Доступність посилання

ТОП новини
22 лютого 2020, Київ 02:32

Стараннями пропаганди Москви у багатьох і досі викривлене уявлення про ОУН (огляд преси)


Учасники заходів з нагоди Свята Героїв тримають плакати із зображенням Степана Бандери, Євгена Коновальця, Ярослава Стецька та Романа Шухевича. Львів, 26 травня 2019 року

Завдяки старанням радянської пропаганди у багатьох ще й донині залишилися викривлені уявлення про Організацію українських націоналістів – український громадсько-політичний рух, який від початку створення ставив на меті встановлення Української соборної самостійної держави. Як стверджує газета «Україна молода», якби не ОУН, не жертовність її очільників та тисяч рядових членів, то не відомо, наскільки б iще була історично відтермінована українська державність.

Про історію Організації українських націоналістів, якій цими днями виповнюється 91 рік, розповідає нинішній голова ОУН Богдан Червак. Він наголошує, що ця організація – один із найорганізованіших і наймасштабніших етапів боротьби українського народу за власну державність. Докладніше йдеться в публікації «130-річні роковини ОУН: звитяги минулого і тривоги щодо майбутнього».

Апетит приходить під час прийому їжі, а політичний – узагалі можна назвати неконтрольованим об’їданням. Партія «Слуга народу» дуже швидко причастилась до цього солодкого короваю і апетит виробився невгамовний, стверджує газета «Україна молода». Тому сателітам, тим більше конкурентам, розраховувати на своє меню за столом навіть мріяти не доводиться.

Проте, як пише видання, дещо підзабутий широким загалом УКРОП, який пов’язують із олігархом, «хрещеним» батьком президента Ігорем Коломойським не проти підкачати свої, дещо атрофовані політичні біцепси.

І перша політична фізкультрозминка УКРОПу – вибори в об’єднаних територіальних громадах – вказує на те, що ця політична сила має намір самостійно йти на місцеві вибори. Пов’язують це рішення з невдалими переговорами щодо висунення своїх кандидатів від партії «Слуга народу».

Утім, як зазначає газета, в політиці мало хто двері зачиняє наглухо, тим більше, коли переговорні процеси лише починаються. За одним із варіантів президентська сила «Слуга народу» може відмовитися від кандидатів, які були представниками місцевої влади, а за іншим – не схвалить висування лише одіозних представників.

Хоча, знову ж таки, що й кого вважати одіозним, у партії влади не зазначають. Про УКРОП умовні союзники говорять неохоче, про підтримку кажуть лише винятково як про одиничні випадки.

Більшу ставку роблять на підтримку представників «Самопомочі». Про те, чому саме на них, йдеться в статті «Виборчий горизонт УКРОПу: з Коломойським, але без «слуг»?»

Здача Донецької та Луганської областей розпочалася ще протягом 1990-х. 2014-й став певною кульмінацією попередніх кроків та подій. Тобто все розпочалося за президентства Леоніда Кучми, якому певні сили допомогли виграти вибори 1994 року і особливо вибори 1999-го. Таким чином Кучма був зобов’язаний «еліті» сходу України. Про це в газеті «День» стверджує журналіст Ігор Зоц.

Інший експерт видання – Володимир Лановий – також звинувачує в окупації Донбасу і Криму Кучму. Він згадує, що 1992 року, коли Кучма заступив на посаду прем’єр-міністра, він поставив на керівні посади «червоних директорів». Влада знову перейшла до радянського типу людей... За часів Кучми було створено олігархічну економіку, де більшість промислових та аграрних об’єктів, а зараз – ще й телекомунікаційних – перейшла до рук кількох олігархічних кланів. Неугодні «зачищалися» як політично, так і фізично, сам регіон Донбасу був відданий на відкуп місцевим кланам і російській пропаганді. Все це, зрештою, зумовило катастрофу у вигляді війни та окупації території, переконані експерти газети. Заголовок статті – «Донбас: якою була альтернатива?»

Газета «День» у статті «Глобальні віруси» – під дверима» наголошує на необхідності вдосконалити законодавство України щодо епідеміологічного нагляду. Експерти видання стверджують, що сьогодні в Україні система епіднагляду практично знищена, і в держбюджеті немає необхідних коштів для забезпечення біологічної безпеки.

«Сьогодні в державі досі немає епідемічного фонду, тому що в бюджеті на 2020 рік на ці потреби закладено 160 тисяч гривень на рік, а необхідно – щонайменше 100 мільйонів. Це дасть змогу оперативно реагувати на ті виклики, які сьогодні існують, зокрема, оперативно закуповувати сироватки та вакцини і найголовніше – діагностику. Тому що на сьогодні Україна не може діагностувати той же коронавірус.

Також МОЗ з огляду на зазначені ризики публікує проєкт рішення про децентралізацію функцій епідеміологічного нагляду. Фактично, це є дезінтеграція цих функцій. Оскільки внаслідок такого рішення кількість працівників, лікарів-профілактиків, лікарів-епідеміологів, гігієністів, лаборантів планується скоротити з 15 тисяч до півтори тисячі», – обурюються експерти видання.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG