Доступність посилання

24 Жовтень 2017, Київ 11:02

Німеччина підтримує громадянське суспільство України, а не її політиків – експерти


День Німеччини в Києві, 3 червня 2012 року
Німеччина – один із найбільших економічних партнерів України в Євросоюзі. За даними Європейської комісії, кількість німецьких інвестицій в українську економіку у 2012 році перевищила сім мільярдів доларів США. В Україні працює понад тисяча представництв німецьких компаній і фірм. Але ще важливіше для України те, що Німеччина підтримує розвиток її демократії, ділиться з українцями досвідом самоврядування і розвитку громадянських ініціатив. Відтак, паралельно з вимогами звільнити ув’язненого екс-прем’єр-міністра Юлію Тимошенко, Берлін оголошує про підтримку українського громадянського суспільства.

На тлі скепсису Берліна щодо політики президента України Віктора Януковича німці діляться з українською спільнотою своїм так званим «об’єднавчим досвідом». Для України, яка тривалий час була розділена поміж імперіями і переживає донині наслідки свого колоніального роз’єднаного стану, корисний досвід об’єднання двох німецьких світів – ФРН і НДР, вважає історик Олександр Палій.

За його словами, падіння Берлінського муру і наступна ейфорія швидко закінчились терміновим вливанням коштів, здебільшого західнонімецького походження, у проекти підтримки приватної ділової ініціативи, поліпшення соціальних умов життя на сході Німеччини. Так, у Німеччині досі працює система допомоги східним землям, яка триватиме до 2019 року.

Не менш корисно українцям ознайомитися з досвідом німців у подоланні тоталітарної ідеології і психології. Тим більше, що процес «витравлення» так званої «ідеології Штазі» (спецслужби НДР) у німців досі триває, зауважує експерт.

Перші приклади антитоталітарної державницької політики виникли після перемоги над фашизмом і після об’єднання Німеччини
Олександр Палій
«Всього лише за сорок з гаком років радянському режимові вдалося встановити в Німеччині таку політичну й економічну культуру, яка довго витравлюється. Популярність крайніх правих і крайніх лівих екстремістських угруповань у східній Німеччині – підтвердження цьому, – каже Палій Радіо Свобода. – Водночас перші приклади антитоталітарної державницької політики виникли після перемоги над фашизмом і після об’єднання Німеччини. Цей досвід, безумовно, корисний».

Про роль ФРН в об’єднанні сходу і заходу України

Не менш важливий і німецький досвід самоврядування, коли саме громада висуває свої вимоги політикам, а не навпаки. Як розповідала журналістам колишній посол України у ФРН Наталія Зарудна, в Німеччині громадську думку формують не політики, а численні неурядові організації і фонди – носії потреб та інтересів німецького громадянського суспільства.

Німеччину цікавить, щоб Україна розвивалась і перетворювалась на нормальну європейську державу
Наталія Зарудна
«Німеччина підтримує нас на шляху євроінтеграції, і робить це на практиці. Її проекти в Україні спрямовані на реформування енергетики і підтримку малого і середнього бізнесу. Тобто Німеччину цікавить, щоб Україна розвивалась і перетворювалась на нормальну європейську державу», – зауважує Зарудна.

Керівник програм Інституту політичної освіти Олександр Солонтай каже, що на підтримку українських органів місцевого самоврядування і громадянського суспільства спрямовані українські проекти німецьких фондів. Інститут має великий досвід співпраці з німецькими фондами.

За підтримки німецьких колег ми перевидали українською мовою книжки-посібники для депутатів місцевих рад
Олександр Солонтай
«Зокрема, за останні 2 роки за підтримки німецьких колег ми перевидали українською мовою книжки-посібники для депутатів місцевих рад. В Україні це єдина подібна серія серйозних книжок, які розповідають, що таке місцевий бюджет, комунальне майно, комунальні підприємства, земельні відносини. У книгах виписані статус, права та обов’язки депутатів і самих місцевих рад. Ми видали книги друком, а потім, враховуючи величезний попит, оприлюднили їх в електронному форматі (на сайті)», – розповів Солонтай Радіо Свобода.

Із Фондом Конрада Аденауера Інститут політичної освіти здійснює низку навчальних програм. Як каже Солонтай, одна з них розрахована на єднання сходу і заходу України. Її учасники їздять у регіони одне до одного, обмінюються враженням, спілкуються, дивляться, які стереотипи роз’їдають Україну, шукають точки об’єднання.

Ми різні регіони України знайомимо поміж собою. Німці мали подібну проблему
Олександр Солонтай
«Цього року ми працюємо з Житомирською, Миколаївською, Рівненською і Херсонською областями. Тобто ми різні регіони України знайомимо поміж собою. Це теж допомога Німеччини, бо ж і німці мали подібну проблему і донині відчувають її наслідки, це коли була роз’єднана країна на дві держави», – пояснює Солонтай.

За його словами, українців також цікавить, яким чином сучасна Німеччина долає внутрішні суперечності і залишається однією з найбільш впливових держав Євросоюзу й однією з найпотужніших економік світу.

«Бундес-машина» німецької економіки

Про роботу німецької так званої «бундес-економічної машини» розповідає економіст Євген Вілінський у своїх виступах у рамках програм громадської ініціативи «Ми – європейці». Вілінський працював у ФРН й охоче згадує, що його вразило і чому він навчився.

Вразило, що та бюрократія, яка у ФРН є, радикальним чином відрізнялась від нашої бюрократії
Євген Вілінський
«У мене тепер багато друзів-німців, це абсолютно дружнє середовище. Ми разом працювали, обговорювали робочі проекти, зустрічалися після роботи. І це був досвід, як організоване життя в іншій, європейській країні. Вразило, що та бюрократія, яка у ФРН є, радикальним чином відрізнялась від нашої бюрократії. І це при тому, що німецькі бюрократичні процедури не такі прості, як на перший погляд видається», – каже Вілінський.

На думку Вілінського, яку поділяють інші експерти, Україна може використати досвід Німеччини за умови, якщо і влада, і опозиція, і чиновницький апарат, і суспільство погодяться жити за законом.

«Аби було бажання, я навіть не скажу «у правлячої верхівки», а у більшості українців, жити дійсно за законом, виконувати все, що за законом належить – думаю, все можна було би зробити! На жаль, поки що я не впевнений, що існує консенсус щодо того, що ми (українці) готові жити за чіткими правилами і регламентом, як це прийнято у Німеччині», – підсумовує Вілінський.

Ваша думка

Показати коментарі

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG