Реформа децентралізації, яка почалась у 2014 році, вже, на думку експертів, дала результати – незважаючи на те, що вона ще далека від завершення. Місцеві громади поступово перебирають відповідальність за базові послуги для населення – як от якість доріг, навчальних чи медичних закладів. І для цього вже не обов’язково звертатися аж до Києва. Також місцеві громади збільшують свої бюджети, залишаючи більше коштів на місцях. Перехід на децентралізовану модель дає більше перспектив для економічного розвитку, залучення інвестицій і наближає Україну до Європи.
Про децентралізацію в Україні почали активно говорити одразу після Революції гідності, коли змінилася влада. До цього більшість влади концентрувалася в Києві і для вирішення часом найдрібніших місцевих проблема, представникам міст чи сіл треба було їхати до столиці.
Як зазначають у статті «Повільна боротьба України за децентралізацію» на сайті Центру Карнегі експерти Балаш Ярабік та Юлія Єсмуханова, процес децентрації все ж розпочався в Україні без політичного консенсусу в питанні: а якою взагалі має бути роль держави в Україні?
«Парадокс реформи децентралізації в тому, що в той час, як більшість українського суспільства його підтримує, в той же час більшість людей мають патерналістський погляд і очікують, що центральний уряд буде за них усе вирішувати», – пишуть експерти.
Але, як зауважила в інтерв’ю Радіо Свобода Олена Сас зі Швейцарсько-Українського проекту підтримки децентралізації, євроінтеграція просто зобов’язує Україну переходити на децентралізовану модель, яка виявила свої переваги в Європі.
Оскільки Україна обрала шлях європейський, то їй треба підвищити стандарти життя людей до європейського рівняОлена Сас
«Оскільки Україна обрала шлях європейський, то їй треба підвищити стандарти життя людей до європейського рівня. Тобто, Україна має бути європейською країною в усіх аспектах. Оскільки в Європі люди під владою перш за все розуміють ту владу, яка є в них на місці, – в муніципалітеті, куди вони звертаються для вирішення своїх справ і потреб. І оскільки стандарти життя людей – це дороги, благоустрій і якість життя там, де вони живуть, і оскільки ми розуміємо, що до європейських стандартів життя нам якось ще потрібно йти і йти, то от секрет їхніх стандартів якраз і полягає в тому, що влада в Європі є децентралізованою», – пояснює Сас.
Основою децентралізації стануть понад півтори тисячі місцевих громад (за деякими даними, від 1500 до 1800 громад) – міських, сільських та селищних. Це має змінити централізовану модель держави – центр у Києві, облдержадміністрації, міськдержадміністрації, райдержадміністрації…
Наразі в Україні вже створено 367 нових громад – це десь четверта частина від планованої загальної кількості.
Згідно з реформою, кількість районів в Україні зменшиться із 490 до 100, але залишаться ті самі 24 області і три адміністративні одиниці – Київ, Автономна республіка Крим і Севастополь.
Гроші – на місця
Саме місцевим громадам передаються повноваження для вирішення базових, основоположних потреб людей на місцях.
Освіта, профілактика охорони здоров’я, дороги, відпочинок, позашкільна освіта, спорт тощо – все це передається на сильне місцеве самоврядування, на рівень міст, громадІван Лукеря
«Усі базові послуги, яких потребують люди, – освіта, дошкільні навчальні заклади, профілактика охорони здоров’я, дороги, відпочинок, позашкільна освіта, спорт тощо – все це передається на сильне місцеве самоврядування, на рівень міст, громад. За багато чого раніше відповідали райдержадміністрації, але це не була самоврядна функція», – каже Радіо Свобода Іван Лукеря, менеджер Групи з децентралізації та регіонального розвитку Реанімаційного пакету реформ.
Що важливо – це гроші. Згідно з реформою децентралізації, будуть перерозподілені державні кошти, значна частину податків залишається на місцях, запроваджуються місцеві податки – як от на алкоголь, тютюнові вибори чи пальне. Порівнюючи з часами до реформи і нині, – зростання місцевих бюджетів відбулося від трьох до шести разів.
Також місцевим громадам дозволено брати більші кошти від центрального уряду і банків для фінансування проектів.
«Більшість з нового фінансування потрачено на ремонт доріг чи освітніх або культурних установ – це рідко трапляється в Україні. Ремонт злої слави доріг в Україні став можливим завдяки державним субсидіям на місцеві інфраструктурні проекти вартістю один мільярд гривень (36,9 мільйона американських доларів), і це наразі є найбільш видимим і бажаним результатом процесу фіскальної децентралізації», – пишуть Балаш Ярабік та Юлія Єсмуханова на сайті Центру Карнегі.
«Щоб нові префекти не стали старими губернаторами»
Є побоювання чи майбутні префекти, яких буде призначати президент для нагляду за дотриманням законів і Конституції місцевою владою, – чи не будуть вони занадто впливові, замінивши собою голів адміністрацій?
Саме це є однією з причин, чому опозиція в парламенті має щодо децентралізації та намірів президента Петра Порошенка певні підозри.
Головне завдання префектів – це здійснення контролю за дотримання законів і Конституції органами місцевого самоврядування. Це абсолютно європейська функціяІван Лукеря
«Префекти виходять зі змін до Конституції, які поки не прийняті. Тому зараз зарано говорити, але головне завдання префектів – це здійснення контролю за дотриманням законів і Конституції органами місцевого самоврядування. Це абсолютно європейська функція. Це виписано в європейській Хартії місцевого самоврядування, але поки в Україні цей нагляд не запроваджено, це здійснення моніторингу префектами», – каже Лукеря в інтерв’ю.
Також серед проблем процесу децентралізації – її законодавче оформлення, яке, так уже сталося, прикріплене до якогось особливого статусу для окупованих теренів Донбасу згідно з Мінським процесом. Тому багато депутатів, підтримуючи процес децентралізації в цілому, гальмують його в парламенті, побоюючись також, що паралельно окупований Донбас отримає якийсь особливий статус.
Загалом експерти вважають, що децентралізацію треба рухати вперед – причому активно, і що за своїм значенням вона не поступається декомунізації, відмежовуючи Україну від радянського спадку.
Нинішній процес – це якраз відхід від радянської моделі, яку ми успадкувалиОлена Сас
«Нинішній процес – це якраз відхід від радянської моделі, яку ми успадкували, бо неможливо економічно розвиватися і бути конкурентоздатною країною, спираючись на ту стару радянську модель, коли в кожне село ставилась людина з наганом і прапором, і це була влада на місці, але економічно вона не була спроможною», – пояснює Сас.
Зараз ми проводимо декомунізацію управлінняІван Лукеря
А Лукеря зі свого боку додає: «Зараз ми перевертаємо систему управління з голови на ноги і проводимо таку собі декомунізацію управління, коли створюємо справді сильне місцеве самоврядування на рівні громад».
