Берлін – Німеччина повсякчас декларує політику демократії і миру, посилаючи у світ політиків-посланців із відповідними гаслами. Одним із них є: «Ні – атому!» Йдеться і про мирний, і про воєнний атом. Уряд ФРН визначив мету: відмовитися і від атомних станцій, і від ядерної зброї. У такому разі, що означає повідомлення про модернізацію американських ядерних авіабомб на військових базах країни? Чи не спричинить це кризи основних принципів державного устрою Німеччини?
У Німеччині є приблизно 150–200 американських ядерних бомб, 20 із яких розміщені на авіабазі Бюхель, що у землі Рейнланд-Пфальц, і котрі, за своїми характеристиками, останні свого роду. Із огляду на суперечність принципів політики миру та підтримки ядерної збройної індустрії громадський рух відреагував створенням нової ініціативи. Вона має змусити канцлера Ангелу Меркель і її уряд виконати ухвалені Бундестагом 2009 року постанови про виведення збройних сил США з території Німеччини.
Адже в такий спосіб із німецької землі щодня починається війна, вважає представник ініціативної групи та її речник Педрам Шахіар.
«Військова політика Заходу має бути зупинена. Ми мусимо зупинити військову машину. Недостатньо лише слів, нині час діяти. Треба прийти туди, звідки бомби злітають. Вони стартують із військової бази Рамштайн. Федеральний уряд відповідальний за це», – закликає Педрам Шахіар до протесту біля американської військової бази Рамштайн.
США модернізують міжнародний ядерний арсенал без відома партнерів
Тим часом, усупереч внутрішній політиці Німеччини, США розпочинають модернізацію свого міжнародного ядерного арсеналу. Для цього вживаються відповідні заходи безпеки на всіх шести європейських базах ядерного озброєння США – крім ФРН, у Бельгії, Нідерландах, двох базах в Італії і Туреччині. Це підтвердив Отфрід Нассауер з Інституту трансатлантичної безпеки у Берліні, посилаючись на запланований бюджет США і НАТО.
Уся програма – таємна. Однак інформація час від часу «спливає» – приміром, таке сталося два роки тому щодо звіту відомства з ядерної безпеки США стосовно планів Конгресу. Також торік уряд Німеччини підтвердив запит членів Партії «зелених» щодо програми США «подовження життя» їхнього арсеналу ядерного озброєння у ФРН, яка навіть не була погоджена з німецькими партнерами.
Про модернізацію авіабомб стало відомо з різних джерел: ідеться про ядерну бомбу Б61. Із трьох тисяч, створених у 60-і роки минулого століття, приблизно 300 – в активному стані. Їхня потужність вчетверо чи й удесятеро більша, ніж бомби, скинутої на Хіросіму. Відомо, що потужність вибуху Б61 можна регулювати. Нові модернізовані ядерні бомби хоч і не мають потужності старих, але вони точніші, керуються із землі і можуть випускатися не лише з літака, що дає їм змогу точно «знаходити» ціль. У такий спосіб стирається межа між «тактичними» близькоцільовими і «стратегічними» – далекоцільовими озброєннями.
Своя – не своя бомба
І хоч Бундесвер міг би транспортувати ядерне озброєння на своїх літаках «Торнадо», однак ФРН не може розпоряджатися його використанням. Адже воно передбачене лише у крайньому серйозному випадку, пояснив Олівер Маєр із берлінського фонду «Наука та політика».
«Право використання ядерного озброєння для країн НАТО, котрі підписали угоду про відмову від такого озброєння, означає участь у підтримці військового розвитку НАТО – тобто наданні військової інфраструктури та оснащення, котре має за мету ядерне залякування із допомогою НАТО», – сказав німецький політолог.
Російська сторона занепокоєна тим, що країни, котрі не є ядерними державами, здійснюють навчання у рамках програми НАТО про використання ядерного озброєння, пояснила речниця російського МЗС Марія Захарова.
Насправді, доходить висновку перший канал німецького телебачення ZDF, побоювання росіян не безпідставні. НАТО розширює зону свого спливу на схід. Упродовж української кризи, приміром, Балтійські країни та Польща зробили запит щодо створення постійних військових баз на їхніх територіях, а незабаром відкриється офіс представництва НАТО в Україні.
