Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 15:45

Про кохання, зраду і християнський храм у мусульманському стилі


Дзвіниця Свято-Миколаївського храму

Київ-Диканька – Село Диканька на Полтавщині – місце унікальне. І не лише завдяки класикам української й російської літератури, котрі його оспівали у своїх творах. А й завдяки тому факту, що саме тут жили особистості, чиї вчинки тим чи іншим чином вплинули на життя Європи.

А починалось усе сонячного травневого ранку: кримський хан Кучук-Бей, стоячи посеред зеленого поля, милувався краєвидами нової для нього землі – Полтавщини. Легкий вітерець гомонів у кронах лісових красенів-дубів; сонце сходило над акуратними білими будиночками, оточеними квітучими садами... І Кучуку-Бею полегшало: не може бути погано на такій красивій землі! Згідно з письмовими джерелами, приблизно так і розпочалися перші дні життя колишнього татарського хана, а відтепер князя Андрія Кочубея у Диканьці.

Історія України та Європи зберегла ім’я його онука – генерального писаря Запорізького, Василя Кочубея. Той написав донос Петру Першому на гетьмана Івана Мазепу, звинувативши останнього у зраді та прелюбництві. І невідомо, який із двох злочинів був у ті часи страшнішим… А насправді, у серці Василя Кочубея палала батьківська лють: його донька, молода красуня Мотря Василівна, втекла до коханця – Івана Мазепи! А перед тим милувалася з гетьманом просто у саду, біля Кочубеєвого палацу, про що «добрі люди» писареві й доповіли… Ця історія закінчилася трагічно: гетьман Мазепа стратив Кочубея у 1708 році – за державну зраду. А за два роки уже сам гетьман опинився поза законом, разом із шведським королем Карлом Дванадцятим програвши Полтавську битву Петру Першому.

Мусульманське минуле Кочубеїв

Купол Свято-Миколаївського храму
Після битви, як розповідає краєзнавець Ганна Золотайко, росіяни пограбували село, спалили будинки і поля, винищили чоловіче населення. Знищили і старий сільський дерев’яний храм Святого Миколая. Але 1794 року на місці знищеної церкви архітектор Микола Львов зводить нову: при цьому новий храм – єдиний на Сході Європи, збудований подібно до мусульманської мечеті, з круглим, а не хрестоподібним фундаментом.

Ганна Золотайко припускає: таким чином архітектор нагадав нащадкам про мусульманське минуле Кочубеїв і водночас продемонстрував можливості стилю класицизму. За словами краєзнавця, «Свято-Миколаївська церква збудована за зразком храму Петра і Павла у святому Римі. У церкві між першим та другим поверхом – ще один внутрішній купол: він виконаний зі скла у формі пелюсток квітки. Так само, як сім пелюсточків квітки, він може бути закритим. І так само, як пелюстки квітки, він з центру відкривається. Під зовнішнім куполом (але так, що знизу не видно) зроблене спеціальне місце для церковного хору. А під церквою – усипальниця князів Кочубеїв, там вісім поховань: 5 князів і три княгині. І лежать вони у мармурових гробницях...

Мешканці Диканьки переконані: Свято-Миколаївський храм – це пам’ять про закоханих Мотрю Кочубей та Івана Мазепу, про романтику козацької доби і мужність козаків. Власне, про ті часи можна прочитати у поемах Пушкіна і Шевченка. А Гоголь перетворив Диканьку на одне з найромантичніших місць України – тут бував коваль Вакула з його «Ночі перед Різдвом». А ті, кому пощастило побачити Диканьку на власні очі, стверджують: це місце романтичне будь-якої пори року…

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG