«Якщо в одних містах люди продовжують збиратися на мітинги, протестуючи проти засланих керівників, в інших вони створюють народні дружини, щоб захиститися від націоналістів, які не просто маршують вулицями, викрикуючи фашистські гасла. Справа доходить до того, що позначають будинки російськомовних жителів і відверто їм погрожують», – це не риторика на кількатисячному проросійському мітингу на півдні чи сході України. Це – витяг із випуску новин російського «Першого каналу», який лише у 140-мільйонній Росії має майже стовідсоткове охоплення аудиторії.
Чи можлива на Донеччині нетолерантність такого масштабу, Радіо Свобода вирішило зʼясувати у представників менших за російську національних меншин, а їх у регіоні – більше ніж 130.
Донецьк пишається поліетнічністю
Донецьк як промисловий центр був заснований англійцями і бельгійцями, які приїхали будувати тут власні заводи, а греки на території області живуть уже кілька століть. Одна з лідерів грецької спільноти, директор Донецького художнього музею грекиня Галина Чумак розповіла Радіо Свобода, як живеться грекам на Донеччині.
«У нас є Федерація грецьких товариств України, створена в останні роки Радянського Союзу. Я запевнюю всіх, можна сказати, заявляю: за часів вільної України ніхто з державного чи з недержавного боку не утискає греків», – наголошує вона.
Тільки за часів вільної, незалежної України нам дозволено і вивчати мову своїх предків, і вивчати мову сучасної материкової ГреціїГалина Чумак
Всім етнічним спільнотам надається рівні права і ніхто не ущемляється ні за національною ознакою, ні за ознакою культури, мови, віросповіданняСвітлана Кузнецова
В управлінні кажуть, що нібито скарги етнічних росіян на Донеччині, до яких звертаються у своїх аргументах проросійські сили, фактично є першим таким конфліктом за багато останніх років. І нагадують, що протягом усіх років незалежності України толерантність декларується одним із пріоритетів внутрішньої політики на Донеччині.