Доступність посилання

ТОП новини

У Сербії чимало учнів і студентів записують себе ромами заради пільг


Белград – За офіційними даними, в Сербії є 150 тисяч ромів. За неофіційними – у кілька разів більше. Значна частина ромів під час перепису назвала себе сербами, інші – румунами або угорцями. Влада офіційно визнає ромську національну меншину й з огляду на скрутне соціальне становище надає ромам певні пільги.

Більшість ромів ходить лише до початкової восьмирічної школи. Деякі покидають її вже після четвертого або шостого класу. Тому Міністерство освіти й Національна рада ромської нацменшини, починаючи з 2005 року, досягли домовленості про так звану «позитивну дискримінацію» ромських дітей.

Скажімо, вони можуть вступити в середню школу за власним бажанням,навіть якщо на тестах мають на 30 очок менше від встановленої норми. Коли вступають в університет – так само. Вони мають також пріоритет, коли йдеться про стипендії та влаштування в гуртожитку.

Студентка третього курсу фармацевтичного факультету, котру на державному телебаченні назвали М. М., зазначає: «Я за національністю сербка. Я дізналася, що можна отримати певні пільги, й тому задекларувала, що належу до ромської національності. Так я отримала пільги, які принесли мені значні полегшення».

«Роми для одноразового вжитку»

Національна рада ромської меншини вимагає від державних органів не допустити, щоб так звані «фальшиві роми» зловживали ромськими правами.

Речник ромської ради Іван Васич пояснює: «Ми змушені прийняти їх, коли вони принесуть довідку відповідного державного органу. Ми знаємо, що вони не роми. Ми знаємо, що вони лише використовують політику позитивної дискримінації й згодом перестануть називати себе ромами. Отож, вони є ромами лише для одноразового вжитку».

Національна належність, згідно з сербським законом, особиста справа. Кожний може назвати себе, як хоче.

Під час перепису населення 2011 року п’ять тисяч громадян Сербії назвали себе джедаями, 250 марсіанами, 185 – інопланетянами. Є й ескімоси, старі слов’яни тощо. Але ці просто глузують, не вимагаючи для себе жодних прав на підставі екстравагантної національності.

Із ромами ж серйозна справа. В їхніх сім’ях є найбільше дітей. Вони мешкають в найгірших умовах. Серед них є найбільше безробітних. Тому керівники їхніх організацій вимагають не надавати пільг тим, хто обманює і ромів, і державу.

На підставі чинних законів державні органи неспроможні вжити будь-яких заходів. Місцеві оглядачі вважають, що влада буде реагувати лише в разі, якщо кількість «фальшивих ромів» продовжить зростати.
  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG