Доступність посилання

ТОП новини
29 січня 2020, Київ 04:15

Літак МАУ могла збити іранська ракета. Що це означає для України?


Місце падіння уламків українського пасажирського літака. Околиця Тегерану, 8 січня 2019 року

Український пасажирський «Боїнг» в небі над Іраном збила іранська протиповітряна оборона, найімовірніше – помилково, заявляють високопосадовці низки західних держав, посилаючись на дані своєї розвідки. Як вплинуть такі заяви на політичну ситуацію в регіоні, що вони означають для України та як мала б реагувати на них українська влада? Ці запитання Радіо Свобода поставило експертам та керівництву РНБО. Тим часом президент України Володимир Зеленський визнав, що така версія трагедії розглядається, однак закликав західних партнерів надати докази, які вони мають щодо причин трагедії. Про збиття українського літака ракетою, як про ймовірну причину трагедії, висловилися й українські партії та окремі посадовці.

Український пасажирський «Боїнг» компанії «Міжнародні авіаційні лінії» (МАУ), що зазнав катастрофи в Ірані 8 січня, могла помилково вразити ракета іранських протиповітряних сил. Про це офіційно заявив прем’єр-міністр Канади Джастін Трюдо, посилаючись на дані розвідки.

Літак був збитий іранською ракетою класу «земля-повітря». Це могло бути ненавмисно
Джастін Трюдо

«Ми маємо відомості з багатьох джерел, включно з нашими союзниками та з нашою власною розвідкою. Ці дані вказують на те, що літак був збитий іранською ракетою класу «земля-повітря». Це могло бути ненавмисно. Ця нова інформація посилює потребу в ретельному розслідуванні інциденту», – наголосив прем’єр Канади.

Прем'єр Канади: літак МАУ збили іранською ракетою «земля-повітря» – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:39 0:00

Про те, що Іран міг помилково збити український літак, сказав також і президент США Дональд Трамп. При цьому він висловив думку, що версію про технічні несправності літака «не варто навіть брати до уваги», та що «чорні скриньки» можуть пролити світло на те, що насправді сталося.

Заяви на підтримку цієї версії трагедії зробили також представники інших країн, зокрема Великої Британії та Австралії.

Іранські посадовці розкритикували ці твердження, назвавши їх формою «психологічної війни».

Однак версія про помилкове влучання ракети в український борт знаходила підтримку і раніше: вже 8 січня, у день трагедії, про неї заговорили в медіа, а відтак і в соцмережах. До неї також схилялися окремі експерти та західні аналітичні центри.

Реакції України: від «цілком імовірно» – до «надайте ваші докази»!

Чи не першим українським посадовцем, який визнав, як одну з версій, влучання ракети (з зенітно-ракетного комплексу «Тор» російського виробництва) у літак МАУ, став секретар РНБО Олексій Данилов.

«Це одна із версій, які ми розглядаємо. Версій ми маємо сім – чотири у відкритому доступі, три версії є поки що закритими. Остаточне рішення ми можемо ухвалити, коли будуть проведені повністю всі дослідження, які потрібно в цьому випадку відпрацювати», – сказав Данилов, розповідаючи про участь українських фахівців у розслідуванні на місці трагедії в Ірані. Але, додав секретар РНБО, остаточної версії наразі немає.

Олексій Данилов
Олексій Данилов

Олексій Данилов підтвердив цю свою заяву і в коментарі Радіо Свобода.

Важливо, що український посадовець заговорив про це ще до резонансної заяви прем’єра Канади Джастіна Трюдо.

Президент України Володимир Зеленський теж згадав версію про влучання у літак ракети у своєму зверненні в соцмережах. Але він посилався саме на резонансні заяви західних лідерів. А крім того – закликав їх надати Україні докази щодо причин трагедії, які є в розпорядженні західних партнерів.

Ми закликаємо всіх міжнародних партнерів – уряди США, Канади та Великої Британії – надати дані та докази, які стосуються катастрофи
Володимир Зеленський

«Враховуючи останні заяви лідерів держав у ЗМІ, ми закликаємо всіх міжнародних партнерів – передусім уряди США, Канади та Великої Британії – надати дані та докази, які стосуються катастрофи, у розпорядження комісії з розслідування причин. Вдень матиму розмову щодо перебігу розслідування з Державним секретарем США Майком Помпео», – зазначив Зеленський.

Українські політичні партії та окремі політики теж висловилися щодо озвученої країнами Заходу версії про іранську ракету російського виробництва.

За змістом ці заяви можна поділити на три групи.

Прихильники президента, зокрема представники партії «Слуга народу», вважають, що президент України демонструє поміркованість, та що це є правильною стратегією.

«А що станеться, якщо президент України заявить публічно чи в розмові з іранськими лідерами, що ми отримали американські розвіддані про причетність іранських сил ППО до загибелі нашого літака? Куди іранці порадять переслати далі цю інформацію? І що станеться з групою українських експертів, які вже працюють в Ірані. Чи не заявить Іран: якщо ви вже все знаєте, то і робити вам тут нічого», – так пояснює стриману реакцію Зеленського на канадську та американську версію трагедії голова парламентського комітету в закордонних справах, депутат від «Слуги народу» Богдан Яременко.

Переважна більшість українських партій та окремих політиків, які висловлюються щодо падіння літака МАУ 8 січня та версії трагедії – лише висловлюють свою скорботу і закликають владу діяти для встановлення істини, а українців – дочекатися результатів розслідування.

При цьому опозиційні політичні сили критикують заяви та підходи чинної влади щодо трагедії в небі над Іраном та її причин.

Якщо пов’язана з кумом Путіна Віктором Медведчуком «Опозиційна платформа – За життя» звинувачує перших осіб держави у «продукуванні юридичних дурниць та піар-заяв», то представників «Європейської содідарності» обурює відсутність реакції на нову важливу інформацію про трагедію, як-от – на версії, отримані західними розвідками та озвучені Канадою, США, Велико. Британією та Австралією.

Попередній президент України Петро Порошенко, з одного боку – визнає, що розвідувальним даним західних партнерів не можна не довіряти. Але з іншого боку – не оцінює тих чи інших версій трагедії, а закликає до якісного міжнародного розслідування.

Версія про влучання ракети: наслідки та виклики для України

Від того, буде доведено чи спростовано «вплив третьої сторони» в авіакатастрофі, наприклад – влучання ракети, залежать як відповідальність за неї перевізника, так і міждержавні відносини, пояснює адвокат юридичної фірми «Ілляшев та Партнери» Олександр Камша. Тут він посилається на ті суди та спори щодо авіакатастроф, у яких брала участь ця юридична фірма.

«У разі, якщо дійсно буде підтверджено вплив третьої сторони у даній авіакатастрофі – у компанії МАУ будуть підстави для застосування п. «b» ч. 2 ст. 21 Монреальської конвенції. Відповідно до якої перевізник не несе відповідальності за шкоду, якщо перевізник доведе, що: така шкода заподіяна виключно через неправомірну дію чи бездіяльність третьої сторони. Політико-дипломатичні санкції для винної сторони можуть виражатися у запровадженні санкційних режимів, або зменшенні дипломатичної присутності чи навіть припиненні дипломатичних відносин на рівні посольств між країнами (Іран, Україна)».

Але існують і прецеденти, коли сторона компенсує ненавмисне знищення літака, і не отримує санкцій, згадує правник.

«Як показує світова практика (наприклад, катастрофа Ту-154 над Чорним морем, Катастрофа A300 над Перською затокою), у випадку неумисного знищення літака засобами ППО, сторони намагаються вирішити питання компенсації за принципом Ex gratia (без визнання юридичної відповідальності)».

Як все це вплине на Україну, на зовнішньополітичну ситуацію навколо неї? Все це залежатиме від результатів офіційного розслідування, яке має встановити причини авіакатастрофи, наголошує адвокат. Але у будь-якому разі Україні треба бути вкрай обережною із заявами та оцінками, особливо враховуючи те, що наразі українці допущені до іранського розслідування катастрофи, наголошує Олександр Камша.

«У всі часи необхідно вкрай обережно використовувати інформацію, особливо в ХХІ столітті, коли будь-які дані можуть стати загальновідомими та мати негативні наслідки для тієї чи іншої сторони. Варто брати до уваги лише інформацію з перевірених джерел, яка оформлена на належному рівні (офіційні документи) та не поспішати з її інтерпретацією та поширенням. В нинішній ситуації можливо керуватися принципом, за яким діє суд: жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Так і для влади – необхідно дуже уважно зважувати кожне слово та не поспішати реагувати на заяви будь-яких політичних діячів», – підсумовує правник.

Зі свого боку, співдиректор відділу зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова Олексій Мельник критикує ту частину заяв президента України Володимира Зеленського, де він ставить під сумніви заяви лідерів західних держав, засновані на даних їхньої розвідки.

«Черговий коментар Зеленського, в якому він ставить під сумнів «західну» версію про ураження українського літака ракетою – цього не варто було робити. Від початку було зрозуміло, що іранська версія про пожежу двигуна не витримує критики. Факти, які наразі є, дозволяють говорити, що версія з ураженням ракетою має розглядатися як одна з пріоритетних. Також ми маємо кричущі факти, коли уламки літака збирають технікою. Це треба робити лише вручну, фіксуючи положення всіх уламків. Свідоме чи несвідоме знищення фактів і втручання у слідство, та інші подробиці складаються одна до одної та створюють дедалі більше питань про те, що деякі речі хочуть приховати», – стверджує експерт.

Він наводить два варіанти розвитку подій: або Іран ухвалює «важке для країни рішення» і визнає помилкове збиття цивільного літака, виплачує всі компенсації та залагоджує кризу. Або – намагається наслідувати Росію, яка користуючись статусом «ядерної держави» спростовує свою провину в подібних трагедіях. В такому випадку це призведе до подальшої ізоляції Ірану, прогнозує Олексій Мельник.

Україна, за його словами, є потерпілою стороною, тож її ніхто ні в чому не звинуватить. Водночас він говорить про інші ризики для неї.

«Потрібна дуже виважена комунікаційна політика. Не має бути гри в мовчанку, бо інакше за Україну всі заяви зроблять інші. Інформація, яку поширює українська влада, має бути максимально правдивою. Україна – потерпіла сторона. Але піддаючи сумніву позицію свого партнера, Канади – Зеленський робить помилку, подібну до тієї, яку робив у оприлюдненій розмові з Трампом. Якщо є сумніви чи претензії – треба говорити про них по закритих каналах, а не в публічних заявах», – підсумовує аналітик.

Заяви США, Канади, Великої Британії щодо версії трагедії 8 січня – мають велику політичну вагу, наголошує директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос. Україна має врахувати їх, але при цьому не відкидати й інших версій, пояснює він.

«Озвучена Заходом версія найбільше впливає на Іран. Чи готовий він не приховувати, співпрацювати на основі довіри? Поки слідча комісія працює – всі версії мають залишатися на столі. Фіналом має бути «крапка», коли всі сторони погоджуються на головну версію. Для України важливим є детальне розслідування, з урахування всієї інформації. Вона має заявити, що будь-які дії Ірану з приховування чи спотворення даних будуть розцінюватися як ворожі, – закликає експерт і оцінює останню заяву президента України. «В цілому остання заява Володимира Зеленського виглядає досить збалансованою. Вона принаймні містить найважливішу інформацію та не є тим комунікаційним провалом, якими можна вважати всі попередні заяви Банкової з цього питання», – пояснює аналітик.

Українська дипломатія відстає зі швидкістю та якістю реакцій на події, про що засвідчила трагедія 8 січня, наголошує колишня голова парламентського комітету в закордонних справах Ганна Гопко.

«Деякі реакції МЗС України, зокрема заклик до громадян утриматися від поїздок у той регіон, є запізнілими, – каже вона. – Ще напередодні було видно, що в регіоні починається криза. Я розумію, що є некомпетентність і відсутність досвіду в Офісу президента та в самого голови держави. Однак зараз весь світ спостерігає, чи здатна Україна адекватно реагувати на такі виклики».

Враховуючи міжнародні наслідки, до яких може призвести загострення між США й Іраном, а також вибори у США, вкрай важливо, щоб українська дипломатія не пасла задніх, пояснює Ганна Гопко.

«Ми бачимо, як повністю паралізовано комітет Верховної Ради України в закордонних справах, на тлі складних процесів, що тривають у ЄС. Якщо зараз ми не побачимо дієву зовнішню політику України – багато питань вирішуватимуться без неї, а фокус уваги зсуватиметься на ситуацію на Близькому Сході. Якщо ж буде доведено, що ракети російського виробництва збили і МН17 на Сході України, і «Боїнг» «МАУ» в Ірані – треба вимагати визнання Росії країною-спонсором тероризму. Треба менше їздити на відпочинок президентові, його офісу та очільникам СБУ!» – підсумовує ексдепутатка.

Катастрофа рейсу 752 авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» «нагадує заплутані моменти збиття рейсу «Малайзійських авіаліній», який був збитий російською ракетною системою над територією східної України у 2014 році, в результаті чого загинули всі 298 пасажирів і членів екіпажу», зауважує журналіст Крістофер Міллер у статті для видання BuzzFeed.

«Обидва сценарії надзвичайно схожі: комерційний авіалайнер, що перевозить багато цивільних людей, охоплений полум’ям падає з неба, що призводить до напруженості у куточку світу зі складними геополітичними небезпеками. Згодом країна, що володіє чорними скриньками, каже, що не надасть їх, що викликає питання щодо причин катастрофи», – проводить паралелі Міллер.

У той час, як збиття MH17 відбувалося на тлі війни на сході України, збиття рейсу 752 поблизу Тегерану відбувається на тлі посилення напруженості між Іраном і США. За кілька годин до інциденту Тегеран запускав ракети по американських силах в Іраку як помсту за вбивство іранського генерала Касема Солеймані.

Літак Boeing 737-800NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» рейсу PS752 із Тегерану до Києва зазнав катастрофи невдовзі після злету з міжнародного аеропорту столиці Ірану вранці 8 січня. Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Серед загиблих – 11 громадян України (всі 9 членів екіпажу і 2 пасажирів).

Літак був вироблений у 2016 році. Як запевнили в компанії, він був справний і пройшов останнє планове технічне обслуговування перед вильотом 6 січня.

Міністр закордонних справ України Вадим Пристайко заявив, що домовився з Іраном про тісну координацію слідчих груп двох країн у розслідуванні катастрофи українського літака неподалік Тегерану і визначення її причини.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG