Як згадують директор Фонду «Демократичні ініціативи» Ірина Бекешкіна та президент Євроатлантичної ради України Вадим Гречанинов, Ілько Кучерів належав до тих небайдужих людей, які спершу створювали державу Україну, а потім рухали її у напрямку європейських демократичних цінностей.
«Коли ми кажемо про євроатлантичну інтеграцію, найперше, що люди згадують, це коли Ілько написав індивідуальну заяву про вступ до НАТО. Він чудово розумів, що там немає індивідуального членства – це був такий геніальний, я б сказала, піар-хід, для того, щоб заявити: ми – за НАТО!» – зазначила Ірина Бекешкіна.
Брак інформації – причина незнання
Ілька турбувало те, що більшість українців ставляться до Північноатлантичного альянсу негативно, шукав причини цього і намагався знайти способи подолати таку тенденцію (за даними опитувань Фонду «Демократичні ініціативи, лише 25 відсотків українців підтримали б вступ держави до НАТО).
Ірина Бекешкіна відзначила, що Фонд провів серйозні соціологічні та аналітичні дослідження, перш ніж визначив основні причини цієї ситуації.
«Перша причина – це старі стереотипи, те, що НАТО є агресивний військовий блок, – зауважує вона. – Цей стереотип часів існування СРСР і Варшавського пакту виявився в Україні доволі живучим. Друга причина – що членство в НАТО залучить Україну до військових дій, до якоїсь війни. Така думка пов’язана з тим, що абсолютна більшість українців не має поняття про те, що рішення в альянсі ухвалюються на основі консенсусу. Третя причина реальна: наші громадяни бояться, що членство у НАТО погіршить відносини з Росією. Ми також виявили під час опитувань, що взагалі більшість наших респондентів не мала змогу побачити на власні очі, як живуть громадяни країн-членів НАТО та Євросоюзу; а за доби СРСР лише 14 відсотків українців побували у країнах соціалістичного табору».
Стратегія розвитку від Ілька Кучерова
Розуміючи, що зовнішньополітичний курс держави визначає і впроваджує влада, і враховуючи настрої нової влади України, Ілько Кучерів пропонував розширити інформаційну роботу неурядових інституцій. Так, незадовго до смерті він консультувався з активістами громадянських рухів та студентських організацій, як краще провадити інформаційну кампанію на підтримку євроатлантичної інтеграції України.
Як згадує одна з керівників руху «Новий громадянин» Світлана Заліщак, з нею та її колегами Ілько Кучерів обговорював таке питання: «Наскільки люди мають змогу отримувати вільну, збалансовану інформацію і про НАТО, і про Євросоюз?» «Багато що залежить від дій влади, це зрозуміло. Друге – це все-таки роль громадянського суспільства, це громадські організації, аналітичні центри, – зауважує Заліщак. – Їхній вплив, їхні ресурси набагато менші, у порівнянні з тими, якими володіє влада, як казав пан Ілько, але ж намагатись працювати треба!»
Наведені Фондом дані соціологічних опитувань доводять, що більшість українців воліє знати якнайбільше про НАТО та ЄС. Як зазначила Ірина Бекешкіна, згідно зі стратегією, яку запропонував Ілько Кучерів Фонду, діяльність «Демократичних ініціатив» зосереджується на освітній та інформаційній кампаніях. Колектив Фонду працюватиме з аналітичними центрами, студентськими організаціями, громадськими ініціативами для поширення правдивої інформації про життя у країнах-членах ЄС і НАТО.
Інтерес до співпраці з колегами Ілька Кучеріва висловили Європейська комісія, аналітичні центри з «нової Європи» – із Болгарії, Румунії, Сербії, щоб українці знали і їхній євроінтеграційний досвід.
«Коли ми кажемо про євроатлантичну інтеграцію, найперше, що люди згадують, це коли Ілько написав індивідуальну заяву про вступ до НАТО. Він чудово розумів, що там немає індивідуального членства – це був такий геніальний, я б сказала, піар-хід, для того, щоб заявити: ми – за НАТО!» – зазначила Ірина Бекешкіна.
Брак інформації – причина незнання
Ілька турбувало те, що більшість українців ставляться до Північноатлантичного альянсу негативно, шукав причини цього і намагався знайти способи подолати таку тенденцію (за даними опитувань Фонду «Демократичні ініціативи, лише 25 відсотків українців підтримали б вступ держави до НАТО).
Ірина Бекешкіна відзначила, що Фонд провів серйозні соціологічні та аналітичні дослідження, перш ніж визначив основні причини цієї ситуації.
«Перша причина – це старі стереотипи, те, що НАТО є агресивний військовий блок, – зауважує вона. – Цей стереотип часів існування СРСР і Варшавського пакту виявився в Україні доволі живучим. Друга причина – що членство в НАТО залучить Україну до військових дій, до якоїсь війни. Така думка пов’язана з тим, що абсолютна більшість українців не має поняття про те, що рішення в альянсі ухвалюються на основі консенсусу. Третя причина реальна: наші громадяни бояться, що членство у НАТО погіршить відносини з Росією. Ми також виявили під час опитувань, що взагалі більшість наших респондентів не мала змогу побачити на власні очі, як живуть громадяни країн-членів НАТО та Євросоюзу; а за доби СРСР лише 14 відсотків українців побували у країнах соціалістичного табору».
Стратегія розвитку від Ілька Кучерова
Розуміючи, що зовнішньополітичний курс держави визначає і впроваджує влада, і враховуючи настрої нової влади України, Ілько Кучерів пропонував розширити інформаційну роботу неурядових інституцій. Так, незадовго до смерті він консультувався з активістами громадянських рухів та студентських організацій, як краще провадити інформаційну кампанію на підтримку євроатлантичної інтеграції України.
Як згадує одна з керівників руху «Новий громадянин» Світлана Заліщак, з нею та її колегами Ілько Кучерів обговорював таке питання: «Наскільки люди мають змогу отримувати вільну, збалансовану інформацію і про НАТО, і про Євросоюз?» «Багато що залежить від дій влади, це зрозуміло. Друге – це все-таки роль громадянського суспільства, це громадські організації, аналітичні центри, – зауважує Заліщак. – Їхній вплив, їхні ресурси набагато менші, у порівнянні з тими, якими володіє влада, як казав пан Ілько, але ж намагатись працювати треба!»
Наведені Фондом дані соціологічних опитувань доводять, що більшість українців воліє знати якнайбільше про НАТО та ЄС. Як зазначила Ірина Бекешкіна, згідно зі стратегією, яку запропонував Ілько Кучерів Фонду, діяльність «Демократичних ініціатив» зосереджується на освітній та інформаційній кампаніях. Колектив Фонду працюватиме з аналітичними центрами, студентськими організаціями, громадськими ініціативами для поширення правдивої інформації про життя у країнах-членах ЄС і НАТО.
Інтерес до співпраці з колегами Ілька Кучеріва висловили Європейська комісія, аналітичні центри з «нової Європи» – із Болгарії, Румунії, Сербії, щоб українці знали і їхній євроінтеграційний досвід.
