Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 07:17

Литва обирає автентичне сільське господарство як альтернативу конвеєру


Київ – Яким чином розвивається нині сільське-господарство країни-члена Євросоюзу Литви? Європейські економічні програми розвитку сіл надають можливість збільшувати крупне виробництво. Та чи охоплює ця програма потреби дрібних фермерів, які займаються справді автентичним сільським господарством?

Нині у Литві широкого поширення набула програма модернізації сільського господарства. Примітно, що фінансову підтримку в цьому країна частково отримує від Європейської комісії, зазначає експерт Балтійського екологічного форуму Кестутіс Навікас. «Нині більшість крупних сільськогосподарських виробників змогла, наприклад, замінити свої старі білоруські трактори на новіші за допомогою Європейського Союзу», – зауважив експерт.

Програма, за словами Кестутіса Навікаса, діє таким чином: спочатку виробник вкладає свої гроші в модернізацію виробництва, а потім Європейська комісія поступово виплачує йому близько 70% витрачених коштів. Таким чином, покриваючи більшу частину коштів, Європейський Союз заохочує потужних виробників сільськогосподарської продукції модернізувати своє виробництво і дбати про економічний розвиток країни та її екологію.

Участь у таких програмах, звичайно, є ризиком, говорить експерт. Адже, щоб вкласти гроші у модернізацію, необхідно взяти кредит у банку. Але, якщо справи підуть добре, через декілька років усі витрати фермера неодмінно окупляться сповна.

Європейські програми спрямовані на збільшення ВВП, а не на розвиток села як такого

Водночас не всі позитивно оцінюють нинішні програми модернізації села. Економічні програми Євросоюзу справді спрямовані в першу чергу на економічний розвиток та збільшення ВВП. Але ці програми ніяк не впливають або й навіть несуть негативний вплив на якість життя у селах, вважає соціальний координатор проекту «Віва соль!» («Нехай живе сонце!») Арунас Деґутіс.

«Економічні програми зараз пропонують створювати виробництво на території сіл, і це не обов’язково може бути щось пов’язане з сільським господарством. Необов’язково ти як керівник виробництва маєш бути у селі, – говорить соціальний координатор проекту. – Ти просто можеш навіть працювати у місті і віртуально керувати роботою найманих людей, які працюють на селі, а потім просто забираєш зароблені гроші і поступово отримуєш повернення коштів із Євросоюзу».

Крім того, дрібні виробники, які не ставлять сільську продукцію на прибутковий конвеєр і мають на меті займатися автентичним сільським господарством, не можуть розраховувати на допомогу держави або Європейського Союзу, розповідає Арунас Деґутіс. А хто ж дбатиме про розвиток села, і головне про те, щоб там були люди, розвивалася культура та оберігалася природа, риторично запитує соціальний координатор проекту «Нехай живе сонце!»

Литовці поступово повертаються до села

За словами Арунаса Деґутіса, у Литві була та сама проблема, що і в Україні: люди масово їхали з сіл, і село почало відмирати. Але тепер усе більше людей прагне повернутись до своїх коренів. Звичайно, такі сміливці ще у меншості, але вони вже є.

Проект «Нехай живе сонце!» об’єднує не лише дрібних фермерів, виробників сиру чи, скажімо, м’яса, а й «поїдачів», як жартує Деґутіс, тобто споживачів їхньої продукції.

Усе більше людей повертаються у села – хто поки що просто регулярно приїздить за готовими якісними продуктами, а хто повертається назовсім, щоб жити і працювати для себе і самостійно виготовляти якісну їжу, запевняє Арунас Дегустіс.

«Люди повертаються у села, і це, як правило, ті, хто жив у місті довго або й народився там. І для цих людей це дуже важко, вони потребують багато знань, досвіду та допомоги. І ми хочемо цю допомогу їм надавати, щоб ці люди почували себе комфортно і менше ризикували. – каже Деґутіс. – І щоб їм було легше визначитися через деякий час, чи можуть вони працювати на землі і жити у селі».

Сільське господарство є елементом національної безпеки – посол

Посол Литви в Україні Пятрас Вайтекунас вважає, що село, як поширений стиль життя сучасних литовців, повинно розвиватися. «Існування європейських програм розвитку сільського господарства у багатьох аспектах залежить і від нашого внутрішньодержавного погляду на них, –наголошує Вайтекунас. – Отже, необхідно змінювати погляд і дивитися не лише на валовий продукт, а й на село».

Нині в Литві продукція з конвеєру удвічі дешевша, ніж продукція дрібних сільських виробників. Пятрас Вайтекунас зазначає, що, звичайно, усю Литву продукцією, яка не є конвеєрною і яка є значно дорожчою, не нагодуєш. Але держава не повинна дати зовсім всохнути селу. Необхідно завжди мати альтернативу конвеєрному виробництву, адже це перш за все елемент національної безпеки, зазначає литовський посол.
  • 16x9 Image

    Валентина Аксьонова

    Співпрацює з Радіо Свобода з травня 2010 року. Працює для програм «Свобода сьогодні», «Європейська свобода», «Ранкова свобода» та «Лінія уваги». З 2009 року автор та ведуча програми «Сурма» на Національному Радіо. Має досвід роботи в гарячих точках, зокрема в Грузії в серпні 2008 року.

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG