Доступність посилання

16 Грудень 2017, Київ 19:43

Казахстан приймає саміт ОБСЄ під критику за згортання демократії


Прага – 1 грудня в Астані розпочинається дводенний саміт Організації з безпеки і співробітництва у Європі. Це найбільший міжнародний форум в історії Казахстану, який став першою пострадянською державою, що очолила ОБСЄ. Але далі лунають сумніви, чи заслужив Казахстан таку престижну міжнародну посаду. Свою думку з цього приводу в інтерв’ю Радіо Свобода висловив Генеральний секретар ООН.

Саміт в Астані – перший для ОБСЄ у 21 столітті. Попереднє таке зібрання проводили в Стамбулі одинадцять років тому. У списку VIP-гостей державний секретар США Гілларі Клінтон, президент Франції Ніколя Саркозі, канцлер Німеччини Анґела Меркель. Серед учасників саміту і Президент України Віктор Янукович, який має виступати на пленарному засіданні після президента Росії Дмитра Медведєва.

У порядку денному афганський конфлікт, становище у Киргизстані і пошуки врегулювання заморожених суперечок на теренах колишнього СРСР – у Нагірному Карабасі та Придністров’ї. Керівники ОБСЄ запевняють, що саміт в Астані не буде лише протокольною подією. У підсумковій декларації мають визначити нові пріоритети організації, що об’єднує 56 держав. Щоправда, експерти сумніваються, що рішення будуть революційними, адже ОБСЄ діє за принципом консенсусу.

У кулуарах саміту говоритимуть про таємні депеші

Керівник держдепартаменту США вперше буде бачитися в Астані зі світовими лідерами після скандальних публікацій організації Wikileaks, яка цього тижня почала оприлюднювати таємні депеші американських дипломатів. В документах, зокрема, мовиться, що Гілларі Клінтон нібито давала розпорядження своїм підлеглим «шпигувати» за чільними дипломатами ООН – збирати дані про їхні кредитні картки, особисті паролі тощо.

У Вашингтоні засудили появу таких даних, назвавши їх «нападом» на світову спільноту».

Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун
А Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун в Астані в інтерв’ю Радіо Свобода прокоментував це так: «Я не думаю, що хто-небудь буде щасливий, коли хтось за ним наглядає. Але як Генеральний секретар ООН я знаю, що моя діяльність прозора і перебуває під постійним наглядом світової спільноти». При цьому Пан Ґі Мун додав, що всі учасники організації мають дотримуватися міжнародних угод, які передбачають імунітет і привілеї ООН.

Правозахисники бачать згортання демократії в Астані

Для багатого на поклади енергоносіїв Казахстану саміт ОБСЄ – це яскравий символ зростаючого міжнародного авторитету держави. Але за кордоном лунають заяви, що цей авторитет сильно підмочений. Правозахисники з Human Rights Watch у вівторок заявили, що погане становище з правами людини в Казахстані лише погіршилося, поки Астана цього року головувала в ОБСЄ. В країні кидають за ґрати журналістів, а одній із провідних опозиційних партій відмовили у реєстрації, зазначають правозахисники.

Офіційна Астана критику у згортанні демократичних реформ відкидає і наголошує, що Казахстан веде перед в економічних реформах, завдяки яким рівень життя у казахстанців вищий, ніж у сусідів.

Генсекретар ООН хвалить Казахстан за досягнення, але бачить і проблему


Зі свого боку, Генеральний секретар ООН Пан Ґі Мун сподівається, що Казахстан повністю виконає рекомендації Правозахисної ради ООН. Про це Пан Ґі Мун заявив в інтерв’ю Радіо Свобода у вівторок під час візиту до Астани. Водночас Генсекретар ООН похвалив Казахстан за досягнення.

«Протягом року, що минає, як голова ОБСЄ Казахстан продемонстрував лідерство та прихильність до миру і стабільності у Киргизстані та інших регіонах. Казахстан є одним із важливих партнерів ООН і здійснює вагомий соціальний та економічний розвиток. Я щиро сподіваюся, що Казахстан також здійснить поступ у дотримані прав людини», – сказав Пан Ґі Мун, зазначивши, що обговорив правозахисні питання з керівництвом Казахстану.

У Киргизстані вважають, що Назарбаєв міг зробити більше

Толекан Ісмаїлова, голова киргизької правозахисної організації «Громадяни проти корупції»
На відміну від керівника ООН, деякі киргизькі правозахисники вважають, що Казахстан на чолі ОБСЄ зробив недостатньо для врегулювання конфлікту у їхній країні.

«Коли Курманбек Бакієв (колишній президент Киргизстану) заявив, що готовий сісти за стіл переговорів із урядом Рози Отунбаєвої, то голова ОБСЄ лише махнув рукою – «Вирішуйте самі». Потім якось вирішили питання після втручання президентів США і Росії. Не було б війни, не було б жертв – 87 загиблих молодих людей і тисячі поранених. Тобто, не був реалізований мандат щодо захисту прав громадян. ОБСЄ байдуже спостерігала за заворушеннями в нашій республіці», – сказала Радіо Свобода Толекан Ісмаїлова, голова киргизької правозахисної організації «Громадяни проти корупції».
  • 16x9 Image

    Мар’яна Драч

    На Радіо Свобода з 1996 року, вела різні програми, серед яких «Україна і світ» та «Свобода сьогодні». Вивчала міжнародні відносини в Рузвельтському університеті в Чикаго і державне управління та економіку в Інституті державного управління і місцевого самоврядування (нині Академія) в Києві. Директор української служби Радіо Свобода з травня 2013 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG