Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 04:22

Два роки після вбивства Павла Шеремета: 7 запитань, які потребують відповідей


Журналіст Павло Шеремет був убитий 20 липня 2016 року в центрі Києва внаслідок підриву автомобіля

У Києві вшановують пам’ять Павла Шеремета. Два роки минуло з дня загибелі в Києві журналіста Павла Шеремета, але про успіхи у розслідуванні говорити не доводиться. В Національній поліції на запитання щодо Павла Шеремета зітхають і рекомендують писати запит, що Радіо Свобода і зробило. Таких запитів до роковин смерті журналіста в поліції зібралося вже з лихвою, але відповідей на жоден з них поки не було. Як немає і анонсів щодо публічного звіту про перебіг розслідування. «Якби було про що говорити, то був би і звіт», – пояснюють в поліції.

Єдине розслідування, яке привідкрило деякі завіси над справою Шеремета – це журналістське. Фільм «Вбивство Павла» випустили журналісти проекту «Слідство.Інфо» разом з представниками міжнародної мережі OCCRP, в якому продемонстрували деталі, що пройшли повз увагу офіційного слідства.

Понад рік минуло з моменту виходу розслідування, але чимало важливих запитань досі залишаються без відповідей.

Що змінилося після виходу журналістського розслідування?

Цією справою поліція займається. Два роки минуло, ми не бачимо якихось результатів
Анна Бабінець

Про нові подробиці в розслідуванні з того моменту не відомо. Матеріали журналістів пообіцяли долучити до матеріалів слідства, перевірити викладені факти.

«Деякі факти перевірялися. Зокрема, людина, яка перебувала близько до місця злочину – колишній працівник СБУ, про нього Національна поліція дізналася з нашого фільму. Наскільки нам відомо, його допитали потім, деталей допиту ми не знаємо, але, за нашою інформацією, не було до нього більше запитань і якогось розвитку це не мало», – розповідає Радіо Свобода журналістка проекту «Слідство.Інфо», співавтор розслідування Анна Бабінець.

«Після виходу фільму і головний прокурор, і голова Нацполіції визнали помилки у слідстві, але якихось висновків не було зроблено: ніхто не був звільнений і не поніс відповідальності», – наголошує головний редактор онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Севгіль Мусаєва
Севгіль Мусаєва

Лише протягом місяця після оприлюднення фільму до цієї теми була прикута максимальна увага, але згодом все повернулося до попереднього стану, зазначає журналістка.

«Цією справою поліція займається. Але наразі уже два роки минуло, і ми не бачимо якихось результатів, щоб комусь було оголошено підозру або коло підозрюваних осіб було б визначено і цим поділилися із публікою», – додає Анна Бабінець.

Палаючий автомобіль, в якому був Шеремет, після cмертельного вибуху (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:24 0:00

У Києві внаслідок вибуху загинув журналіст «Української правди» (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:11 0:00

Чи даремні були зусилля журналістів?

Самі журналісти так не вважають. Їм вдалося розширити коло підозрілих осіб, з якими може працювати поліція і продемонструвати, що за належним виконанням обов’язків державними органами може здійснюватися контроль такого рівня.

«Ми мали на руках ті ж самі матеріали, відеозаписи, тільки в значно меншому обсязі, які мала поліція, і ми показали певні результати. Розумію специфіку роботи поліції і слідчих – вони не можуть багато речей опублікувати, ми як журналісти можемо опублікувати значно більше. Але щонайменше показати певний рівень контролю за роботою поліції ми змогли – і вважаю, що це вже є досягненням», – зазначає Анна Бабінець.

Чому не опублікували фотороботи підозрюваних?

Це є звичною практикою, але ані тоді, ані за ці два роки у справі Шеремета цього зроблено не було, зазначають журналісти. При цьому відео в мережу «злили» через кілька діб після злочину, згадує головний редактор онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

«Для мене це велике запитання. Ті відповіді, які я чула від слідства, полягають в тому, що, за словами Арсена Авакова (очільника МВС – ред.), якщо опублікують ті фотороботи, то це означатиме, що слідство зайшло в глухий кут. Але мені здається, що воно в тому куті вже другий рік. Друге пояснення було: Василь Грицак (голова СБУ – ред.) говорив про те, що вони не хочуть наражати на небезпеку людей, які можуть бути причетними, але їхня участь не доведена на 100%», – зауважує вона.

Журналісти переконані, що публікація фотороботів могла б допомогти слідству, а пояснення правоохоронців не є переконливими в цьому разі.

Що відбувалось всередині слідчої групи?

«Над цим злочином працювала спільна група, яка складалася з працівників Національної поліції, Служби безпеки України, Генеральної прокуратури. Тобто всі основні правоохоронні органи були представлені в цій групі», – пояснює Радіо Свобода журналістка проекту «Слідство.Інфо» Анна Бабінець.

Вона додає, що під час роботи над фільмом-розслідуванням журналісти виявили певну незлагодженість у роботі структур і навіть приховування деяких фактів один від одного.

«Мені було цікаво, чому саме такий формат був обраний. Є дуже багато запитань до ролі СБУ в розслідуванні цього злочину, бо були певні відео, які вилучили СБУ, які вилучала поліція і потім ми дізнавалися, що служби між собою не ділилися. Така організація роботи – це не був ефективний формат. Невідомо, хто вигадав цей формат і чому він був таким», – наголошує Анна Бабінець.

Навіщо засекретили частину матеріалів?

Рішення про засекречення частини матеріалів, зокрема судових рішень, було ухвалене, вже коли минув рік від вбивства Павла Шеремета. «Який в цьому сенс?», – дивуються журналісти, адже опубліковані судові рішення не містять персональних даних, прізвищ і конкретики.

«Оскільки рішення про часткове засекречення матеріалів було ухвалене після публікації журналістами фільму, то думаю, що це було спрямоване на те, аби журналісти надалі не досліджували і не показували суспільству, що можна ефективніше працювати», – наголошує Анна Бабінець.

Чому про «справу честі забули»?

Найвищі посадові особи країни наголошували на тому, що розслідування вбивства Павла Шеремета є «справою честі», що викликало неабиякі сподівання на результативність слідства.

«Але потім ці заяви забулися, ніхто до них не повертався. І коли ми добивалися інтерв’ю, зустрічі, коли ми пояснювали, що в нас є знахідки і ми хочемо поговорити – і з головою держави, і з головою поліції – все повністю було проігнороване. Тільки після публікації фільму всі почали шукати із нами зв’язку. І це не зовсім правильний спосіб взаємодії. Співпраця могла бути набагато ефективнішою», – переконана журналістка проекту «Слідство.Інфо» Анна Бабінець.

Остання доповідь з цього питання була у лютому 2017 року
Севгіль Мусаєва

Ще сподіваються колеги і близькі Павла Шеремета почути від слідства публічний звіт, бодай до роковин загибелі, про те, що зараз відбувається у справі, чи є оновлення і якісь версії щодо кола підозрюваних.

«Остання доповідь з цього питання була у лютому 2017 року, в день, коли представляли нового керівника Національної поліції Сергія Князєва. Після цього навіть до роковин загибелі в минулому році, в цьому році, на жаль, жодних анонсів і жодного бажання відповідати на ці запитання немає», – зазначає редактор онлайн-видання «Українська правда» Севгіль Мусаєва.

Журналісти діляться спогадами про Шеремета (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:32 0:00

Чи знайдуть винних у злочині?

Вірю, що цей злочин буде розкрито
Анна Бабінець

Найбільше запитання – хто і за яких мотивів вбив Павла. На жаль, на нього досі відповіді немає, але колеги і друзі Павла Шеремета переконані, що рано чи пізно імена злочинців стануть відомими.

«Я вірю. Ми це запитання ставили Олені Притулі під час зустрічі. І я з нею погоджуюсь, що іноді треба роки, як показує вбивство Георгія Гонгадзе, 10 років, більше ніж 10 років для того, щоб такі резонансні злочини хоча б трошки привідкрилися з завіси. Чи будуть знайдені виконавці, що є більш важливим, не знаю. Але вірю, що цей злочин буде розкрито», – зауважує Анна Бабінець.

«Я вірю в це, і це якась моя внутрішня віра і впевненість. Зараз на це сподівань дуже мало. Вірю, що колись зміниться керівництво, чи ця справа потрапить до рук якісних слідчих, або людей, які будуть зацікавлені у встановленні істини – і все ж таки ми почуємо імена, хто це зробив, чому це зробили, і люди понесуть покарання», – наголошує Севгіль Мусаєва.

Радіо Свобода направило запит із більшістю цих запитань до Національної поліції. Як і інші журналісти, ми очікуємо відповідей у будь-якому форматі.

Наразі відомо, що слідство досі триває. Як зазначає директор департаменту комунікацій МВС Артем Шевченко, «активні контакти потерпілого, громадянина Росії, Павла Шеремета на території країни-агресора неможливо дослідити повноцінно слідчим шляхом», що суттєво ускладнює перебіг розслідування.

Фільм «Шеремет. Ціна свободи»
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:50:51 0:00

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG