Доступність посилання

ТОП новини

Якби Україна контролювала кордон, війна закінчилася б за три тижні – чеський євродепутат


Ілюстративне фото. Спостережна вежа на пункті пропуску «Гоптівка» поблизу кордону України з Росією, Харківська область. Червень 2016 року
Ілюстративне фото. Спостережна вежа на пункті пропуску «Гоптівка» поблизу кордону України з Росією, Харківська область. Червень 2016 року

Чеський член Європейського парламенту Яромір Штетіна є одним із європарламентарів, які регулярно бувають в Україні, він також був у зоні конфлікту на Донбасі. В інтерв’ю Радіо Свобода євродепутат поділився своїм баченням першопричин війни та сході України, а також баченням шляхів врегулювання конфлікту.

Те, що відбувається на Донбасі, не є громадянської війною, а є агресією однієї країни проти іншої суверенної країни. Це є порушенням всіх норм міжнародного права

– Ви в Європарламенті займаєтесь країнами «Східного партнерства», стежите за війною на сході України і були в зоні конфлікту. Яке ваше загальне враження від побаченого на Донбасі?

– Що стосується України, то до неї їжджу часто, був останній раз три тижні тому. Побував у Мар’їнці, яку постійно обстрілюють. Правда є такою, що те, що відбувається на Донбасі, не є громадянською війною, а є агресією однієї країни проти іншої суверенної країни. Це є порушенням всіх норм міжнародного права. Це є небезпечно, коли міжнародне право порушується в такий спосіб на теренах Європи після Другої світової війни.

Яромір Штетіна
Яромір Штетіна

– Зараз тривають дискусії – чи Україні треба погоджуватись на проведення виборів на окупованій нині частині Донбасу, чи – як каже Київ – ситуація з безпекою не дозволяє організовувати вибори. Якою є ваша думка з цього приводу?

Розмовляв із Жебрівським. Він каже: про які вільні вибори може йтися, коли там присутня російська армія, проросійські бойовики, з якими воюють українці?

– Я на цю тему розмовляв із Павлом Жебрівським, главою Донецької обласної військово-цивільної адміністрації, який перебуває в Краматорську, бо він є владою в області, але дещо «в екзилі». Він нарікав, що Європа змушує Україну, аби провести вільні вибори в так званих Донецькій та Луганській «республіках». Він каже: про які вільні вибори може йтися, коли там присутня російська армія, проросійські бойовики, з якими воюють українці? Тому Україна буде виконувати Мінські угоди, але тільки після того, як бойовики відійдуть.

– Тобто, ситуація з безпекою не є задовільною і вибори, на вашу думку, проводити не можна?

Як Європа може визнавати вибори в Донецькій і Луганській областях – на території, яка є також окупованою?

– Пам’ятаєте недавні вибори в Криму? Проти проведення виборів (в російську Держдуму) в Криму виступили Євросоюз, ОБСЄ… То як Європа може визнавати вибори в Донецькій і Луганській областях – на території, яка є також окупованою? Тому я цілком погоджують з паном Жебрівським. Не можна примушувати, як це робив міністр закордонних справ Німеччини (Франк-Вальтер Штайнмаєр), щоб ці вибори за цих умов там відбулись.

– Минулого тижня президент Франції Франсуа Олланд зробив на сесії ПАРЄ гучну заяву, сказавши, що спочатку Україна має провести вибори на непідконтрольній їй території на сході, а потім лише може почати поновлювати свій контроль над неконтрольованою нині Києвом ділянкою українсько-російського кордону (така послідовність прямо передбачена мінськими угодами – ред.)…

Коли б були закриті кордони між Україною та Росією, тоді ця війна закінчиться за три тижні

– Я добре знаю, що думають французькі депутати в Європейському парламенті. І не лише французькі депутати з партії Марін Ле Пен. Як на мене, французи до кінця не розуміють що відбувається там, бо в них немає того історичного досвіду, який маємо ми, євродепутати з країн колишнього радянського блоку. Тому, вважаю, що французький президент не має рації, зрештою, цим би нічого не вирішилось. Але правдою є, що коли б були закриті кордони між Україною та Росією, тоді ця війна закінчиться за три тижні.

Військові навчання на Чернігівщині. Гончарівський полігон, 10 вересня 2016 року
Військові навчання на Чернігівщині. Гончарівський полігон, 10 вересня 2016 року

– Яка ваша думка щодо «нормандського формату» – України, Німеччини, Франції та Росії, саміт якого тепер відкладається?

– Мені не дуже подобається цей «нормандський формат», тому що там питання вирішуються за принципом «про нас без нас». Але це вже мало місце в історії. Мені здається, що європейські питання потрібно вирішувати на рівні Ради ЄС, адже вона представляє всі 28 членів Європейського союзу.

– Все ж таки вам бачиться світло в кінці тунелю щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі?

Ми маємо сильно підтримати Україну. Вирішенням був би «План Б» до Мінських угод, бо ці угоди були чимось мертвонародженим

– Якщо подивитися на спадок кількох століть, то Москва придушувала будь-який виступ тих, хто проти неї повставав. Кожне повстання було втоплено в крові. Українське повстання – воно справді є повстанням, бунтом, революцією на Майдані. Аби не продовжувався цей серіал в традиціях втоплення в крові, то має активно залучитися Європа. Ми маємо сильно підтримати Україну. Вирішенням був би «План Б» до Мінських угод, бо ці угоди були чимось мертвонародженим, чого не усвідомлюють ні французький президент, ні багато інших європейських політиків. Аби не було «Мінська-два, три, чотири, п’ятб»… – то треба Україну підтримати, підтримати рішуче і реально.

Треба допомогти Україні перемогти у цій війні. Треба дати Україні зброю

Треба допомогти Україні перемогти у цій війні. Я про це в Європейському парламенті вже давно кажу – треба дати Україні зброю, щоб вона могла себе захистити.

– А європейські санкції?

Санкції мають йти нога в ногу з військовою допомогою Україні
Недавно був в українських військових підрозділах поблизу Мар’їнки, їм потрібна високоточна зброя, ракетні системи

– Що стосується санкцій, то поки що Європейський парламент не відступає, хоча є певні прагнення щодо їхнього послаблення. Я з самого початку кажу, що санкції мають йти нога в ногу з військовою допомогою Україні. Не йдеться про те, аби надсилати війська НАТО чи інших країн. Йдеться про те, щоб українське військо могло захищатися самостійно і не відчувати браку озброєнь.

Я недавно був в українських військових підрозділах поблизу Мар’їнки, то вояки казали мені, що мають вдосталь легкого стрілецького озброєння, автоматів, гранатометів. Але їм потрібна високоточна зброя, ракетні системи – от ці види озброєнь українська армія також повинна мати.

  • Зображення 16x9

    Ростислав Хотин

    Працював кореспондентом агентства Reuters у Києві, на Всесвітній службі «Бі-Бі-Сі» в Лондоні, кореспондентом телеканалу «1+1» та агенції УНІАН у Брюсселі, а нині – редактор Радіо Свобода в Празі.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG