Обраний президентом Литви 5 січня 2003 року Роландас Паксас був усунений із посади в результаті імпічменту у квітні 2004 року.
Приводом для імпічменту стала постанова Конституційного суду Литви про те, що Паксас порушив Конституцію держави, надавши громадянство Литви російському підприємцеві Юрієві Борисову, який фінансував його виборчу кампанію. Окрім того, його звинувачували в розголошенні державної таємниці.
Коли Паксас по тому забажав відразу ж балотуватися на президента знову, парламент змінив Конституцію й тим заборонив усуненим через імпічмент балотуватися знову ще 5 років. Прихильники Паксаса звернулися до Конституційного суду, і той скасував поправку. Але натомість постановив, що для порушників присяги заборона обіймати посади, які теж вимагають присягати, має бути довічною.
Паксас збирається стати депутатом, а потім, можливо, і президентом
Роландас Паксас подав позов до Європейського суду з прав людини, а сам продовжив політичну кар’єру як лідер партії «Порядок і справедливість». У 2009 році він був обраний від цієї партії депутатом Європарламенту, які присяги не складають.
Екс-президент називає рішення Європейського суду з прав людини «відновленням справедливості» і сподівається на його виконання урядом Литви. «Важливо те, чи є ми державою, в якій поважають права людини чи ні», – каже Роландас Паксас.
Він також заявив, що братиме участь у виборах до парламенту Литви у 2012 році, і не відхилив можливості участі у президентських виборчих перегонах.
Розбіжності між принципами ЄС і Конституцією Литви
Конституційній суд Литви поширив повідомлення, в якому констатував відсутність узгодженості між Конституцією Литви і Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Зокрема, обмеження виборчого права не може бути довічним, як це сталося у справі Паксаса.
Міністр юстиції Литви Реміґіюс Шимашюс повідомив, що буде створена робоча група, експерти якої мають з’ясувати, чи потрібно змінювати Конституцію Литви або ж існує інший шлях вирішення проблеми.
Політичну долю Паксаса має вирішувати народ?
Президент Литви Даля Ґрібаускайте заявила, що Литва повинна виконати рішення Європейського суду з прав людини, однак вона сама не має наміру втручатися у вирішення юридичних проблем.
На думку прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, рішення Страсбурзького суду не оцінює сам процес імпічменту, а лише вказує на суворість кари довічної заборони балотуватися до національного парламенту. Водночас прем’єр вважає, що Паксас повинен усвідомити свої помилки і тільки після цього сподіватися на амністію.
Депутат литовського Сейму від партії консерваторів Саулюс Печелюнас висловив упевненість, що питання участі колишнього президента Литви у політиці повинен вирішувати народ, а не Конституційний суд чи юристи.
«Порушення клятви я прирівнюю до зради батьківщині, це дуже великий злочин, за який має бути сувора санкція – 20 років заборони обіймати посаду, яка вимагає складання присяги», – каже депутат.
Литва упродовж шести місяців повинна інформувати Європейський суд з прав людини про те, яке рішення вона збирається ухвалити щодо Роландаса Паксаса.
Приводом для імпічменту стала постанова Конституційного суду Литви про те, що Паксас порушив Конституцію держави, надавши громадянство Литви російському підприємцеві Юрієві Борисову, який фінансував його виборчу кампанію. Окрім того, його звинувачували в розголошенні державної таємниці.
Коли Паксас по тому забажав відразу ж балотуватися на президента знову, парламент змінив Конституцію й тим заборонив усуненим через імпічмент балотуватися знову ще 5 років. Прихильники Паксаса звернулися до Конституційного суду, і той скасував поправку. Але натомість постановив, що для порушників присяги заборона обіймати посади, які теж вимагають присягати, має бути довічною.
Паксас збирається стати депутатом, а потім, можливо, і президентом
Роландас Паксас подав позов до Європейського суду з прав людини, а сам продовжив політичну кар’єру як лідер партії «Порядок і справедливість». У 2009 році він був обраний від цієї партії депутатом Європарламенту, які присяги не складають.
Екс-президент називає рішення Європейського суду з прав людини «відновленням справедливості» і сподівається на його виконання урядом Литви. «Важливо те, чи є ми державою, в якій поважають права людини чи ні», – каже Роландас Паксас.
Він також заявив, що братиме участь у виборах до парламенту Литви у 2012 році, і не відхилив можливості участі у президентських виборчих перегонах.
Розбіжності між принципами ЄС і Конституцією Литви
Конституційній суд Литви поширив повідомлення, в якому констатував відсутність узгодженості між Конституцією Литви і Європейською конвенцією про захист прав і основних свобод людини. Зокрема, обмеження виборчого права не може бути довічним, як це сталося у справі Паксаса.
Міністр юстиції Литви Реміґіюс Шимашюс повідомив, що буде створена робоча група, експерти якої мають з’ясувати, чи потрібно змінювати Конституцію Литви або ж існує інший шлях вирішення проблеми.
Політичну долю Паксаса має вирішувати народ?
Президент Литви Даля Ґрібаускайте заявила, що Литва повинна виконати рішення Європейського суду з прав людини, однак вона сама не має наміру втручатися у вирішення юридичних проблем.
На думку прем’єр-міністра Литви Андрюса Кубілюса, рішення Страсбурзького суду не оцінює сам процес імпічменту, а лише вказує на суворість кари довічної заборони балотуватися до національного парламенту. Водночас прем’єр вважає, що Паксас повинен усвідомити свої помилки і тільки після цього сподіватися на амністію.
Депутат литовського Сейму від партії консерваторів Саулюс Печелюнас висловив упевненість, що питання участі колишнього президента Литви у політиці повинен вирішувати народ, а не Конституційний суд чи юристи.
«Порушення клятви я прирівнюю до зради батьківщині, це дуже великий злочин, за який має бути сувора санкція – 20 років заборони обіймати посаду, яка вимагає складання присяги», – каже депутат.
Литва упродовж шести місяців повинна інформувати Європейський суд з прав людини про те, яке рішення вона збирається ухвалити щодо Роландаса Паксаса.
