В Україні розпочався «Тиждень ізраїльського кіно». Покази обраних стрічок ізраїльських режисерів пройдуть у п’яти українських містах. На відкриття фестивалю у столиці завітала ізраїльська акторка Нета Ріскін, яка знялася у дебютній картині Наталі Портман. Ізраїльське кіно в Україні – «екзотика», кажуть організатори і обіцяють: програма втамує «голод» вибагливих глядачів, яким не вистачає «справжніх кінематографічних делікатесів».
У Києві «Тиждень ізраїльського кіно» відкрила дебютна картина Наталі Портман «Історія про темряву та любов», прем’єра якої відбулася торік на Канському кінофестивалі. В основі фільму – автобіографічний роман про життя журналіста і письменника Амоса Оза, який у 1967 року закликав розв’язати арабо-ізраїльський конфлікт шляхом створення на території Палестини двох держав. Події стрічки розгортаються у 1940-х роках, на початку виникнення держави Ізраїль, на які й припало дитинство письменника, коли він жив у Єрусалимі. У центрі сюжету – взаємини Оза з матір’ю та його перші роки письменництва. Головну роль у фільмі зіграла сама Портман.
«Я не знаю іншої країни, як Ізраїль, з якою було б пов’язано стільки надій, стільки фантазій про майбутнє життя, але, які так часто натикалися на «стіну». Головна тема фільму – це чи варто втілювати мрії в життя? Чи не перетворяться вони на стіни, які відгороджують тебе від справжнього життя? Та чи можна відтворити себе наново, переписати своє життя і створити його самому? Дивлячись цей фільм, ви дасте собі відповідь на це питання», – розповіла акторка стрічки Нета Ріскін, яка відкривала фестиваль у Києві.
Моя бабуся була змушена поїхати з цієї країни понад сто років тому. «Запам’ятай, – казала вона, – найголовніше в житті вміти дві речі: як вчасно втекти і як розповісти гарну історію»Нета Ріскін
Попри те, що її бабуся народилася в Україні, нині Ріскін вперше відвідала Україну. «Моя бабуся була змушена поїхати з цієї країни понад сто років тому. «Запам’ятай, – казала вона, – найголовніше в житті вміти дві речі: як вчасно втекти і як розповісти гарну історію». Вона встигла вивезти звідси дві речі: обручку, яку я зараз ношу на пальці, та історію її життя», – говорить Ріскін.
П’ять обраних кінострічок
Цьогорічна програма фестивалю задовольнить як любителів ігрових фільмів,так і поціновувачів документального кіно. Крім роботи Портман, в кінотеатрах покажуть «Останні дні Рабіна», який розповість про останні дні прем’єр-міністра Ізраїлю Іцхака Рабіна на посаді та події, що передували його загибелі. Фільм-номінант на «Золотий глобус-2015», як іншомовний фільм, «Гет, суд Вівіан Амсалем» про жінку, яка протягом трьох років безрезультатно просила розлучення, оскільки шлюб в Ізраїлі можуть узаконити шлюб та розірвати лише равіни, а чоловіки мають більше влади, ніж судді. Та комедію «Ядерний фалафель» про випадкових інтернет-приятелів з Ізраїлю та Ірану, які зупиняють ядерну війну.
Документальна стрічка «Кав’ярня «Наглер»» розповість про подорож режисерки, яка вирішила дослідити долю сімейної кав’ярні. У 1920-ті роки та була епіцентром культурного життя у Берліні. Фільм мав шалений успіх на Берлінському фестивалі.
Усі фільми йтимуть мовою оригіналу із англійськими й українськими субтитрами.
Жодного ізраїльського фільму в українському прокаті за останній рік
Зокрема, на документальну стрічку радить українцям звернути особливу увагу генеральний директор Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі. Ізраїльські фільми заполонили престижні міжнародні фестивалі, бо теми, які порушує ізраїльський кінематограф, актуальні для всього світу, говорить Халпахчі. Втім в українському прокаті вони майже не з’являються, тому для українських глядачів це «екзотика», констатує він.
Ізраїльське кіно підкорить серця українців, переконаний Халпахчі. І додає: щороку фестиваль стає дедалі популярнішим.
Ізраїльське кіно українцям, безумовно, цікаве. Сьогодні, на жаль, геополітична ситуація в Україні дуже нагадує ізраїльськуАндрій Халпахчі
«Ізраїльське кіно українцям, безумовно, цікаве. Сьогодні, на жаль, геополітична ситуація в Україні дуже нагадує ізраїльську. Країна, яка відстоює свою незалежність протягом останніх років і вираз «гібридна війна» пішов саме з Ізраїлю. Нам це все знайоме сьогодні, – говорить Халпахчі. – Безумовно, сьогодні є інтелігентний глядач, якому не вистачає родзинок, не вистачає справжніх кінематографічних «делікатесів».І в цьому плані кінематограф Ізраїлю є дуже цікавим».
Фестиваль – хороша нагода познайомитися з ізраїльським кіно
Ізраїльське кіно для українського глядача залишається загадкою, погоджується ведуча та волонтер Соломія Вітвіцька. Тому нинішній фестиваль – хороша нагода з ним познайомитися, додає вона. І зазначає, що її фаворитом цього фестивалю є фільм «Історія про любов та темряву».
Ізраїльське кіно буде для мене певним відкриттям. Мені цікаво, який стиль воно має, що знімають ізраїльські режисери, які теми порушуютьСоломія Вітвіцька
«Ізраїльське кіно буде для мене певним відкриттям. Мені цікаво, який стиль воно має, що знімають ізраїльські режисери, які теми порушують. Абсолютно не знаю жодного режисера, жодного актора. Саме тому, мабуть, і створилася синергія «Молодості» й ізраїльського кінематографу, – говорить Вітвіцька. – Мені дуже цікава стрічка, яку зняла Наталі Портман. Ми всі прекрасно знаємо її як успішну актрису, стежили за її ролями і мені цікаво як у неї вийшла ще й режисура».
Фестиваль проходить в Україні вчетверте
Фестиваль існує відтоді, як в Україні працює ізраїльське посольство. І для Ізраїлю він дуже важливий, говорить перший секретар Посольства держави Ізраїль в Україні Реут Шапір Бен-Нафталі. За її словами, між ізраїльським та українським кінематографом склалися теплі відносини, про що свідчить підписана у грудні угода про спільне кіновиробництво. Також символічним вона вважає те, що три із п’яти фільмів зняли жінки-режисери.
«Тиждень ізраїльського кіно» проходить в Україні вчетверте. Фестиваль організовують посольство держави Ізраїль в Україні та Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість».
8 вересня «Тиждень ізраїльського кіно» стартував у Києві та Одесі. 16 вересня розпочнеться у Вінниці, а з 22 вересня – у Харкові та Львові.
