Іран голосує на виборах парламенту, що, як очікують, змінять розстановку консервативних сил, та не дадуть шансів реформаторам і не змінять життя іранців. Але, попри це, влада повідомляє про високу явку, до якої закликала, тоді як опозиція прагнула бойкоту.
Голосування на виборах парламенту Ірану в п’ятницю ввечері продовжували кілька разів через високу явку виборців і великі черги охочих проголосувати на дільницях, повідомили офіційні засоби інформації. Державне телебачення показало ці черги, супроводжуючи кадри коментарями, що це стало «розчаруванням для недоброзичливців».
Ці «недоброзичливці» – це, в першу чергу, опозиція, яка переважно бойкотує вибори. Її діячі закликали іранців не брати участі в цьому «фарсі» і залишитися цього дня вдома й так висловити підтримку провідним прихильникам реформ Мірхосейнові Мусаві й Мегді Каррубі, які вже понад рік перебувають під домашнім арештом.
Не забула влада й про зовнішніх «ворогів». Офіційні агентства повідомили про затримання десяти «саботажників», які «прибули до Тегерана з-за кордону».
Голосування як підтримка влади
Висока явка потрібна владі Ірану як свідчення про її підтримку, а відтак і про підтримку її політики. Верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї, закликаючи іранців іти на вибори, заявив, що участь у голосуванні стане «ляпасом зарозумілим державам», які вимагають від Тегерана зупинити суперечливу ядерну програму.
«Я раджу те, що й завжди: я вважаю, що участь у виборах – це наш обов’язок, але також і належне нам право. Ми маємо використати це право і виконати цей обов’язок», – заявив Хаменеї.
Але люди, ідучи на вибори, кажуть журналістам, що в багатьох випадках не цікавляться політикою і не знають своїх кандидатів. За їхніми словами, вони турбуються радше про те, щоб належно підготуватися до святкування Новрузу, традиційного іранського Нового року, 21 березня.
Змін не очікують
Головне змагання на виборах через майже повну відсутність кандидатів-реформаторів розгорнеться між двома головними консервативними силами, між якими немає принципових політичних розбіжностей – прихильниками Алі Хаменеї та тими, хто підтримує нинішнього президента Махмуда Ахмадінеджада. І ті, й інші, наприклад, однаково відкидають усі заклики міжнародної спільноти щодо ядерної програми.
Позиції президента й його сил за останній рік значно послабли після того, як Ахмадінеджад, посада якого в Ірані нижча від посади верховного керівника, зазіхнув на частину повноважень Хаменеї і отримав відсіч. Іще погіршує його становище поганий стан економіки країни, як вважають, принаймні частково спричинений міжнародними санкціями. Наступного тижня президент, який в Ірані є й головою уряду, муситиме звітуватися про свою діяльність іще перед старим парламентом.
На повні результати виборів чекають лише через кілька днів, доти можуть оприлюднювати лише часткові. На 290 місць у парламенті претендує близько 3 тисяч 400 кандидатів. Право голосу мають понад 48 мільйонів людей із 74-мільйонного населення країни.
Голосування на виборах парламенту Ірану в п’ятницю ввечері продовжували кілька разів через високу явку виборців і великі черги охочих проголосувати на дільницях, повідомили офіційні засоби інформації. Державне телебачення показало ці черги, супроводжуючи кадри коментарями, що це стало «розчаруванням для недоброзичливців».
Ці «недоброзичливці» – це, в першу чергу, опозиція, яка переважно бойкотує вибори. Її діячі закликали іранців не брати участі в цьому «фарсі» і залишитися цього дня вдома й так висловити підтримку провідним прихильникам реформ Мірхосейнові Мусаві й Мегді Каррубі, які вже понад рік перебувають під домашнім арештом.
Не забула влада й про зовнішніх «ворогів». Офіційні агентства повідомили про затримання десяти «саботажників», які «прибули до Тегерана з-за кордону».
Голосування як підтримка влади
Висока явка потрібна владі Ірану як свідчення про її підтримку, а відтак і про підтримку її політики. Верховний керівник Ірану аятола Алі Хаменеї, закликаючи іранців іти на вибори, заявив, що участь у голосуванні стане «ляпасом зарозумілим державам», які вимагають від Тегерана зупинити суперечливу ядерну програму.
«Я раджу те, що й завжди: я вважаю, що участь у виборах – це наш обов’язок, але також і належне нам право. Ми маємо використати це право і виконати цей обов’язок», – заявив Хаменеї.
Але люди, ідучи на вибори, кажуть журналістам, що в багатьох випадках не цікавляться політикою і не знають своїх кандидатів. За їхніми словами, вони турбуються радше про те, щоб належно підготуватися до святкування Новрузу, традиційного іранського Нового року, 21 березня.
Змін не очікують
Головне змагання на виборах через майже повну відсутність кандидатів-реформаторів розгорнеться між двома головними консервативними силами, між якими немає принципових політичних розбіжностей – прихильниками Алі Хаменеї та тими, хто підтримує нинішнього президента Махмуда Ахмадінеджада. І ті, й інші, наприклад, однаково відкидають усі заклики міжнародної спільноти щодо ядерної програми.
Позиції президента й його сил за останній рік значно послабли після того, як Ахмадінеджад, посада якого в Ірані нижча від посади верховного керівника, зазіхнув на частину повноважень Хаменеї і отримав відсіч. Іще погіршує його становище поганий стан економіки країни, як вважають, принаймні частково спричинений міжнародними санкціями. Наступного тижня президент, який в Ірані є й головою уряду, муситиме звітуватися про свою діяльність іще перед старим парламентом.
На повні результати виборів чекають лише через кілька днів, доти можуть оприлюднювати лише часткові. На 290 місць у парламенті претендує близько 3 тисяч 400 кандидатів. Право голосу мають понад 48 мільйонів людей із 74-мільйонного населення країни.
