Внаслідок вибухів в акваторії Севастополя 29 жовтня було пошкоджено російський морський тральщик «Иван Голубец», заявляють у Міністерстві оборони Росії. Про більш суттєві втрати для російського флоту говорять військові експерти. Що сталося у Севастопольській бухті та які наслідки це може мати для Росії, розповідають Крим.Реалії.
Про вибухи в Севастополі в ніч проти 29 жовтня повідомили у соцмережах жителі міста. Цю інформацію підтвердив кореспондент Крим.Реалії. За його словами, близько 4:39 години було чути звуки стрілянини, а о 5:10 годині – звук, схожий на пуск ракети. Наслідки виявилися плачевними для Чорноморського флоту Росії.
Місто палаючих кораблів
Через інцидент із російськими кораблями рейд у бухті Севастополя закривали на сім годин. Підходи до причалів пасажирських катерів, що забезпечують сполучення між двома берегами в місті, було закрито.
Севастопольці повідомляють у соцмережах, що чули звуки вибухів і бачили дим над морською акваторією. У телеграм-каналах з'явилися відповідні фото, незважаючи на те, що незадовго до того, що сталося, російська влада Севастополя заборонила фото- і відеозйомку морської інфраструктури міста в рамках «середнього рівня реагування», який оголосив у Криму президент Росії Володимир Путін.
У Міноборони Росії повідомили, що атака на російські кораблі розпочалася о 4:30 годині ранку за участі нібито дев'яти безпілотних летальних апаратів та семи автономних морських безпілотників. У відомстві заявили, що атаку здійснили українські військові, яких нібито готували спеціалісти британських ВМС.
У Міністерстві оборони Британії назвали це «вигаданою історією».
Що горіло в Севастополі
У Міноборони Росії визнали «незначні пошкодження» морського тральщика «Иван Голубец» та боносіткового загородження в бухті «Південна» у центральній частині Севастополя.
В українських пабліках повідомляється також про пошкодження ще одного судна – фрегата «Адмирал Макаров», що виконував функції флагмана Чорноморського флоту Росії після краху крейсера «Москва» у квітні.
Поцілили у фрегат «Адмирал Макаров». Саме з нього били «Калібрами» по ВінниціКирило Сазонов
«Є попередня інформація щодо нічної метушні в Севастополі. Поцілили у фрегат «Адмирал Макаров». Саме з нього били «Калібрами» по Вінниці (у липні від прильоту ракети у торговий центр Вінниці загинули понад два десятки людей, українська влада заявляла, що Росія тоді здійснила атаку з мису Фіолент у Криму – КР). Передавайте привіт крабам, рапанам та екіпажу флагмана «Москва» (затонув у квітні під час буксирування після атаки ЗСУ– КР). Нептуне, вибач, що відправляємо до тебе стільки швалі», – повідомив український політолог Кирило Сазонов, який з початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну служить у ЗСУ і публікує, зокрема,йі інсайдерську інформацію з фронту.
Про пошкодження «Адмирала Макарова», одного з катерів типу «Серна» або «Блискавка», транспортного та допоміжного суден, поранення вахтових пишуть і російські пабліки.
Офіційного підтвердження цієї інформації наразі немає.
30 жовтня розслідувачі з GeoConfirmed оприлюднили відео атаки на фрегат класу «Адмирал Григорович», якому в Чорноморському флоті відповідає лише «Адмирал Макаров». Вони заявили, що безпілотник, який «використовувала Україна», «перебував біля щонайменше чотирьох кораблів і для атаки зробив майже розворот».
Українська влада офіційно не визнала причетність до вибухів у Севастопольській бухті. Начальник об'єднаного координаційного пресцентру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк припустила, що причиною вибухів у Севастополі могли стати «невдалі запуски російськими загарбниками ракет протиповітряної оборони».
«Серйозний виклик для Росії»
Про те, що Чорноморський флот Росії зазнав «суттєвої втрати» внаслідок вибухів 29 жовтня, говорить військовий експерт Олег Жданов.
Втрата флагмана, виведення його з бойового складу – це ганьба для флотуОлег Жданов
«Фрегат «Адмирал Макаров» сьогодні виконує функцію флагмана Чорноморського флоту Росії. А втрата флагмана, виведення його з бойового складу – це ганьба для флоту, суттєва втрата. Є ще більша ймовірність, що кілька російських кораблів не просто пошкоджені, а могли затонути в результаті отриманих пошкоджень», – зазначив він.
Атака на Чорноморський флот Росії в Севастополі відбулася у річницю трагічних для нього подій, пов'язаних із катастрофою лінкору «Новороссийск» біля цих же берегів, зазначає капітан Військово-морських сил України, експерт Центру оборонних стратегій Андрій Риженко.
Раніше були випадки атак крилатими ракетами, але не дронамиАндрій Риженко
«Така акція відбувається вперше, коли такими дистанційно керованими дронами атакували військові цілі Чорноморського флоту Росії. Раніше були випадки атак крилатими ракетами, але не дронами. Це сталося вперше для Росії з часів Другої світової війни. 29 жовтня 1955 року був такий інцидент, коли в порту Севастополя підірвали лінкор «Новороссийск». Минуло 67 років і цього ж дня відбувається така сама ситуація», – розповів він Крим.Реалії.
За даними Андрія Риженка, внаслідок атаки 29 жовтня у Севастополі могли бути пошкоджені від трьох до дев'яти російських кораблів і катерів.
Наразі фактично залишилося в Севастополі три кораблі, готові до бойових дійАндрій Риженко
«У Чорноморського флоту орієнтовно було 11 кораблів-носіїв ракет «Калібр», три фрегати, чотири корвети і чотири патрульні кораблі. Наразі фактично залишилося в Севастополі три кораблі, готові до бойових дій. Один фрегат пошкоджений, ще один у Середземному морі. З корветів, які також стріляють «Калібрами», один пошкоджений і один також перебуває в Середземному морі. Із патрульних кораблів чотири перебувають у Севастополі, але вони «Калібрами» зараз, як правило, не стріляють, від них не надто багато користі», – каже Андрій Риженко.
Загалом атака на Чорноморський флот Росії 29 жовтня є «серйозним викликом для Росії», який показує, що його подальше базування в Севастополі «може бути небезпечним», повідомив Крим.Реалії експерт.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
