Якими будуть наслідки припинення Києвом співпраці з Росією у ВПК?

Президент України Петро Порошенко розпорядився припинити військово-технічну співпрацю з Росією через дії Москви з підтримки сепаратистів на сході України. Оглядачі кажуть, що удар буде подвійним – постраждає і російський, і український військово-промислові комплекси. Але в Росії є цілі галузі і види озброєнь, де вона майже монопольно залежить від України.

Коли російський військовий вертоліт виконує місію в повітрі, то майже на три чверті можна бути впевненим, що двигуни, які обертають гвинти гелікоптера, виготовлені в Україні – на запорізькому заводі «Мотор-Січ». Коли на бойовому чергуванні перебуває міжконтинентальна балістична ракета РС-20В «Воєвода» («Сатана» за класифікацією НАТО) – це теж український продукт і виготовляється він на «Південмаші» у Дніпропетровську. І дуже багато російських військових кораблів мають газотурбінні двигуни виробництва заводу «Зоря – Машпроект» в українському Миколаєві.

Саме по цих трьох ключових компонентах військово-технічної співпраці України та Росії найбільше вдарить рішення президента Порошенка, про яке оголосив перший віце-прем’єр Віталій Ярема.

«На засідання РНБО президент категорично заборонив співпрацю у військовій сфері. Якщо раніше розпорядженням виконувача обов’язки президента була дозволена співпраця щодо продукції подвійного призначення – ті ж двигуни до гелікоптерів, які можуть використовуватись у військовій і цивільній сферах.., тепер же президент категорично заборонив будь-яку співпрацю у військо-технічній сфері з Російською Федерацією», – сказав Ярема.

Реакція Москви

На рішення офіційного Києва миттєво відреагував віце-прем’єр російського уряду Дмитро Рогозін, який курує російську оборонку. У Твіттері Рогозін написав: «Пізно. 10 червня за дорученням уряду Російської Федерації Мінпромторг вніс у ВПК план повного імпортозаміщення військової продукції з України. План є результатом кропіткої роботи спеціалістів: де, як і що, за які кошти, і в які терміни виготовити, і хто конкретно відповідає».

Але не все так виглядає легко і райдужно для Росії, як запевняє віце-прем’єр Рогозін.

У Росії десь 1200 підприємств оборонного комплексу. За різними даними, від двох третин до третини активно працюють з Україною. В Україні ж із 250 підприємств ВПК майже третина зав’язана на Росію. Україна щороку постачає обладнання, комплектуючих та зброї до Росії на понад мільярд доларів.

Отже, чи справді можна легковажити заяву офіційного Києва про припинення співпраці в оборонній галузі?

«Це дуже серйозна заява, якщо за нею підуть конкретні справи. І наслідки будуть дуже серйозні як для російського оборонного комплексу, так і для українського. У Росії все ж таки дуже сильні коопераційні зв’язки з Україною», – зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода російський військовий аналітик Олександр Гольц.

«Але катастрофічні наслідки будуть і для українського ВПК, бо майже половина усього військового експорту України припадає на Росію. Та й Росія навряд чи постачатиме комплектуючі для українських підприємств – відтак неросійський сегмент українського оборонного експорту також «просяде», – додає Гольц.

Отже, не буває так, що хтось програє, а хтось виграє коли йдеться про розрив серйозних зв’язків. Україна теж програє – хоча б тому, що 40% прибутків українського ВПК припадає на експорт до Росії.

Солідарність України з ЄС та НАТО в «українському питанні»

Але, як каже український військовий експерт Григорій Перепелиця, в України нині вибору немає.

«Безумовно, що це вдарить по Україні, але не може бути ситуація, коли члени ЄС і НАТО запроваджують економічні санкції проти Росії у відповідь на агресію Росії проти України, а українці в цей час продовжують військово-технічне співробітництво і сприяють зміцненню агресора! Бо ж проти України часто використовується зброя українського ж виробництва. Тут уже зобов’язання обумовлені солідарністю! Бо НАТО і ЄС заявили про припинення військово-технічної співпраці з Росією через Україну і Україна мала приєднатися до цих санкцій», – зауважив Перепелиця в інтерв’ю Радіо Свобода.

Також експерти вказують на те, що вже років з десять Москва реалізує стратегію на заміщення імпорту у своєму військо–промисловому комплексі. І ця стратегічна політика здійснюється і буде здійснюватися незалежно від тактичної ситуації.