Угорщина, Італія та Україна. Ці різні за історією, культурою, мовою та політичною і економічною ситуацією, опинилися поруч у списку країн, які переживають проблеми зі свободою преси. Про ці нові тенденції, які проявилися у дослідженні недержавної організації Freedom House, Радіо Свобода запросило поговорити віце-президента з питань стратегії та аналізу цієї організації, Крістофера Вокера (Christopher Walker).
– Як би ви охарактеризували цей «частково вільний» регіон, і які країни до нього входять?
– Якщо ми подивимося на південь та південний захід від України, то побачимо цілий регіон, який переживає різні види тиску на пресу. Економічні та політичні умови для ЗМІ погіршилися у таких країнах, як Угорщина. Це країна – член Євросоюзу, яка пережила подібний процес погіршення умов для вільної преси і потрапила до тієї ж категорії, що і Україна. Поруч є Румунія, Болгарія, нові країни-члени ЄС. Але тут же поруч є і Італія, старий член ЄС, яка також не має цілком вільної преси. Тобто, утворився цілий регіон зі складними умовами для функціонування преси, за виняток Греції, яка є на межі «вільної» та «частково вільної» категорії.
– Цікаво, що ситуація зі свободою преси погіршується не на схід і північ від України, де вона вже довгий час є поганою, але і на захід, країни ЄС. Для багатьох українців залишається незрозумілим, як механізми, що існують ЄС, не запобігають появі таких проблем?
– Угорщина є певним чином винятком з правила, бо це – єдина з країн Центральної Європи, яка була вільною і тепер відбувся відкат до «частково вільної» категорії. Такі країни, як Польща, Словаччина, Чехія також мають свої проблеми щодо негативного впливу політики та економіки, щодо прозорості власності засобів масової інформації, але вони зберегли свій статус вільних країн. Мені здається, що реакція країн ЄС та європейських інституцій була чіткою. Щодо України, то чим більше українські урядовці будуть відходити від європейського напрямку своєї політики, тим меншими будуть гарантії для вільного розвитку преси.
– Останніми днями лунають вже навіть не заклики, а попередження і погрози на адресу Києва, чи на Вашу думку, це останній шанс, який дають українській владі для «виправлення»? І чого можна чекати після цього?
– Реакція на порушення у судовій системі України останнім часом посилилася і стала більш сфокусованою. І це важливо, бо ігнорувати чи демонструвати поблажливе ставлення, послало би поганий сигнал до Києва. Але зміни до демократичного, правового, відкритого суспільства врешті решт мають відбутися усередині країни. Тому оглядачі висловлюють дедалі більше занепокоєння щодо того, що умови для функціонування вільної преси погіршуються. Так само, як і умови для забезпечення верховенства права.
– Як би ви охарактеризували цей «частково вільний» регіон, і які країни до нього входять?
– Якщо ми подивимося на південь та південний захід від України, то побачимо цілий регіон, який переживає різні види тиску на пресу. Економічні та політичні умови для ЗМІ погіршилися у таких країнах, як Угорщина. Це країна – член Євросоюзу, яка пережила подібний процес погіршення умов для вільної преси і потрапила до тієї ж категорії, що і Україна. Поруч є Румунія, Болгарія, нові країни-члени ЄС. Але тут же поруч є і Італія, старий член ЄС, яка також не має цілком вільної преси. Тобто, утворився цілий регіон зі складними умовами для функціонування преси, за виняток Греції, яка є на межі «вільної» та «частково вільної» категорії.
– Цікаво, що ситуація зі свободою преси погіршується не на схід і північ від України, де вона вже довгий час є поганою, але і на захід, країни ЄС. Для багатьох українців залишається незрозумілим, як механізми, що існують ЄС, не запобігають появі таких проблем?
– Угорщина є певним чином винятком з правила, бо це – єдина з країн Центральної Європи, яка була вільною і тепер відбувся відкат до «частково вільної» категорії. Такі країни, як Польща, Словаччина, Чехія також мають свої проблеми щодо негативного впливу політики та економіки, щодо прозорості власності засобів масової інформації, але вони зберегли свій статус вільних країн. Мені здається, що реакція країн ЄС та європейських інституцій була чіткою. Щодо України, то чим більше українські урядовці будуть відходити від європейського напрямку своєї політики, тим меншими будуть гарантії для вільного розвитку преси.
– Останніми днями лунають вже навіть не заклики, а попередження і погрози на адресу Києва, чи на Вашу думку, це останній шанс, який дають українській владі для «виправлення»? І чого можна чекати після цього?
Реакція на порушення у судовій системі України останнім часом посилилася і стала більш сфокусованою
– Реакція на порушення у судовій системі України останнім часом посилилася і стала більш сфокусованою. І це важливо, бо ігнорувати чи демонструвати поблажливе ставлення, послало би поганий сигнал до Києва. Але зміни до демократичного, правового, відкритого суспільства врешті решт мають відбутися усередині країни. Тому оглядачі висловлюють дедалі більше занепокоєння щодо того, що умови для функціонування вільної преси погіршуються. Так само, як і умови для забезпечення верховенства права.
