген, Ренуар, Мане».
Світло й тінь
Така експозиція цілком заслуговує на нову будівлю. Варто зауважити, музей вирізняється не тільки чіткими, прозорими формами, просторими залами, але передусім й інтенсивним природним освітленням. Чіперфілд навіть не втримався і подякував директору музею Фолькванга за те, що той дозволив архітектору так щедро використовувати в проекті денне світло. Адже реставратори завжди з обережністю ставляться до природного освітлення, оскільки воно погано впливає на картини.
В Ессені ж відвідувач зможе насолоджуватися такою рідкісною для музеїв річчю, як – спільна гра мистецьких робіт і природного світла. За словами Фішера, все розраховано таким чином, що таке освітлення не шкодитиме картинам.
На спорудження нової супер-будівлі ессенського музею знадобилося лише два роки. Такі відносно рекордні темпи будівництва не в останню чергу пов’язані й з тим, що не було проблем із фінансуванням. Один із місцевих приватних меценатів надав музею пожертву обсягом у 55 мільйонів євро.
