Москва – Українським в'язням, які перебувають у російських в'язницях, пишуть тисячі листів. Про це повідомляють їхні родичі, знайомі та правозахисники. Але в кращому випадку десята частина кореспонденції доходять до адресатів. Московська кореспондентка Радіо Свобода надіслала лист Надії Савченко, утримуваній у СІЗО російської столиці. В адміністрації ізолятора поінформували Надію, що їй написали, однак прочитати це послання не дозволили, бо воно не пройшло цензуру.
На початку травня через систему Федеральної служби виконання покарань Росії я надіслала листа Надії Савченко. Щоб полегшити завдання цензорам, переклала його російською. У листі було звичайне поздоровлення з днем народження. І невеличка сентиментальна деталь – я народилася теж 11 травня, теж у Києві, але на півтора десятка років раніше, ніж Надія. Як журналіст, я природно, поставила кілька запитань Надії. І ось через 2 тижні отримала скан-копію відповіді, в якій Надія дякувала за лист, повідомляла, що він не пройшов цензуру і пояснювала, що пише російською і за змістом ні про що, аби я мала шанс отримати відповідь.
Хоча один з адвокатів Надії Савченко Марк Фейгін зазначає, що зараз справи із кореспонденцією для його підзахисної поліпшилися.
Торік, поки Надія сиділа, їй взагалі нічого не пропускали. І вона взагалі не отримувала жодної кореспонденції, ніяких листів, нічого. І тільки після цих скарг якось струмочком пішли листиМарк Фейгін
«Ми з цього приводу писали скаргу за 124 статтею Кримінально-процесуального кодексу до Генеральної прокуратури. Прокуратура щось почала робити. Бо раніше, торік, поки Надія сиділа, їй взагалі нічого не пропускали. І вона взагалі не отримувала жодної кореспонденції, ніяких листів, нічого. І тільки після цих скарг якось струмочком пішли листи. Звичайно, всі вихолощені: або викреслені цензурою місця, або взагалі листи не доходять, але все-таки є вже якийсь прогрес. Однак ми завжди виходимо з того, що цю стіну пробити дуже і дуже важко», – розповів Марк Фейгін.
Ізоляція
Українські в'язні російських СІЗО перебувають майже в повній ізоляції. Їм не дають побачення з близькими, до них не допускають українського консула, не дозволяють писати рідною мовою. Що дозволити і в чому відмовити людям, які ще не визнані судом винними, вирішують винятково слідчі. Таким чином російська правоохоронна система може маніпулювати людьми, які опинилися в ізоляції, вважає російська правозахисниця Зоя Светова.
Російський КПК абсолютно незрозуміло з якої причини, порушуючи права людини, вважає, що і побачення, і телефонні розмови – все це на розсуд слідчогоЗоя Светова
«Лист – це те, що пов'язує ув'язненого – тим більше в’язня з іншої країни – з волею, з його близькими. Тому що ми прекрасно знаємо, що російський КПК абсолютно незрозуміло з якої причини, порушуючи права людини, вважає, що і побачення, і телефонні розмови – все це на розсуд слідчого. Тобто слідчий, залежно від того, як поводить себе обвинувачений, або дає дозвіл на побачення з родичами або не дає, або він дає дозвіл на дзвінки по телефону-автомату з в'язниці, або не дає. У такому випадку листування це те, що пов'язує людину з волею і тому тут можна дуже легко цим маніпулювати і людина опиниться в повній ізоляції», – зауважила Зоя Светова.
Як констатують правозахисники, Надія Савченко, Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Юрій Солошенко – це тільки деякі українські в’язні, відомі завдяки публікаціям у пресі та увазі правозахисних організацій. Однак точну кількість українців, яких зараз утримують у російських в'язницях, визначити неможливо.
