Київ, Канів, Переяслав-Хмельницький, Крути, Батурин, Чернівці, Івано-Франківськ, Львів. Це частина маршруту десяти канадських школярів, який обійшовся у майже 35 тисяч доларів. Усі вони – учні української суботньої школи при греко-католицькій церкві в Калгарі. Дехто народився в Канаді, а частина дітлахів ще маленькими емігрувала з батьками в роки вже незалежної України. У школі їх вчать українських традицій і мови, пошани до України.
Канадійка українського походження Христина Мусієнко зауважила, що хоче, щоб її син Данило знав мову дідусів і бабусь. Бо це дуже важливо для неї, батьки якої приїхали в Канаду у 1948 році. Жінка належала до Спілки української молоді, відвідувала українську школу і любов до української мови і культури передає синові Данилові.
Музей Голодомору запам’ятався особливо
«Діти разом, вони товаришують, суботу і неділю проводять разом. Мені важливо, щоб дитина пішла правильним шляхом у житті. Я щаслива, що діти могли приїхати в Україну і були зворушені музеєм Голодомору», – зауважила Христина Мусієнко.
«Ми любимо Україну, це для нас свята земля. Ми багато побачили в Україні, спілкувались у Києві з футболістами «Шахтаря», більше дізнались історію», – продовжили розповідь школярі Данило Мусієнко і Марко Богдан.
Діти розповіли, що під час туру побачили справжню Україну і видалась вона їм дуже різною. Особливо запам’ятався музей Голодомору у Києві. Про нього і жахливу трагедію в історії України вони хочуть розповісти своїм англомовним друзям.
Одинадцятикласниця Соломія Гарагуц, народжена у Канаді, не розуміє, чому на вулицях українських міст, окрім Західної України, в установах і крамницях розмовляють російською мовою. «Мені і друзям батьки кажуть, щоб ми говорили вдома і між собою українською, любили Україну, шанували. І ось ми приїхали в Україну і скрізь чуємо російську. Ми не можемо зрозуміти, чому? Але це ж Україна», – поділилась своїми враженнями Соломія Гарагуц.
У Софії Київській школярам заборонили екскурсію українською – Ігор Богдан
Заслужений артист України Ігор Богдан та його донька Вікторія, Львів, 15 серпня 2011 року
Єдиний прикрий випадок під час туру канадські діти запам’ятають надовго. Це відвідини Софії Київської. Керівник групи, заслужений артист України Ігор Богдан розповів, що донині переживає шок.
«Коли ми їхали в Україну, то поставили головну умову: екскурсії тільки українською мовою. Бо діти знають англійську та українську. До того ж хотіли, щоб вони чули українську мову. Коли ми почали екскурсію українською в Софії Київській, до нас підійшла жінка і сказала нам, що заборонено проводити екскурсії українською. Ми пояснювали працівникам, чому нам важлива українська. Але до кінця екскурсію так і не дозволили проводити українською. Тому ми говорили англійською, бо російської діти не розуміють. Вони запитували, чому це відбувається у такій українській святині у столиці України?» – наголосив Ігор Богдан.
Директор національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальска сказала Радіо Свобода, що «цього бути не може». «В мене дуже жорстко з українською мовою», зазначила вона і пообіцяла провести службове розслідування.
Мандрівка Україною набагато більше розповість дітям про батьківщину їхніх батьків, дідусів та бабусь, ніж десятки уроків у школі. А ще важливо, щоб вони сформували свій образ України, каже Ігор Богдан. Бо сьогодні у Канаді Україна має імідж найбільш корумпованої держави.
Канадські школярі не приховували радості від мандрівки Україною, в яку так довго збирались.
Канадійка українського походження Христина Мусієнко зауважила, що хоче, щоб її син Данило знав мову дідусів і бабусь. Бо це дуже важливо для неї, батьки якої приїхали в Канаду у 1948 році. Жінка належала до Спілки української молоді, відвідувала українську школу і любов до української мови і культури передає синові Данилові.
Музей Голодомору запам’ятався особливо
«Діти разом, вони товаришують, суботу і неділю проводять разом. Мені важливо, щоб дитина пішла правильним шляхом у житті. Я щаслива, що діти могли приїхати в Україну і були зворушені музеєм Голодомору», – зауважила Христина Мусієнко.
«Ми любимо Україну, це для нас свята земля. Ми багато побачили в Україні, спілкувались у Києві з футболістами «Шахтаря», більше дізнались історію», – продовжили розповідь школярі Данило Мусієнко і Марко Богдан.
Діти розповіли, що під час туру побачили справжню Україну і видалась вона їм дуже різною. Особливо запам’ятався музей Голодомору у Києві. Про нього і жахливу трагедію в історії України вони хочуть розповісти своїм англомовним друзям.
Одинадцятикласниця Соломія Гарагуц, народжена у Канаді, не розуміє, чому на вулицях українських міст, окрім Західної України, в установах і крамницях розмовляють російською мовою. «Мені і друзям батьки кажуть, щоб ми говорили вдома і між собою українською, любили Україну, шанували. І ось ми приїхали в Україну і скрізь чуємо російську. Ми не можемо зрозуміти, чому? Але це ж Україна», – поділилась своїми враженнями Соломія Гарагуц.
У Софії Київській школярам заборонили екскурсію українською – Ігор Богдан
«Коли ми їхали в Україну, то поставили головну умову: екскурсії тільки українською мовою. Бо діти знають англійську та українську. До того ж хотіли, щоб вони чули українську мову. Коли ми почали екскурсію українською в Софії Київській, до нас підійшла жінка і сказала нам, що заборонено проводити екскурсії українською. Ми пояснювали працівникам, чому нам важлива українська. Але до кінця екскурсію так і не дозволили проводити українською. Тому ми говорили англійською, бо російської діти не розуміють. Вони запитували, чому це відбувається у такій українській святині у столиці України?» – наголосив Ігор Богдан.
Директор національного заповідника «Софія Київська» Неля Куковальска сказала Радіо Свобода, що «цього бути не може». «В мене дуже жорстко з українською мовою», зазначила вона і пообіцяла провести службове розслідування.
Мандрівка Україною набагато більше розповість дітям про батьківщину їхніх батьків, дідусів та бабусь, ніж десятки уроків у школі. А ще важливо, щоб вони сформували свій образ України, каже Ігор Богдан. Бо сьогодні у Канаді Україна має імідж найбільш корумпованої держави.
Канадські школярі не приховували радості від мандрівки Україною, в яку так довго збирались.
