Головне завдання – легалізувати українських заробітчан – експерти

Київ – Понад два з половиною мільйони українців працюють поза межами України, з них більшість нелегали. Відтак, вони не є захищеними ні від свавілля працедавців, ні від кримінального рекету. Цю інформацію оприлюднили на конференції в Києві експерти Міжнародної організації з міграції. Учасники обговорили проблему правового забезпечення українських заробітчан.

За даними Міжнародної організації з міграції (МОМ) і Міжнародної організації праці, майже половина українських заробітчан працює у державах Євросоюзу, друга половина – у Росії. Нелегальний статус трудових мігрантів унеможливлює захист їхніх соціальних прав і не дає змоги ефективно використати їхні знання і досвід не тільки в країні перебування, а й в Україні. Про це розповіла колишній народний депутат України Оксана Білозір, яка понад десять років вивчає проблеми трудових мігрантів-українців.

«Кілька років тому я відвідала Італію, Рим, де на рівні локальної влади обговорювали проблеми українців, наших заробітчан. І я повідомила італійцям, що, за даними УГКЦ, у провінції Рим перебувають 250 тисяч українців. Після моїх слів була німа пауза. А потім італійці два запитання мені поставили: а де ж вони?! Ми їх не бачимо! А друге питання було суто людське: а що ж вони їдять?! Це треба більше хліба чи молока?» – розповідає Оксана Білозір.

Вона запропонувала українській та європейській сторонам спільно розв’язувати проблеми легалізації і захисту прав заробітчан – тим більше, що, за її словами, є позитивні приклади такого співробітництва.

Один із таких прикладів навела експерт МОМ Анастасія Винниченко: «Цей проект був реалізований між урядами України і Португалії за підтримки МОМ для тимчасового працевлаштування українців за кордоном. У рамках проекту ми відібрали 50 українців – кандидатів на 50 робочих вакансій у Португалії. Вони отримали необхідну підтримку протягом цього міграційного циклу: це була орієнтація перед від’їздом, інформаційні послуги, підтримка після їхнього прибуття до Португалії і спеціальні навчання по закінченні роботи і поверненні додому, для їх працевлаштування уже в Україні».

Українські законодавці: правове поле потребує змін

Щоб підтримати заробітчан, міжнародні експерти співпрацюють з Верховною Радою України, консультують депутатів при підготовці відповідних законодавчих актів, зазначив голова представництва МОМ в Україні Манфред Профазі.

«Наше спільне завдання нині – забезпечити захист прав трудових мігрантів, легалізувати їхню працю і перебування в Євросоюзі. Це не тільки дасть їм змогу відчути себе захищеними, а й збільшить соціально-економічний ефект від їхньої праці у країні походження (Україні) та країнах перебування», – зазначив Профазі.

Українським парламентарям для створення належного правового поля треба вивчати досвід сусідніх держав, вважає народний депутат, член парламентського комітету з соціальної політики Михайло Хміль.

«У зв’язку з великою кількістю поляків, які виїхали працювати до економічно розвинених країн Євросоюзу, польська сторона має забезпечувати певний баланс у потребі робочої сили. Польща стає більш лояльною до громадян-іноземців, які можуть поповнити втрачені ніші на ринку праці у Польщі, – каже депутат. – З іншого боку, президент Росії Путін озвучив свою нову ідею – про право російськомовних «негромадян» країни на отримання громадянства».

Відтак, українські заробітчани, легалізовані у Польщі, отримуватимуть багаторічні візи з дозволом на працю, а у Росії вони можуть претендувати на громадянство Російської Федерації, зазначає експерт.

Це дозволить сусідам України ефективніше регулювати трудові міграційні процеси для економічної стабілізації, каже депутат. Він також зазначив, що українці минулого року переслали в Україну понад сім мільярдів доларів США. Це підтримка не тільки їхніх родин, а й соціальної сфери країни, вважає Хміль.

Тим часом, як пише газета «Сегодня» з посиланням на Міністерство доходів і зборів, там цього року планують посилити контроль за сплатою податку із закордонних переказів фізичних осіб. У відомстві кажуть, що цього вимагає Податковий кодекс, що набув чинності у січні 2011 року.