Білоруська судова система після розгонів мовчазних акцій протесту ухвалила унікальне рішення. Суд Ленінського району міста Гродно оштрафував безрукого інваліда за те, що він начебто публічно плескав у долоні.
За аплодування на майданах у Білорусі вже засуджені сотні осіб – влада грубо забороняє громадянам і таким чином виявляти свою позицію. За підрахунками правозахисників, протягом місяця у Мінську та інших містах за це було арештовано 1 тисячу 700 осіб.
Серед арештованих також інвалід Костянтин Каплін із Гродно. Шостого липня його арештували в центрі міста, а наступного дня викликали до суду. Свідками на його процесі, як завжди буває у таких випадках, були міліціонери, які казали стандартні свідчення. Один із них і засвідчив, що Костянтин брав участь у несанкціонованому заході – публічно аплодував на майдані.
Батько Костянтина не витримав, встав під час процесу та заперечив: «Як це могло бути, коли мій син інвалід, не має руки?» Та на це не зважили, розповідає сам Костянтин Каплін: «Суддя все це вислухала, послухала обох, а в кінці процесу опустила голову і каже: штраф один мільйон 50 тисяч рублів».
Один мільйон 50 тисяч білоруських рублів – це близько 200 доларів США за офіційним курсом. Це в 4 рази більше, ніж середня соціальна пенсія інваліда в Білорусі.
І це не перший подібний вирок – наприкінці 1990-х суд у Мінську засудив глухонімого за те, що він начебто кричав антиурядові гасла.
Мета влади – ще й зупинити поширення інформації
Разом із Костянтином Капліним на акції мовчазного протесу у Гродно арештували і кореспондента Білоруської редакції Радіо Свобода Михайла Карнєвича – його теж звинуватили, що він брав участь у акції, плескав у долоні та тупав ногами.
Як каже Карнєвич, у нього на процесі були таки самі фальшиві свідки-міліціонери, як і в решти звинувачуваних.
«Я абсолютно переконаний, що це антизаконні дії, вони ж бачили мої документи, коли затримували. А протоколи опісля взагалі підписали люди, які ніколи мене не бачили і яких я перший раз бачив на суді. Їхня мета – заборонити мені працювати, зупинити поширення інформації у світ», – зауважив журналіст.
Михайло Карнєвич чекає на вирок наступного понеділка. Його колега з Могильова, кореспондент агенції «БелаПАН» Олесь Асіпцов уже відбуває 10 діб арешту за роботу на такій самій акції 3 липня.
Всього через суди пройшло 18 незалежних білоруських журналістів, арештами покарані троє з них, решта – штрафами. Від міліцейського полювання на «людей із камерами» загалом потерпіли 77 журналістів.
Солідарність у Білорусі і в світі
І журналісти, і реальні учасники мовчазних акцій протесту проти Лукашенка можуть протиставити свавіллю міліції та несправедливості судів лише солідарність та взаємну підтримку.
В інтернеті і в правозахисних організаціях вже збирають гроші для сплати штрафів, арештованим готують передачі в тюрми, у багатьох із них з’явилися персональні опікуни з волонтерів.
Солідарність із тими, кого репресують у Білорусі з політичних причин, виявляють у всьому світі, своє занепокоєння та обурення вже висловили у США, країнах Євросоюзу, Росії… Підтримали білоруських активістів і в Україні, а у столиці Швеції на знак солідарності організували аналогічні білоруським маніфестації з публічним аплодуванням на центральних вулицях.
За аплодування на майданах у Білорусі вже засуджені сотні осіб – влада грубо забороняє громадянам і таким чином виявляти свою позицію. За підрахунками правозахисників, протягом місяця у Мінську та інших містах за це було арештовано 1 тисячу 700 осіб.
Серед арештованих також інвалід Костянтин Каплін із Гродно. Шостого липня його арештували в центрі міста, а наступного дня викликали до суду. Свідками на його процесі, як завжди буває у таких випадках, були міліціонери, які казали стандартні свідчення. Один із них і засвідчив, що Костянтин брав участь у несанкціонованому заході – публічно аплодував на майдані.
Батько Костянтина не витримав, встав під час процесу та заперечив: «Як це могло бути, коли мій син інвалід, не має руки?» Та на це не зважили, розповідає сам Костянтин Каплін: «Суддя все це вислухала, послухала обох, а в кінці процесу опустила голову і каже: штраф один мільйон 50 тисяч рублів».
Один мільйон 50 тисяч білоруських рублів – це близько 200 доларів США за офіційним курсом. Це в 4 рази більше, ніж середня соціальна пенсія інваліда в Білорусі.
І це не перший подібний вирок – наприкінці 1990-х суд у Мінську засудив глухонімого за те, що він начебто кричав антиурядові гасла.
Мета влади – ще й зупинити поширення інформації
Разом із Костянтином Капліним на акції мовчазного протесу у Гродно арештували і кореспондента Білоруської редакції Радіо Свобода Михайла Карнєвича – його теж звинуватили, що він брав участь у акції, плескав у долоні та тупав ногами.
Як каже Карнєвич, у нього на процесі були таки самі фальшиві свідки-міліціонери, як і в решти звинувачуваних.
«Я абсолютно переконаний, що це антизаконні дії, вони ж бачили мої документи, коли затримували. А протоколи опісля взагалі підписали люди, які ніколи мене не бачили і яких я перший раз бачив на суді. Їхня мета – заборонити мені працювати, зупинити поширення інформації у світ», – зауважив журналіст.
Михайло Карнєвич чекає на вирок наступного понеділка. Його колега з Могильова, кореспондент агенції «БелаПАН» Олесь Асіпцов уже відбуває 10 діб арешту за роботу на такій самій акції 3 липня.
Всього через суди пройшло 18 незалежних білоруських журналістів, арештами покарані троє з них, решта – штрафами. Від міліцейського полювання на «людей із камерами» загалом потерпіли 77 журналістів.
Солідарність у Білорусі і в світі
І журналісти, і реальні учасники мовчазних акцій протесту проти Лукашенка можуть протиставити свавіллю міліції та несправедливості судів лише солідарність та взаємну підтримку.
В інтернеті і в правозахисних організаціях вже збирають гроші для сплати штрафів, арештованим готують передачі в тюрми, у багатьох із них з’явилися персональні опікуни з волонтерів.
Солідарність із тими, кого репресують у Білорусі з політичних причин, виявляють у всьому світі, своє занепокоєння та обурення вже висловили у США, країнах Євросоюзу, Росії… Підтримали білоруських активістів і в Україні, а у столиці Швеції на знак солідарності організували аналогічні білоруським маніфестації з публічним аплодуванням на центральних вулицях.
