Доступність посилання

23 Жовтень 2017, Київ 16:50

Зміною квот на музику українське суспільство заганяють під вплив Росії?


Вуличні музиканти, Львів, 4 листопада 2011 року

Львів – Українські музиканти проситимуть Президента ветувати закон про зміни до закону «Про телебачення і радіомовлення», згідно з яким парламентарі зменшили квоти на національний продукт в теле- та радіоефірах із 50% до 25%. Такий законопроект Верховна Рада ухвалила в четвер, тепер своє слово має сказати Президент. «Українська музика – не інвалід, якому потрібні милиці», – заявила автор нововведення, депутат із Партії регіонів Олена Бондаренко. У Львові такі заяви називають антиукраїнськими.

Українську музику можна почути на львівських вулицях. Найчастіше люди просять вуличних музикантів виконати чи заспівати українські або польські мелодії та пісні, зауважує вуличний музикант Роман. Він здивований, що депутати встановлюють на власний розсуд певні квоти на музику, бо й раніше, на його дуку, власники ЗМІ не дотримувалися норм закону.

«В принципі, все треба слухати: і українську, і зарубіжну, і російську, але якісну музику. Я дивлюсь телевізор, слухаю радіо і що ми там чуємо? Одне російське», – каже вуличний музикант.

В Україні панує засилля низькопробної музики

У Львові є місцеві радіостанції, щонайбільше дві, які не транслюють російську попсу, запрошують в ефір українських музикантів та виконавців і це аж ніяк не шкодить їхнім рейтингам. У розмові з Радіо Свобода продюсери зазначили, що вони не транслюватимуть менше української музики, бо її замовляють слухачі.

В Україні панує засилля загалом низькопробної музики і не лише російськомовної, вважає клавішник Роман Лозинський, який працював у «Ватрі» з композитором Ігорем Білозіром. Політики хочуть віддати український ринок грошовитому російському шоу-бізнесу, переконаний музикант. Відтак перед молодими виконавцями будуть взагалі зачинені усі радіо- та телеефіри, говорить Роман Лозинський.

«У нас є засилля кальки, англомовної, будь-якої, вона несеться з Росії, де є капітал. Для українця в Україні, так як це є в Канаді і Франції для канадійців і французів, мають бути відчинені всі державні і недержавні ФМ-радіостанції, якщо пропонується якісна музика. Я також є противником неякісної української музики, особливо кальки. Це засилля низькопробної кальки, попси, просто жах. Нині у Палаці України забудуть, що таке виступи українських виконавців. Бо лиш Кіркоров, Алла Борісовна і так далі… ФМ-станції заполонені російськомовною музикою. Мафіозні структури роблять великі гроші, їм належать ЗМІ і вони нав’язують російське. Це імперський варіант. Тоді казали, що найкраще в СРСР, що найкраща естрада, ніби ніде не існувала естрада. А їхні, не наші, народні депутати вважають, що це нормально дати мені 25%, крихти. Забрати гроші, забрати пільги, залишити нас без мови і з нас раба зробити, неоколоніальний варіант. Ви собі на заводах співайте, зі своїми кольорами. А ми гроші ділитимемо», – наголосив у розмові Роман Лозинський.

Люди мають ностальгію до української естради – Кедринський

Ватрівчани виконують пісні Ігоря Білозіра, Львів, 4 листопада 2011 року
Ватрівчани виконують пісні Ігоря Білозіра, Львів, 4 листопада 2011 року
Нині учасники першого складу гурту «Ватра» кінця 70-х і початку 80-х знову зібрались разом і створили акустичний проект. Вони вірять, що нині є потреба в українській авторській пісні та романсі. Люди мають ностальгію до української естради на тлі російськомовної попси, яка постійно лунає з радіо та телеефірів, наголошує музикант Юрко Кедринський.

«Ми не збирались продовжувати концертну діяльність, але нас підштовхнули самі люди, які почали дзвонити і запрошувати, так і все знову почалось і тут учасники ще старої «Ватри» кінця 70-х. Нам приємно збиратись, доносити пісні Ігоря Білозіра до людей», – зауважив музикант.

Яку музику слухають львів’яни і як вони оцінюють рішення парламентарів щодо обмежень української музики в теле- та радіопросторі? З цим запитанням я звернулась і до перехожих.

– Вважаю, що це неправильне рішення, бо україномовна музика виживає в цій країні. Це совєтизація суспільства, заганяння його під вплив Росії.

– Ми й так мало чуємо українську пісню. Її просто немає. Це так не може бути.

– Я сам музикант, ще навчаюсь. Як так може бути в Україні? Адже і мова, і пісня мають бути українськими. Я слухаю різну музику, і джаз, і класику, і сучасну, і різними мовами. Однак молодим виконавцям просто не реально сьогодні зазвучати в українських ефірах. Гроші і влада мають бути.

– Все ж ми надаємо перевагу україномовній пісні. Так зараз, на жаль, склалося, що дуже мало на радіо і телебаченні звучить української пісні.
  • 16x9 Image

    Галина Терещук

    В ефірі Радіо Свобода з 2000 року. Закінчила факультет журналістики Львівського національного університету імені Франка. Має досвід роботи на телебаченні і в газеті.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG