Доступність посилання

ТОП новини

Як краматорчани допомагають вимушеним переселенцям?


Їдуть люди з Горлівки, Дебальцева, Макіївки та інших міст Донеччини, приїжджають у Краматорськ і з Луганської області

У Краматорську на Донеччині нині зареєстровано 34 тисячі вимушених переселенців. Це дані громадської організації «SOS-Краматорськ». Їдуть люди з Горлівки, Дебальцева, Макіївки та інших міст Донеччини, приїжджають у Краматорськ і з Луганської області. Наразі у місті діє декілька волонтерських організацій, що допомагають переселенцям і людям, які нині лишаються у зоні конфлікту.

У місці компактного проживання вимушених переселенців на Транспортній, 20 у Краматорську зараз живе близько 50 осіб, серед них – багатодітні родини. Раніше у цьому приміщенні розташовувався дитячий садок, потім – релігійна cпільнота. Зараз його орендує громадська організація «Країна вільних людей». Тут можна пожити спочатку, поки шукаєш нове житло і роботу, але багатодітні сім’ї або, наприклад, матері-одиначки, зазвичай, затримуються на довше, розповів Радіо Свобода юрист організації Олександр Петров.

«В основному, приїжджають переселенці з Донеччини: Горлівка, Дебальцево, Макіївка, Ясинувата. Також є люди з Луганської області: Лисичанськ, Алчевськ і сам Луганськ», – зауважує він.

За словами Петрова, такий же центр наразі відкрили у Львові, там зараз мешкає близько 70 переселенців із зони конфлікту.

Окрім того, «Країна вільних людей» займається доставкою гуманітарної допомоги цивільним на саму лінію зіткнення, однак, за словами юриста організації, у такі міста, як Дебальцево, неможливо потрапити із минулого вівторка.

Зараз обстріли потужніші, ніж влітку – переселенка з Горлівки

Мешканці центру розповідають різне. Діти звикають до нових шкіл, їхні батьки шукають роботу. Пенсіонерка Тамара, що приїхала цього ж дня із Горлівки, каже: зараз обстріли набагато сильніші, аніж були, наприклад, влітку.

«Із неділі на понеділок – як стали гухати, думаю: що ж то за перемир’я таке? І сьогодні ми йшли – гухали. Це неможливо передати просто, п’ятниця-субота, я не знала, куди подітись», – зауважує жінка.

У Горлівці залишились її дочка і онучка шкільного віку. Тамара описує різні жахливі речі, але на запитання, чи бачила вона це на власні очі, відповідає, що це їй «люди розповідали».

«SOS-Краматорськ» діє з минулого квітня

У Краматорську загалом декілька ініціатив із допомоги переселенцям, одна з найбільших – «SOS-Краматорськ». Виникла вона у квітні минулого року: допомагала людям виїжджати із міста в період, коли Краматорськ контролювали сепаратисти, говорить очільник організації Олександр Ворошков. Потім, наприкінці літа, у місті з’явились переселенці. Ворошков розповідає: працював у благодійній організації, що допомагала безпритульним, але з певного часу стали звертатися люди, зовсім не схожі на його звичайних підопічних, однак які в одну мить стали потребувати такої ж підтримки. Тоді «SOS-Краматорськ» зареєстрували юридично. Наразі ініціатива допомагає охочим виїхати із зони бойових дій зв’язатися з волонтерами, які займаються евакуацією із «гарячих точок», надає психологічну допомогу, юридичні консультації, розподіляє гуманітарні вантажі.

«У нас близько 34 тисяч переселенців зареєстровані у місті, і в нашій базі – близько 8 тисяч: це люди, які гостро потребують допомоги. В основному, це люди пільгових категорій: із інвалідністю, батьки-одинаки, багатодітні мами, сироти, пенсіонери», – зазначає Ворошков.

Хто мав гроші, виїхав давно – активістка

Люди, що мали гроші, виїхали із зони конфлікту вже давно, тепер їдуть ті, що тримались до останнього, говорить Наталія Киркач, голова організації «Слов’янське серце», що, зокрема, проводить евакуацію цивільних.

«Держава заявляє, що вона готова приймати людей. Я вчора говорила із колегою із «Волонтерської сотні», вона каже: дзвонили в Київ, є 111 місць. Дзвонимо туди: у нас є 111 людей, яких потрібно поселити. А нам відповідають: нікому не кажіть, місць давно нема. Питання: куди їх вивозити? – обурюється активістка. –Добре, вивезли. А що з ними далі робити?»

Окрім громадських організацій, у Краматорську допомагають переселенцям і релігійні спільноти. Як розповідали місцеві, їжу та одяг для переселенців або гроші на лікування окремих із них збирають віряни у низці церков.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG