Після обрання президента Парламентської асамблеї Ради Європи, на делегатів осінньої сесії чекає багато роботи. Зокрема, на четвер призначені термінові дебати щодо мовної статті нового закону України «Про освіту», які ініціювали Угорщина та Польща. Українські політики впевнені, що дебати – свого роду помста за те, що Україна таки домоглася відставки попереднього президента ПАРЄ Педро Аґрамунта.
За словами члена української делегації у ПАРЄ Борислава Берези, коли приймали рішення, будуть дебати щодо українського закону «Про освіту» чи ні, «за» проголосувало на одного члена асамблеї більше, аніж «проти». При цьому підтримали дебати ті, кому не подобалось, що Україна вимагала відставки президента асамблеї Педро Аґрамунта. Однак Береза не вірить, що дебати закінчаться засудженням «мовної» статті.
Ми спілкувались з нашими колегами, і вони кажуть, що теж не бачать нічого крамольного в законіБорислав Береза
«Зараз ми бачимо класичну таку політичну помсту за Аґрамунта. Історія цього питання закінчиться дуже швидко. Ми спілкувались вже з нашими колегами, і вони кажуть, що теж не бачать нічого крамольного, що може бути в законі».
Народний депутат від «Народного фронту», віце-президент ПАРЄ Георгій Логвинський також впевнений, що сам закон не суперечить міжнародному праву, але пояснює, що в Парламентській асамблеї переймаються тим, чи він не утискає нацменшини.
«На жаль, в нашій країні ми не завжди відчуваємо і розуміємо, наскільки це (права людини – ред.) важливо в таких інституціях, але тут, в Страсбурзі, за цим слідкують дуже уважно», – сказав він в ефірі «Ранкової Свободи».
За його словами, саме для того, щоб довести, що закон не утискає права національних меншин, Україна і подала його на розгляд Венеційської комісії і готова чинити згідно з її висновками.
Віце-президент ПАРЄ розповідає, що, незважаючи на відсутність російської делегації в сесійній залі з 2014 року, українським дипломатам доводиться боротись із проросійським лобі, представником якого був і колишній президент ПАРЄ Педро Аґрамунт. Надмірну прихильність до Росії закидають і чинному генеральному секретарю Ради Європи Турбйорну Янгланду.
ПАРЄ вимушений був відправити президента Аґрамунта у відставку за те, що він чітко діяв за планом КремляГеоргій Логвинський
«ПАРЄ вимушений був відправити президента Аґрамунта у відставку не за те, що він літав російським літаком до Сирії, а тому що чітко діяв за планом Кремля, – нагадує Логвинський – На будь-яких підставах він заводив росіян до зали парламентської асамблеї та намагався зняти санкції».
При цьому народний депутат запевняє, що зняття санкцій в Парламентській асамблеї спричинить «ефект доміно» і в інших установах такого рівня.
Народний депутат від «Радикальної партії Ляшка» Ігор Попов вважає, що, хоча на цій сесії ПАРЄ повернення російської делегації та зняття санкцій з Росії малоймовірне, такого розвитку подій не можна виключати в майбутньому, адже цінності Європи самі європейці можуть трактувати по-різному.
«Для частини союзників України цінності – це «агресор має бути ізольований». Для іншої частини цінності – це «агресор має працювати всередині клубу, щоб із ним можна було вести прозору дискусію на тому ж майданчику ПАРЄ». На сьогодні прихильників ізоляції більше, але навіть скандал із мовним питанням тих, хто коливається у своєму рішенні, може переважити на те, щоб все-таки повернути російську делегацію та дискутувати з нею всередині Ради Європи, а не заочно», – побоюється депутат.
Хоча Рада Європи не має реальних дипломатичних важелів, дебати в її сесійній залі та резолюції, які вона виносить, мають вплив на політику в Європі, пояснює Попов.
Допомогу в нашій боротьбі нам надають рішення конкретної європейської країни про санкції чи рішення БрюсселюІгор Попов
«Безпосередню допомогу в нашій боротьбі нам надають рішення конкретної європейської країни про санкції чи рішення Брюсселю. Всі вони можуть спиратися на результати дискусій та резолюції, які приймаються в Раді Європи», – каже він.
Саме тому Росія, за словами Георгія Логвинського, інвестує значні кошти в лобіювання власних інтересів в ПАРЄ. Українська сторона ж може протиставити цьому лише роботу своєї делегації.
В нас дуже потужна делегація від України. Ми працюємо, ми воюємо, будуємо спільні відносиниГеоргій Логвинський
«В нас дуже потужна делегація від України. В нас немає коштів, нас ніхто не фінансує, навпаки – в більшості випадків ми ще за власний рахунок оплачуємо службові відрядження. Але ми працюємо, ми воюємо, будуємо спільні відносини», – розповідає він. Саме завдяки цій роботі, на переконання депутата, санкції проти Росії досі не скасовано, хоча в Раді Європи є охочі це зробити.
Роботу делегації ПАРЄ від України відзначає й Ігор Попов:
Члени делегації часто є непримиренними опонентами з питань внутрішньої політики, та на зовнішньому фронті працюємо на національний інтерес державиІгор Попов
«Члени делегації від різних партій часто є непримиренними опонентами з питань внутрішньої політики, та все-таки на зовнішньому фронті є домовленість, що ми працюємо на національний інтерес держави. А вже з тим, хто в нас буде президентом, який буде внутрішній курс, ми розберемося, коли перетнемо державний кордон в Борисполі назад», – пояснює він.
Водночас парламентар наполягає на тому, що міжнародні позиції України посилила б більш фахова робота всередині країни. Як приклад, він наводить ту ж таки мовну статтю закону «Про освіту».
«Це формулювання придумувалося «на коліні» в перерві засідання Верховної Ради. А перед тим було півтора року між першим і другим читаннями. За півтора року ми могли б придумати кращі, філігранніші формулювання і тоді нашим делегаціями було б легше відбивати будь-які атаки», – припускає він, хоч і визнає, що навіть чинна редакція закону дає достатньо аргументів на власний захист під час дебатів у четвер.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:
Освіта і мова. Чи виконував Будапешт те, що нині вимагає від Києва?
Державна мова. Західним сусідам України доведеться звикати
Мовна битва – як Києву знайти порозуміння з Будапештом
Порошенко: мовна стаття закону «Про освіту» відповідає європейським практикам
Мовні претензії сусідів: Україна пояснила Румунії освітній закон
Чи винна Україна, що закарпатські угорці погано знають українську мову?
Закон «Про освіту», мова та європейські сусіди. Не вистачає довіри
Коли українська мова стане державною не лише за статусом, а й за функцією?
Порошенко: в Україні не забороняється вивчення мови нацменшин, але кожна дитина має знати українську
«Ми живемо в Україні і кожен має знати українську мову» – директор школи на Луганщині
«Якою мовою будемо проводити навчання, такою і буде держава» – директор київської школи
Українська мова як економічний чинник
Тест на державність для політиків. Битва за українську мову
Нація і мова. Українське для них чуже, їхня замаскована альтернатива – російський націоналізм
Українська мова в окупованому Криму: «ритуальне» знищення
Закон про українську мову треба ухвалити невідкладно
«Це щеплення від Росії»: юристи про мовні квоти на телебаченні України
75 відсотків українською. Мовні квоти є ефективними – Зураб Аласанія
Мовний супермен Святослав Літинський: мовний кордон сильніший від військового
Порошенко підписав закон про мовні квоти на телебаченні
Квоти: 75% української в ефірі та «Діамантова рука» з субтитрами
Верховна Рада затвердила обов’язкові 75% української мови на телебаченні
Про мовну психотравму і українське ґетто. Українська журналістка заступилася за Олега Скрипку
Київ може показати приклад, як подолати наслідки мовної окупації України
Financial Times: кількість російськомовних в Україні суттєво зменшилася
Кількість виборців проросійських партій в Україні стрімко зменшується – експерт
Кореянка вивчила українську. Її дивують російськомовні чиновники України
Підводні камені постанови Кабміну про вільне володіння державною мовою
Міжнародне угруповання із захисту російськомовних під контролем Кремля
Українська мова і Порошенко. Досвід Фінляндії та Ізраїлю для України
Закон про мову – шанс для дітей із російськомовних родин знати українську
Війна проти України. Вбивство бібліотеки і українська мова
