Рік тюрми – таке покарання може загрожувати в Грузії кожному, в кого знайдуть більше, ніж два грами марихуани. Винуватців також можуть засудити до трьох місяців громадських робіт.
Міністр праці, охорони здоров’я і соціального захисту Грузії Давіт Сергієнко переконаний, що за «механічною забороною» часто приходить «ефект рикошету». Народний депутат Коба Давіташвілі з правлячої коаліції «Грузинська мрія» пропонує, зокрема, замінити ув’язнення за вживання марихуани на штрафи.
Декриміналізація в Грузії ймовірно неминуча, раніше, чи пізніше, бо такі нині світові тенденції, вважає тбіліський нарколог Давіт Отіашвілі. Але він переконаний, що будь-які зміни до законів мають поєднуватися з програмами реабілітації наркозалежних.
«Протягом багатьох років політика в Грузії була прямолінійною – переслідування людей, які були залучені у нелегальну наркоторгівлю – покупців і дилерів, але також користувачів. У результаті наркозалежні зникли з вулиць. Частина нашого суспільства через це заспокоїлася і їй до вподоби нинішнє становище. З іншого боку, причини проблеми не зникли. Тисячі людей посадили. Їх ізолювали, а ті, кого не зловили, пішли у підпілля», – говорить грузинський лікар.
Зміни до законодавства не повинні посилати помилкового сигналу суспільству, погоджується Іраклій Ґемкрелідзе, директор тбіліського центру Психічного здоров’я і попередження вживання наркотиків.
«Це вірно, що вживання марихуани не повинно бути кримінальним злочином. Але ми не повинні цього заохочувати і думати, що це цілком безпечно», – зазначає експерт.
Але чимало жителів Грузії проти того, щоб пом’якшувати закони за вживання наркотиків. В ефір грузинської редакції Радіо Свобода зателефонувала жінка зі західного грузинського регіону Імереті, яка розповіла про такі побоювання стосовно конопель: «Ви можете собі уявити, що в гірських селах Імереті вирощують багато цієї рослини. Протягом останніх років в нашому селі боялися суворих законів і не могли курити. Якщо їм дозволять, в Імереті куритиме кожен чоловік».
Грузинський уряд зі свого боку обіцяє, що обговорення цього питання не означатиме вільного продажу «трави» у майбутньому.
Матеріал підготували: Мар’яна Драч, Окропір Рухадзе