Пола Добрянські працювала заступником Держсекретаря США з 2001 до 2009 року. Сьогодні вона є старшим експертом Інституту державного управління імені Джона Кеннеді Гарвардського Університету. У розмові з англомовним радіо Голосу Америки, вона поділилась своїм баченням ситуації в Україні та важелів тиску на Росію.
– Генеральний Секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен назвав агресивну поведінку Росії по відношенню до України найбільшим викликом безпеці Європи за останні десять років. Чи Ви з цим погоджуєтесь? На Вашу думку, що поставлено на карту?
– На кону багато. Йдеться не лише по незаконне вторгнення Росії та приєднання частини України, мова про дестабілізацію цієї країни та спроби послабити уряд у Києві у час, коли українці намагаються інтегруватися у Європу і провести політичні та економічні реформи. Є й інші наслідки, які впливають на все міжнародне співтовариство. Йдеться про міжнародне право, правові норми, які діють в сучасному світі, весь міжнародний порядок – все поставлено на карту. Крім того, під питання поставлена ефективність дії механізму та принципів нерозповсюдження ядерної зброї.
– Сполучені Штати та Росія вже наклала санкції на російських та українських осіб, відповідальних за насильство. Що більше можуть зробити США, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії?
– Я думаю, для Заходу дуже важливо зайняту єдину позицію у цьому питанні і дати чітко зрозуміти, що ми не можемо визнати цю незаконну агресію в Криму. І якщо Росія здійснить подальші кроки, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, я думаю, ми повинні бути непохитними та запровадити єдину політику. Окрім цільових економічних санкцій є й інші заходи, які Захід повинен розглянути. Такі, як зупинка кредитів та закриття фінансових ринків для російського бізнесу, який шукає позичок і т.д. Крім того, у нас є військова сфера. Візьмемо Балтійські країни. Російське етнічне населення Латвії становить 27 відсотків, 26 відсотків в Естонії. Ці країни просять розгорнути війська НАТО на їх кордонах, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії. Україна також попросила військової допомоги. Нарешті, є енергетичні важелі. Росія сильно залежить від експорту енергоносіїв - особливо нафти і газу. Європа сильно залежить від Росії в цій галузі, але може почати розглядати варіанти імпорту зрідженого природного газу зі США.
– На Вашу думку, Росія, розпалюючи неспокій у східній Україні, створює привід, щоб вдатися до додаткових військових заходів? Коли США попереджають про «високу ціну», яку їй доведеться заплатити, що це означає?
– Скупчення російських військ на українських кордонах викликає дуже серйозне занепокоєння. Крім того, всередині країни проводяться провокації. До того ж, країни-сусіди висловлюють занепокоєння. Все це вимагає категоричної, єдиної відповіді. Польща, країни Балтії висунули конкретні вимоги перед НАТО – військова допомога для стримування агресії. Деякі кроки вже були зроблені, але багато чого критично важливого ще повинно бути зроблено. Крім того, слабка Україна намагається захиститись від прямого нападу.
– Деякі аналітики говорять про відгуки холодної війни. Чи Ви погоджуєтесь з такою аналогією?
– Однозначно, ми є свідками серйозного напруження. Я думаю, якщо Росія вирішить продовжити ці агресивні дії, можна назвати це відродженням холодної війни. Але дозвольте мені також додати дещо: Путін перебудовує міжнародний порядок. Це викликає серйозне занепокоєння. Він посилає сигнал всьому світу, міжнародне право не поважається. Зараз у світі відбуваються численні суперечки. Отже, як Сполучені Штати відреагують на цю ситуацію має велике значення не тільки для цього регіону, але інших куточків світу.
– Генеральний Секретар НАТО Андерс Фог Расмуссен назвав агресивну поведінку Росії по відношенню до України найбільшим викликом безпеці Європи за останні десять років. Чи Ви з цим погоджуєтесь? На Вашу думку, що поставлено на карту?
– На кону багато. Йдеться не лише по незаконне вторгнення Росії та приєднання частини України, мова про дестабілізацію цієї країни та спроби послабити уряд у Києві у час, коли українці намагаються інтегруватися у Європу і провести політичні та економічні реформи. Є й інші наслідки, які впливають на все міжнародне співтовариство. Йдеться про міжнародне право, правові норми, які діють в сучасному світі, весь міжнародний порядок – все поставлено на карту. Крім того, під питання поставлена ефективність дії механізму та принципів нерозповсюдження ядерної зброї.
– Сполучені Штати та Росія вже наклала санкції на російських та українських осіб, відповідальних за насильство. Що більше можуть зробити США, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії?
– Я думаю, для Заходу дуже важливо зайняту єдину позицію у цьому питанні і дати чітко зрозуміти, що ми не можемо визнати цю незаконну агресію в Криму. І якщо Росія здійснить подальші кроки, які порушують суверенітет і територіальну цілісність України, я думаю, ми повинні бути непохитними та запровадити єдину політику. Окрім цільових економічних санкцій є й інші заходи, які Захід повинен розглянути. Такі, як зупинка кредитів та закриття фінансових ринків для російського бізнесу, який шукає позичок і т.д. Крім того, у нас є військова сфера. Візьмемо Балтійські країни. Російське етнічне населення Латвії становить 27 відсотків, 26 відсотків в Естонії. Ці країни просять розгорнути війська НАТО на їх кордонах, щоб запобігти подальшій агресії з боку Росії. Україна також попросила військової допомоги. Нарешті, є енергетичні важелі. Росія сильно залежить від експорту енергоносіїв - особливо нафти і газу. Європа сильно залежить від Росії в цій галузі, але може почати розглядати варіанти імпорту зрідженого природного газу зі США.
– На Вашу думку, Росія, розпалюючи неспокій у східній Україні, створює привід, щоб вдатися до додаткових військових заходів? Коли США попереджають про «високу ціну», яку їй доведеться заплатити, що це означає?
– Скупчення російських військ на українських кордонах викликає дуже серйозне занепокоєння. Крім того, всередині країни проводяться провокації. До того ж, країни-сусіди висловлюють занепокоєння. Все це вимагає категоричної, єдиної відповіді. Польща, країни Балтії висунули конкретні вимоги перед НАТО – військова допомога для стримування агресії. Деякі кроки вже були зроблені, але багато чого критично важливого ще повинно бути зроблено. Крім того, слабка Україна намагається захиститись від прямого нападу.
– Деякі аналітики говорять про відгуки холодної війни. Чи Ви погоджуєтесь з такою аналогією?
– Однозначно, ми є свідками серйозного напруження. Я думаю, якщо Росія вирішить продовжити ці агресивні дії, можна назвати це відродженням холодної війни. Але дозвольте мені також додати дещо: Путін перебудовує міжнародний порядок. Це викликає серйозне занепокоєння. Він посилає сигнал всьому світу, міжнародне право не поважається. Зараз у світі відбуваються численні суперечки. Отже, як Сполучені Штати відреагують на цю ситуацію має велике значення не тільки для цього регіону, але інших куточків світу.
