Археологи разом із працівниками Винниківського краєзнавчого музею обстежували ділянку, на якій має бути зведений сад. Це місце в яру на лісовій окраїні. На глибині приблизно 20 сантиметрів знайшли людські останки, а також залишки тварин.
У Винниківському краєзнавчому музеї зберігається свідчення старенької людини про масові розстріли євреїв у лісі. Цей факт відомий науковцям, але вони не знали про конкретне місце. Археологи припускають, що це масове поховання людей. Наразі припинені усі роботи на ділянці. Цим питанням займатиметься спеціальна комісія.
Фахівці спершу проведуть розкопки і ексгумацію останків. Лише тоді можна встановити і стать людей, вік і причину загибелі.
У трудовому таборі перебували близько 800 євреїв
Начальник відділу використання інформації Центрального державного історичного архіву України у Львові, дослідник Ігор Смольський розповів, що згідно з документами, у Винниках восени 1941 року був утворений трудовий табір, який ліквідували у 1943 році. У ньому перебували близько 800 євреїв, яких привезли зі Львова, Сколе, Яричева та інших містечок. В’язні будували військову дорогу. А керував будівництвом Юрген Штрооп, який відомий як ліквідатор Варшавського гетто. Якщо знайдені останки належать дорослим особам, то можна буде стверджувати, що у Винниківському лісі розстріляні саме євреї трудового табору.
«21 липня 1943-го табір був ліквідований. Частину в’язнів транспортували у Львів у Янівський табір, інших розстріляли у лісі під селом Якторів, але ще можна припустити, що могли бути розстріли в інших місцях», – зауважує Ігор Смольський.
У лісі можуть бути поховані євреї Винниківської громади
У Львові багато місць, де масово вбивали євреїв у час німецької окупації. Це, зокрема, тюрми на Бригідках і Лонцького, розстріли в самому гетто та Янівському таборі.
У Винниках до 1941 року мешкала численна і організована єврейська громада, чимало її представників активно займались пивоварінням. Науковець Ігор Смольський припускає, що у лісі можуть бути поховані євреї громади. Однак фахівець наголошує, що потрібні ґрунтовні дослідження.
«Ще не вивчена достатньо документальна база Голокосту в Галичині, – каже він. – Варто вести пошуки у німецьких архівах, є чимало документів у російських архівах. Адже ґрунтовних досліджень із цього питання одне-два».
Довкола Голокосту в Галичині, зазначає дослідник, створено багато міфів, радянських, польських, єврейських, українських, а тому важливо, щоб дослідження проводили незаангажовані фахові науковці.
У Львові до початку Другої світової війни проживали понад 100 тисяч євреїв, але врятуватися вдалося небагатьом.
У Винниківському краєзнавчому музеї зберігається свідчення старенької людини про масові розстріли євреїв у лісі. Цей факт відомий науковцям, але вони не знали про конкретне місце. Археологи припускають, що це масове поховання людей. Наразі припинені усі роботи на ділянці. Цим питанням займатиметься спеціальна комісія.
Фахівці спершу проведуть розкопки і ексгумацію останків. Лише тоді можна встановити і стать людей, вік і причину загибелі.
У трудовому таборі перебували близько 800 євреїв
Начальник відділу використання інформації Центрального державного історичного архіву України у Львові, дослідник Ігор Смольський розповів, що згідно з документами, у Винниках восени 1941 року був утворений трудовий табір, який ліквідували у 1943 році. У ньому перебували близько 800 євреїв, яких привезли зі Львова, Сколе, Яричева та інших містечок. В’язні будували військову дорогу. А керував будівництвом Юрген Штрооп, який відомий як ліквідатор Варшавського гетто. Якщо знайдені останки належать дорослим особам, то можна буде стверджувати, що у Винниківському лісі розстріляні саме євреї трудового табору.
«21 липня 1943-го табір був ліквідований. Частину в’язнів транспортували у Львів у Янівський табір, інших розстріляли у лісі під селом Якторів, але ще можна припустити, що могли бути розстріли в інших місцях», – зауважує Ігор Смольський.
У лісі можуть бути поховані євреї Винниківської громади
У Львові багато місць, де масово вбивали євреїв у час німецької окупації. Це, зокрема, тюрми на Бригідках і Лонцького, розстріли в самому гетто та Янівському таборі.
У Винниках до 1941 року мешкала численна і організована єврейська громада, чимало її представників активно займались пивоварінням. Науковець Ігор Смольський припускає, що у лісі можуть бути поховані євреї громади. Однак фахівець наголошує, що потрібні ґрунтовні дослідження.
«Ще не вивчена достатньо документальна база Голокосту в Галичині, – каже він. – Варто вести пошуки у німецьких архівах, є чимало документів у російських архівах. Адже ґрунтовних досліджень із цього питання одне-два».
Довкола Голокосту в Галичині, зазначає дослідник, створено багато міфів, радянських, польських, єврейських, українських, а тому важливо, щоб дослідження проводили незаангажовані фахові науковці.
У Львові до початку Другої світової війни проживали понад 100 тисяч євреїв, але врятуватися вдалося небагатьом.
