Списки національних дерев, які мають історичну та культурну цінність, є майже у всіх країнах Європи. Тільки у Великій Британії близько 50 дерев вважаються національними, у Німеччині – понад 20, у Польщі – 5, а у Греції – 3. На збереження таких рослин і догляд за ними виділяється спеціальне державне фінансування.
У пострадянських країнах національних дерев раніше не обирали, тому Україна є щодо цього новаторкою, зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Ми домовились, що буде 4 номінації, - говорить він. - Перша – «Найстаріше дерево». Друга – «Меморіальне дерево України». Відповідно, ми думали, що це дерево повинно бути пов’язане з якоюсь відомою особою. Третя – «Історичне дерево», тобто дерево, пов’язане з якоюсь історичною подією. І остання номінація – «Естетично цінне дерево», тобто дерево, незвичайне на вигляд».
2000-річна олива, Нікітський ботанічний сад
Географічне розташування дерев, визнаних національними, – доволі нерівномірне, говорить Володимир Борейко. Зокрема, у Криму росте 4 національних дерева, багато дерев – у Західній Україні, а от у Центральній і Східній – набагато менше.
«Найстарішим деревом» України визнано оливу, яка росте у Нікітському ботанічному саду і має 2 тисячі років. У номінації «Меморіальне дерево України» перемогла 800-річна липа на Львівщині, під якою, за легендою, відпочивав Богдан Хмельницький. «Історичним деревом» назвали 700-річний Запорізький дуб. А найбільш «естетично цінним» було визнано найстаріше дерево столиці – дуб Грюненвальда, названий на честь німецького художника епохи Відродження, який малював, зокрема, і такі дивні дерева, розповідає Борейко.
Легендарним деревам – сертифікати Мінприроди
Старі дерева з часом обростають легендами і повір’ями, багато «національних» дерев віднайшли саме завдяки переказам людей, що живуть неподалік, каже волонтер Київського еколого-культурного центру Сергій Шнайдер. А дерева, згадані у переліку Мінприроди, мають своєрідну енергетику, яку ні з чим не можна порівняти, зазначає еколог.
«Коли ми почали займатися цими деревами, ми зіткнулись з якимось паралельним світом, який існує, можна сказати, зовсім поруч, який значно старший за нас і який здійснює колосальний вплив на кожного, хто з ним стикається», – говорить Сергій Шнайдер.
Найближчим часом Мінприроди має випустити сертифікати, які засвідчать, що 17 дерев України є «національними», і будуть вважатися такими ще щонайменше сто років. Представники еколого-культурного центру сподіваються таким чином отримати державне фінансування на лікування таких рослин і догляд за ними.
У пострадянських країнах національних дерев раніше не обирали, тому Україна є щодо цього новаторкою, зазначає директор Київського еколого-культурного центру Володимир Борейко.
«Ми домовились, що буде 4 номінації, - говорить він. - Перша – «Найстаріше дерево». Друга – «Меморіальне дерево України». Відповідно, ми думали, що це дерево повинно бути пов’язане з якоюсь відомою особою. Третя – «Історичне дерево», тобто дерево, пов’язане з якоюсь історичною подією. І остання номінація – «Естетично цінне дерево», тобто дерево, незвичайне на вигляд».
Географічне розташування дерев, визнаних національними, – доволі нерівномірне, говорить Володимир Борейко. Зокрема, у Криму росте 4 національних дерева, багато дерев – у Західній Україні, а от у Центральній і Східній – набагато менше.
«Найстарішим деревом» України визнано оливу, яка росте у Нікітському ботанічному саду і має 2 тисячі років. У номінації «Меморіальне дерево України» перемогла 800-річна липа на Львівщині, під якою, за легендою, відпочивав Богдан Хмельницький. «Історичним деревом» назвали 700-річний Запорізький дуб. А найбільш «естетично цінним» було визнано найстаріше дерево столиці – дуб Грюненвальда, названий на честь німецького художника епохи Відродження, який малював, зокрема, і такі дивні дерева, розповідає Борейко.
Легендарним деревам – сертифікати Мінприроди
Старі дерева з часом обростають легендами і повір’ями, багато «національних» дерев віднайшли саме завдяки переказам людей, що живуть неподалік, каже волонтер Київського еколого-культурного центру Сергій Шнайдер. А дерева, згадані у переліку Мінприроди, мають своєрідну енергетику, яку ні з чим не можна порівняти, зазначає еколог.
«Коли ми почали займатися цими деревами, ми зіткнулись з якимось паралельним світом, який існує, можна сказати, зовсім поруч, який значно старший за нас і який здійснює колосальний вплив на кожного, хто з ним стикається», – говорить Сергій Шнайдер.
Найближчим часом Мінприроди має випустити сертифікати, які засвідчать, що 17 дерев України є «національними», і будуть вважатися такими ще щонайменше сто років. Представники еколого-культурного центру сподіваються таким чином отримати державне фінансування на лікування таких рослин і догляд за ними.
