Доступність посилання

25 Листопад 2017, Київ 09:58

Угорщина: злочини комунізму без терміну давності


В Угорщині вступив у дію закон про відповідальність осіб за злочини комунізму
Угорщина – В Угорщині вступив у дію закон про відповідальність осіб за злочини комунізму. Як і у випадку з нацистами, протиправні діяння громадян, які вірою і правдою служили комуністичному режиму, не матимуть терміну давності. Для ухвалення цього закону угорським парламентарям знадобилося два десятиліття.

На думку істориків і правознавців, новий закон дає можливість системно зайнятися вивченням новітньої історії Угорщини. З іншого боку, суспільство нарешті може пред’явити рахунок тим функціонерам тоталітарного режиму, які уникли відповідальності за свої злочинні діяння у повоєнний час та після придушення антикомуністичного повстання в Угорщині восени 1956 року.

Один із ініциаторів законопроекту Ґерґей Ґуяш, член проурядової фракції ФІДЕС, з цього приводу зазначив: «Віднині угорські суди розглядатимуть найтяжчі криваві злочини, що їх після зміни суспільно-політичного ладу у 1989 році з відомих причин Феміда й прокуратура не брали до судового впровадження. Але зараз ситуація змінилася докорінно».

Річ у тім, що на початку 1990-х років Конституційний суд визнав попередній законопроект таким, що суперечить основному закону країни і створює законодавчі передумови для «полювання на відьом». Таке рішення цілком влаштовувало соціалістів, які є правонаступниками угорських комуністів. Однак зі зміною Конституції Угорщини у 2011 році правові перешкоди до ухвалення закону про злочини комунізму зникли.

Функціонери не винні?

На початок грудня 1956 року партійно-державний апарат на чолі з Яношем Кадаром санкціонував страту 300 революціонерів, 20 тисяч осіб кинули у в’язницю. Внаслідок комуністичних репресій Угорщину покинуло 200 тисяч біженців. Одним із організаторів масового терору вважають Белу Біску, керівника міністерства внутрішніх справ Угорської Народної Республіки у 1957-61 роках.

Сам Бела Біску стверджує, що особисто не причетний до кривавих репресій. «Я очолював Міністерство внутрішніх справ і не займався оперативною роботою слідчого, – наголошує він. – Я був політичним керівником. Таку функцію мені визначив Янош Кадар, і я намагався її виконати».

Однак вину 91-літнього персонального пенсіонера беруться довести у суді депутати опозиційної правоекстремістської партії «Йоббік». Одним із обвинувальних пунктів служить витяг із протоколу засідання парткомітету Угорської соціалістичної робітничої партії за 10 грудня 1957 року. Тодішній міністр Бела Біску у своїй промові зазначав, що в умовах переповнених тюрем політичні в’язні отримали украй м’яке покарання і що суди виносять мало смертних вироків.

Одкровення затятого партійця

Скандальної слави 91-літній Бела Біску набув після показу документального фільму «Злочин і безкарність» у 2010 році. Його різкі заяви на захист злочинних методів комуністичного режиму і відмова просити пробачення за свої дії перед співвітчизниками викликали цілу політичну бурю в середовищі парламентських партій і спричинилися до різких суспільних оцінок. Багато хто в Угорщині переконаний, що Бела Біску давно повинен сидіти за ґратами.

Режисер фільму Тамаш Новак не очікував такої бурхливої публічної реакції і менше всього прагнув політичної реклами. «Мій фільм передусім адресований угорській молоді. Я намагався вдатися до гротеску, не цурався трагікомічних моментів у біографії головного героя, щоб привернути увагу молодого глядача. При цьому не випускав із поля зору поворотні моменти в історії держави, яку зраджували певні особи заради примарної ідеї. Було б добре, якби це послання справді дійшло до широкого загалу», – зазначає Тамаш Новак, режисер документального фільму «Злочин і безкарність».

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG