Україна за 2019 рік збільшила витрати на оборонні потреби на 9,3 відсотка, порівняно з попереднім роком, – до суми в 5,2 мільярда доларів, свідчать дані, які оприлюднив Стокгольмський інститут досліджень проблем миру (SIPRI). Загалом у світі, за даними SIPRI, той рік приніс найбільше зростання оборонних витрат від 2010-го.
Україна за рівнем своїх оборонних витрат у 2019 році опинилася на 35-му місці у світі – піднявшись із 41-го місця попереднього року, повідомляє Стокгольмський інститут досліджень проблем миру. За даними SIPRI, оборонні витрати України того року склали 5,2 мільярда доларів США. А це, мовиться в звіті, становило 3,4 відсотка від тодішнього валового внутрішнього продукту країни і було на 9,3 відсотка більше, ніж попереднього, 2018 року (тоді оборонні витрати України склали 3,4 відсотка від її ВВП). Це також становило приблизно 0,3 відсотка від загальносвітових витрат 2019 року.
Як повідомила Радіо Свобода дослідниця SIPRI з Програми дослідження витрат на озброєння і військові потреби Олександра Куїмова, це був, за даними інституту, другий поспіль рік зростання оборонних витрат України після незначного, на 0,1 відсотка, зниження в 2017-му. Таким чином ці витрати в 2019 році стали для України найбільшими з рівня 1993 року.
Власна методологія
Власна методологія підрахунку SIPRI відрізняється, зокрема, від тієї, що застосовується в Україні. Тому й цифри, які наводить інститут, відмінні від тих, які називають в Україні.
Бо, за українською термінологією, до сектору безпеки і оборони залічують цілу низку відомств. І витрати на них разом на 2019 рік були заплановані в обсязі понад 209 мільярдів гривень, а в доларах близько 7,5 мільярдів.
У SIPRI ж беруть до уваги лише ті відомства, які, на думку інституту, мають безпосередній стосунок до оборони. Щодо України, повідомила Радіо Свобода Олександра Куїмова, інститут враховує витрати на Міноборони, Національну гвардію (у складі МВС), Державну прикордонну службу України, а також додає свою оцінку витрат на військові пенсії. Згадані витрати, за оцінкою SIPRI, 2019 року склали 135 мільярдів гривень, або ж 5,2 мільярда доларів.
«Різні» гривні, «різні» долари
При цьому інститут також враховує те, що й долари США, в які вони перераховують витрати всіх досліджуваних країн, із часом зазнають інфляції. Тому для порівняння витрат за різні роки й використовують перерахування в долари станом на певний рік, враховуючи ці зміни реальної вартості долара.
Тож згадана цифра українських оборонних витрат у 5,2 мільярда названа в нинішніх доларах. А коли перерахувати ці витрати і за 2019-й, і за 2018 рік однаково в долари 2018 року, а також врахувати інфляцію в Україні і середній курс перерахунку гривень у долари за певний рік, то в цих доларах 2018 року витрати України на оборону в 2019-му склали 4,56 мільярда.
2018 року оборонні витрати України зросли, за даними SIPRI, на 21 відсоток, порівняно з 2017 роком, майже до 4,8 мільярда доларів, і склали 3,8 відсотка від тогорічного (2018 року) ВВП. Але в минулорічному звіті підрахунки велися, для порівняння з попереднім роком, у доларах 2017 року.
А вже в доларах 2018-го оборонні витрати України 2018 року склали 4,17 мільярда. Це означає, що пораховані таким чином витрати зросли з 2018-го до 2019-го на 9,3 відсотка.
Дослідники SIPRI також зазначають, що їхні дані щодо України стосуються ухвалених бюджетів, а не реальних витрат, які можуть відрізнятися, і беруться тільки з відкритих джерел, тобто не враховують можливі неоприлюднені видатки. А через те, що з 2014 року триває «конфлікт на сході країни» і протягом того чи іншого року іноді здійснювалися значні додаткові асигнування на оборонні потреби, їхні дані за останні роки варто сприймати як неостаточні чи не цілком точні.
Обрахунки в декого викликають сумніви
Специфічні методології обрахунків SIPRI, що стосуються різних досліджень інституту, вже не раз і здавна викликають питання серед експертів в Україні.
Зокрема, це стосувалося й оцінок щодо торгівлі зброєю, в яких Україна посідає місця біля початку переліку.
Наприклад, уже після початку війни Росії проти України SIPRI кілька разів публікував дані про те, що Україна, мовляв, продовжує продавати озброєння до Росії, причому Росія є головним клієнтом України.
І це всупереч тому, що такі продажі в цей час були вже заборонені, а через те, що інститут, за його словами, користується відкритими даними, можливі нелегальні продажі, якщо вони були, він не враховував.
А що далі?
У листопаді 2019-го на національну безпеку і оборону на 2020 рік депутати нинішнього складу парламенту виділили 245,8 мільярда гривень, або 5,45 відсотка від планованого на той час ВВП, із того на Міноборони – понад 102 мільярди гривень.
Оглядачі звертали увагу, що таким чином на 2020 рік фінансування Міністерства оборони було передбачене на рівні близько 50 відсотків від рівня запиту Генштабу.
Але враховуючи, в якому стані опинилася економіка України за нинішньої влади, яке ще ускладнила коронавірусна пандемія, висловлюються сумніви, чи цьогорічний бюджет, навіть значно переглянений у квітні, вдасться виконати.
При цьому, відповідно до пропозицій РНБО до бюджетної декларації на 2020 рік, ухвалених в останні дні перебування на президентській посаді Петра Порошенка в кінці квітня 2019-го, видатки на забезпечення національної безпеки і оборони України разом мали 2020 року скласти понад 368 мільярдів гривень, із них безпосередньо на Міноборони – понад 210 мільярдів.
Світ, оборона і коронавірус
Загалом у світі за 2019 рік оборонні витрати зросли на 3,6 відсотка, порівняно з 2018-м, і це стало найбільшим річним зростанням від 2010-го, зазначають у SIPRI. П’ятьма країнами з найбільшими витратами того року були США, Китай, Індія, Росія і Саудівська Аравія. Разом вони здійснили 62 відсотки від усіх оборонних витрат у світі. При цьому вперше до першої трійки ввійшли відразу дві азійські держави.
Ці загальносвітові витрати склали того року пересічно 2,2 відсотка від ВВП всього світу, або приблизно 249 доларів на людину. Такий рівень витрат став найвищим із часу світової фінансової кризи 2008 року, зазначає дослідник SIPRI Нань Тянь.
Водночас витрати самих лише США становили 38 відсотків від загальносвітових, збільшившись 2019 року на 5,2 відсотка. Це зростання, зазначив провідний дослідник SIPRI Пітер Веземан, головним чином спричинене сприйняттям того, що повертається змагання між великими державами. Саме лише зростання цих витрат у США перевищило загальні витрати того року в Німеччині – які були найвищими в Європі.
А вихід Індії на третє місце у світі за оборонними витратами інший провідний дослідник SIPRI Сімон Веземан пояснює її протистоянням із сусідами – Пакистаном і Китаєм.
В уже згаданій Німеччині оборонні витрати 2019 року зросли відразу на 10 відсотків, і це стало найбільшим зростанням у першій п’ятнадцятці списку. Це зростання принаймні частково можна пояснити сприйняттям збільшення загрози з боку Росії, каже дослідник SIPRI Дієгу Лопіс да Сілва.
Росія, четверта за обсягом оборонних витрат у світі 2019 року, наростила ці витрати на 4,5 відсотка, до 65,1 мільярда доларів. Це 3,9 відсотка від її ВВП, і таким чином тягар оборонних витрат був того року в Росії одним із найтяжчих у Європі, зазначила дослідниця SIPRI Олександра Куїмова.
Найменші ж оборонні витрати серед 150 досліджених країн – а саме нульові – мають Коста-Рика, Ісландія й Панама, які просто не мають збройних сил. (Така ситуація насправді існує в двох десятках країн світу, переважно менших територіально, але інші в дослідження не потрапили.)
При цьому в інституті, спираючись на дані в часи попередніх економічних криз, прогнозують, що й економічна криза внаслідок нинішньої коронавірусної пандемії може вчинити негативний вплив на оборонне фінансування в найближчому майбутньому.
