Ознакою сучасної розвинутої економіки є поява і швидке впровадження наукових розробок у виробництво. Але в Україні нечисленні розробки донецьких вчених або ж не знаходять інвестора взагалі, або ж продаються за кордон. Така доля спіткала і винахід медиків Донецького фізико-технічного інституту імені Галкіна – термограф – пристрій, який дозволяє виявити захворювання на рак на ранніх його стадіях. Розчарувавшись у державних можливостях, винахідники близько двох років самостійно шукають інвестора, втім, марно. У той же час Донецький національний технічний університет вже протягом декількох років активно продає свої розробки з хімії і металургії закордонним підприємствам.
Вітчизняні підприємства використовують не більше, ніж 10 відсотків розробок українських вчених, відповідно стільки ж становить частка інноваційних підприємств, порахували експерти проекту з підтримки інноваційної політики в Україні. Проект є складовою часткою програми економічного розвитку України, профінансованої Європейським Союзом. Фахівці недаремно обрали місцем для діалогу з українською владою, науковцями і бізнесом саме Донецьк – тут сконцентрований значний науковий і промисловий потенціал.
Чому цей потенціал не використовується повністю, пояснив фахівець проекту Аркадій Хребтов. «Старопромислові регіони, яким є Донбас, завжди прив’язані до родовищ корисних копалин – вони історично так виникали. А оскільки двох однакових родовищ внаслідок геологічних причин не буває, технології, які використовуються в старопромислових регіонах, прив’язані до родовищ. Тому пряме використання нових технологій без суттєвого їх доопрацювання неможливе», – зауважує експерт.
Ті ж проблеми, ті ж помилки, що і в старопромисловій Європі 30 років тому
Масове закриття металургійних і вугільних підприємств, яке спостерігається в Україні, інші держави, такі як Америка, Німеччина чи Великобританія, пережили 30 років тому, зазначає директор проекту Джордж Строгілопулос. І перешкоди на шляху до інноваційної промисловості були такі ж, зауважує він.
В системі влада-наука-бізнес проблема номер один – податки, каже експерт із політичних питань та вдосконалення інституційної структури проекту Гудрун Румпф. «В Україні надзвичайно складний податковий режим, існує низка незначних податків, а деякі взагалі ухиляються від сплати податків, – зазначає пані Румпф. – Не існує податкової системи, яка б стимулювала інноваційне підприємництво».
На думку експертів, українські проекти з підтримки інновацій більше нагадують відмивання коштів, бо ж ніхто їх не контролює. В ЄС більш прозора система: тільки за наявності партнера-підприємця, науковці отримують фінансування і розпочинають дослідження. Євросоюзу притаманний чіткіший розподіл обов’язків між установами і відомствами, у той час коли в Україні більшість питань вирішує Верховна Рада і лише вона. Окрім цього, експерти вказують на недостатнє фінансування підтримки новаторського підприємництва в Україні і надмірну централізацію влади, що заважає налагодити діалог між бізнесменами і науковцями.
Вітчизняні підприємства використовують не більше, ніж 10 відсотків розробок українських вчених, відповідно стільки ж становить частка інноваційних підприємств, порахували експерти проекту з підтримки інноваційної політики в Україні. Проект є складовою часткою програми економічного розвитку України, профінансованої Європейським Союзом. Фахівці недаремно обрали місцем для діалогу з українською владою, науковцями і бізнесом саме Донецьк – тут сконцентрований значний науковий і промисловий потенціал.
Чому цей потенціал не використовується повністю, пояснив фахівець проекту Аркадій Хребтов. «Старопромислові регіони, яким є Донбас, завжди прив’язані до родовищ корисних копалин – вони історично так виникали. А оскільки двох однакових родовищ внаслідок геологічних причин не буває, технології, які використовуються в старопромислових регіонах, прив’язані до родовищ. Тому пряме використання нових технологій без суттєвого їх доопрацювання неможливе», – зауважує експерт.
Ті ж проблеми, ті ж помилки, що і в старопромисловій Європі 30 років тому
Масове закриття металургійних і вугільних підприємств, яке спостерігається в Україні, інші держави, такі як Америка, Німеччина чи Великобританія, пережили 30 років тому, зазначає директор проекту Джордж Строгілопулос. І перешкоди на шляху до інноваційної промисловості були такі ж, зауважує він.
В системі влада-наука-бізнес проблема номер один – податки, каже експерт із політичних питань та вдосконалення інституційної структури проекту Гудрун Румпф. «В Україні надзвичайно складний податковий режим, існує низка незначних податків, а деякі взагалі ухиляються від сплати податків, – зазначає пані Румпф. – Не існує податкової системи, яка б стимулювала інноваційне підприємництво».
На думку експертів, українські проекти з підтримки інновацій більше нагадують відмивання коштів, бо ж ніхто їх не контролює. В ЄС більш прозора система: тільки за наявності партнера-підприємця, науковці отримують фінансування і розпочинають дослідження. Євросоюзу притаманний чіткіший розподіл обов’язків між установами і відомствами, у той час коли в Україні більшість питань вирішує Верховна Рада і лише вона. Окрім цього, експерти вказують на недостатнє фінансування підтримки новаторського підприємництва в Україні і надмірну централізацію влади, що заважає налагодити діалог між бізнесменами і науковцями.
