– Пане посол, Ви прибули в Україну менш як тиждень тому. Що на Вас справило найбільше враження?
– Мене вразили дві речі. По-перше – це люди. Теплий прийом, який я отримав від офіційних органів та моїх колег. Мене також вразив факт, що Київ справді є гарним містом. Я маю гарний будинок і гарних сусідів з виглядом на міський парк. Минулого вечора ми з дружиною сиділи в парку і дивилися на захід сонця. Вид на Андріївську церкву також є чарівним. Ми маємо честь представляти тут американський уряд.
– А чи відвідували Ви інші українські міста?
– Лише Київ. Але мені дуже цікаво побачити всю країну, з’їздити у Карпати. Дуже цікаво поїхати на Південь, побачити Крим, який виглядає чудово і нагадує мені багато місць Каліфорнії. Також цікаво поїхати на Схід, подивитися на бізнесове та індустріальне серце України. Як тільки я закінчу з моїм офіційним представленням тут, я шукатиму можливості подорожувати з моїми колегами з посольства, спілкуючись з людьми по всій країні.
– Що ж до спілкування з українцями… Ви звернулися до них із відеоблогом. Чи плануєте спілкуватися з людьми через інші соціальні мережі, наприклад, Facebook чи Twitter?
Намагаюся зрозуміти, як ми можемо найкраще спілкуватися із простими українцями. Хочу проекспериментувати зі Twitter, Facebook, відеоблог
– Коли Ви плануєте почати це?
– Ми вже отримуємо питання щодо відеоблогу. Одночасно з цим, як я сказав, ми будемо експериментувати з іншими каналами, такими, як Twitter та Facebook, щоб з’ясувати, як найкраще ми можемо взаємодіяти з українцями.
– Пане посол, а що звичайні американці знають про Україну?
– Американці знають Україну як дуже важливу країну, як частину Європи.
Це країна, з якої походить коріння багатьох американців. На цій чудовій стіні нагорі, яку підготував наш відділ зв’язків із громадськістю, представлені буквально десятки американців, які можуть простежити своє родинне коріння в Україні. Також американці знають, що Україна працює над будівництвом європейської демократії. Ми є країною, яка поєднує багато культур і історій, тож ми симпатизуємо тому, що українці намагаються робити сьогодні.
– А щодо якихось конкретних знань американців про Україну, можливо, вони знають лише про Чорнобиль чи щось подібне?
Я дуже зацікавлений у взаємодії з українською діаспорою у США
– Що ж до української культури… Чи читали Ви когось із українських письменників, або ж слухали українську музику?
Я вивчаю українську мову. Я також зацікавлений у більшому вивченні української історії
– Ви вивчаєте українську мову. Як довго?
– Я витратив на це кілька місяців перед тим, як приїхав в Україну. Щоранку я вчив українську. Я буду продовжувати це. Можливо, я не матиму стільки часу, оскільки маю багато інших обов’язків, але я налаштований наполегливо працювати.
– Але чи можете Ви пообіцяти, що говоритимете через деякий час?
Обіцяю, що з часом моя українська буде покращуватися
– Пане посол, Ваша мати є оперною співачкою, а батько відомим фізиком-ядерником. Чому Ви вирішили стати дипломатом, а не митцем чи науковцем?
– Час від часу це питання ставили мені батьки… Я мав дуже гарних вчителів, що дали мені можливість усвідомити величезну відповідальність щодо представлення США за кордоном і важливість побудови міжнародних відносин. Я цим займаюся 24 роки. Я працював по всьому світу. Я отримав від обох батьків любов до роботи. Я був би радий отримати трохи творчості моєї матері… Звісно, будучи дитиною я вчився грати на скрипці, але це мене вдавалося не дуже добре. Але я переконаний, що культура і наука є дуже важливими. Знову ж таки, це те, що я чітко бачу в Україні. Тут є глибока культура, а також наукові досягнення, наприклад в авіакосмічному секторі. Це те, що я хочу пізнати більше.
– Посол США у Києві у вівторок засудив жест гурту Bloodhound Gang щодо українського прапора. Натомість американський посол у Росії зробив цей крок щодо російського прапора у неділю. Чому так довго Ви очікували з відповіддю?
Я сказав у МЗС, дії цього рок-н-рольного гурту є недоречними, зневажливими і прикрими
– По-перше, хочу сказати, що США і Україна мають спільним те, що ми обоє є місцем, де цінується свобода висловлювань. Але свобода висловлювань не є вибаченням поганого смаку. І, як я сказав у МЗС, дії цього рок-н-рольного гурту є недоречними, зневажливими і прикрими. Я не мав можливості відреагувати на це публічно, оскільки я ще не вручив вірчу грамоту (копію) Міністерству закордонних справ. Це є вимогою протоколу, що допоки я не вручу президентської вірчої грамоти МЗС, для мене не буде доречно робити публічні висловлювання. Це єдина причина, чому заява була відкладена. Причиною зволікання не були якісь сумніви з нашого боку. Я сподіваюся, що інцидент на цьому буде вичерпаний.
– Ви говорили, що для Вас енергетична безпека України є дуже важливою. Які нові кроки Ви плануєте зробити для покращення кооперації між двома країнами в енергетичній сфері?
Пріоритети – це просування європейського вибору України. Підтримка прагнення українців досягти енергетичної незалежності
– Що є найважливішим питанням в Україні, залишене послом Теффтом, яке потребує вирішення?
– Посол Теффт є визначним американським дипломатом. Відтак, невирішених речей, які він залишив, небагато. Сьогодні ми маємо тісні відносини. Головні пріоритети посла Теффта є такими ж, як і мої. Це продовження роботи щодо прагнення України стати ближчою до Європи, інституційно стати частиною Європи. Йдеться, зокрема, про успішне підписання угоди про асоціацію. Ми дуже сподіваємося, що вона буде підписана на листопадовому саміті у Вільнюсі. Це питання номер один, яке відбудеться під час моєї каденції. Це питання, до якого мав стосунок посол Теффт. Він і я перебували тиждень у Вашингтоні перед тим, як я прибув до Києва. Він розповів мені чітке своє бачення, на чому ми маємо фокусуватися.
(Другу частину інтерв’ю про політичну та економічну ситуацію з новопризначеним послом США в Україні Джеффрі Пайєттом буде оприлюднено після того, як він вручить вірчу грамоту українському президентові)