Гості передачі «Ваша Свобода»: Богдан Бондаренко, експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ; Валерій Карпунцов, депутат Верховної Ради України (БПП), член Комітету з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльност.
Необґрунтованим вважає Регламентний комітет Верховної Ради подання ГПУ про притягнення до кримінальної відповідальності Андрія Лозового, народного депутата з фракції «Радикальної партії». Відповідне рішення, однак, ніяк не завадить парламенту голосувати за зняття з Лозового недоторканності. Це вже третє подання ГПУ, яке цього тижня розглядає Регламентний комітет Верховної Ради. У понеділок і у вівторок комітет назвав необґрунтованими заходи прокуратури на зняття недоторканності з депутатів «Народного фронту» Євгена Дейдея та групи «Воля народу» Олеся Довгого. До кінця тижня комітет планує розглянути ще два подання.
Олена Ремовська: Пане Бондаренко, рішення Регламентного комітету є додатковим аргументом для депутатів підтримати чи не підтримати подання генпрокурора на притягнення до кримінальної відповідальності. У всіх трьох випадках цього тижня (хоч звинувачення на адресу депутатів різні) ми бачимо, що комітет вирішив, скажімо так, не віддавати їх на поталу ГПУ, не підтримувати подання. Ви для себе як окреслюєте, у чому причина таких рішень Регламентного комітету?
Богдан Бондаренко: Якщо дійсно фігурує в рішенні комітету, що по Лозовому воно є необґрунтованим, то в цьому випадку трошки інша ситуація, ніж те, що вчора було подано по Довгому, в якому є істотні недоліки. У нас це питання регулюється Конституцією, законом України «Про статус народного депутата» і Регламентним комітетом. До подання генпрокурора щодо позбавлення певного депутата недоторканності є дуже серйозні, розмиті, але все рівно встановлені критерії – воно має бути достатнім, обґрунтованим. І пізніше Регламентний комітет перевіряє його на достатність, обґрунтованість і законність.
Якщо буде визнано, що воно не відповідає цим вимогам, голова Верховної Ради може повернути це клопотання генпрокурору конкретно по Лозовому. Тому що по попередніх розмиті формулювання: є істотні недоліки, і Верховна Рада може за них голосувати. Основна різниця в тому, що у цьому випадку є дискреція у голови Верховної Ради на повернення цього подання до генпрокурора. Але так само Верховна Рада може голосувати. Це залежить від спікера.
– Нагадаю, що Андрія Лозового ГПУ підозрює в ухиленні від сплати податків, що завдало держбюджету збитків на суму до 2 мільйонів гривень. Генпрокурор Юрій Луценко 5 липня сказав, що справу проти Лозового можуть закрити, якщо він сплатить податки. Сам же депутат звертає увагу на те, що прокуратура не вперше має до нього претензії, і далі цих претензій справи ще не просувалися. ГПУ якось погано готує ці подання?
Стосовно діяльності Юрія Луценка і його подань щодо народних депутатів, кількість ляпів ГПУ за останній час дійсно є високоюБогдан Бондаренко
Богдан Бондаренко: У нас справді багато нардепів, які, якщо щодо них з’являється якась інформація або починається процедура щодо зняття депутатської недоторканності, говорять, що це може бути політичним переслідуванням. Стосовно діяльності Юрія Луценка і його подань щодо народних депутатів, кількість ляпів ГПУ за останній час дійсно є високою. Тому сказати, що повністю немає ніякої логіки у словах Лозового, я не можу.
– Пане Карпунцов, як Ви оцінюєте рішення Регламентного комітету? Чи може бути таке, що прокуратура якось неналежно підготувалася?
Валерій Карпунцов: Може бути таке. Регламентний комітет – це не поштова скринька, яка мусить прийняти лист і переслати його далі. Є чітко визначені законом про регламент повноваження. Безпосередньо в межах повноважень комітет давав оцінку. Мені як юристу хотілося б бачити кращої якості аргументацію правоохоронців на комітеті. Але маємо те, що маємо.
– Чи після таких рішень Регламентного комітету набереться достатня підтримка серед депутатів, щоб притягнути до кримінальної відповідальності того ж Андрія Лозового?
Валерій Карпунцов: Я думаю, що при такій якості захисту і при слабкій позиції щодо підготовлених матеріалів навряд чи, якщо говорити про арешт і взяття під варту. Щодо зняття недоторканності чи можливості проводити процесуальні дії відносно народного депутата, думаю, що там проблем не буде. І в даному випадку недоторканність буде знята.
– Юрій Луценко говорить «про партійний і міжфракційний егоїзм», мотивуючи таку одностайність Регламентного комітету в питаннях розгляду цих подань. Мовляв, таким чином депутати один одного покривають. Може йтися про таке?
Це може бути як корпоративний інтерес – прикрити свого нардепа, або може бути слабкість діяльності ГПУБогдан Бондаренко
Богдан Бондаренко: Звісно, може йтися про таке. Певний корпоративний інтерес не тільки в парламенті існує. Є певна солідарна у них відповідальність за певні речі. Якщо мова йде про рішення Регламентного, то я не кваліфікував би його, що саме тут є корпоративний дух, що вони одне одного прикривають, і саме тому ми маємо такі три рішення. Подання ГПУ оцінити важко, мені особисто не вдалося його прочитати. Але це може бути як корпоративний інтерес – прикрити свого нардепа, або може бути слабкість діяльності ГПУ. Може бути як одне, так само може бути й інше.
Якщо в ГПУ є дійсно серйозні звинувачення, і вони вважають, що саме у цих діях присутні ознаки складу злочину, є насправді ресурси у Юрія Луценка, в ГПУ, у соцмережах, за допомогою інших ЗМІ конкретно аргументувати свої позиції. Не говорити, що парламент у нас не буде цього робити.
Необхідно змінювати саме парламентські процедури, які пов’язані з діяльністю Регламентного комітету. Дуже багато нюансів, які мають бути зміненіБогдан Бондаренко
Необхідно змінювати саме парламентські процедури, які пов’язані з діяльністю Регламентного комітету. Дуже багато нюансів, які мають бути змінені. Ідея має бути наступна. Якщо працює Регламентний комітет, то воно має носити якусь силу, тобто воно не має рекомендаційного характеру виключно мати. У Регламентний комітет мають входити люди, які мають до цього більший хист у порівнянні з іншими депутатами.
– Минулого тижня президент Петро Порошенко сказав, що депутатська недоторканність – це анахронізм. Заява глави держави – це такий собі заклик до депутатів діяти, скасувати депутатську недоторканність? Чи це радше заява політична – для підтримки рейтингу?
Богдан Бондаренко: Із європейських країн 47 конституцій передбачають недоторканність. Якщо це, на думку нашого президента, анахронізм, то ми, мабуть, неймовірно передова держава, яка зараз змінить всі тенденції конституціоналізму в Європі, або це все-таки популістське твердження. Немає недоторканності у Сан-Марино і у Ватикані, при тому, що у Ватикані немає парламенту.
Прибирати депутатську недоторканність – це означає, що ми просто розхитуємо останні якісь підвалини парламентаризму в Україні. Однак ми виступаємо за її обмеженняБогдан Бондаренко
Прибирати депутатську недоторканність – це означає, що ми просто розхитуємо останні якісь підвалини парламентаризму в Україні. Однак ми виступаємо за її обмеження.
Захист полягає не в тому, що особа, яка попала у парламент, захищена і якимось чином привілейована над іншими людьми, а щоб інші гілки влади не могли здійснювати вплив на основну гілку влади як законодавчу. Вона не тільки приймає закони, але це і контроль над діяльністю з боку виконавчої влади.
