Президент Росії Володимир Путін, схоже, знову намагається використати Крим як інструмент для шантажу голодом. Практично з перших днів війни Росії проти України Кремль сприяє організації штучного голоду в країнах глобального півдня як дієвий інструмент для боротьби із Заходом, щоб, упевнений, змусити країни Європи відмовитися від підтримки України. Адже голод – це не лише смерть мільйонів людей, а й втеча мільйонів людей. Це глобальна міграційна криза. І цілком імовірно, саме така криза потрібна Кремлю.
Російський президент змушений був погодитися із «зерновою угодою», гадаю, зовсім не тому, що відмовився від цих планів. А тому, що злякався, що демонстративна організація голоду може призвести до втрати лояльності в країнах Африки – адже багато хто з лідерів цих країн досі намагається зберігати добрі відносини з Москвою. Проте Кремль практично з першого дня після підписання угоди, схоже, шукав спосіб, як би від неї відмовитися та звалити відповідальність на Україну.
Кремль практично з першого дня після підписання угоди, схоже, шукав спосіб, як би від неї відмовитися
Коли сталася пожежа на Керченському мосту, привід начебто було знайдено. Володимир Путін заговорив про те, що для перевезення вибухівки, яка використовувалася для підриву мосту, був задіяний один із зерновозів, що брали участь у вивезенні українського зерна. І якщо ця версія підтвердиться, Росія відмовиться від участі в зерновій угоді. Але необхідного зерновоза, схоже, так і не знайшли – російський президент більше ніколи не згадував про цю фантастичну версію.
Натомість Кремль повернувся до відмови від участі в зерновій угоді після можливої атаки на кораблі Чорноморського флоту Росії у бухті окупованого українського Севастополя. Знову Крим і знову «зручний» привід! Спочатку в Москві почали говорити про те, що безпілотники, задіяні в атаці, запускалися із зерновоза. Згодом, коли зрозуміли, що знову доведеться шукати зерновоз, від цієї чергової фантастичної версії відмовилися. Тепер Путін на своїй пресконференції після саміту керівників Росії, Вірменії та Азербайджану говорить уже про безпілотники, що йшли маршрутом зернового коридору – і саме цим пояснює своє рішення про призупинення участі в зерновій угоді.
Упевнений: і цю версію Путін не може довести – але, мабуть, йому здається, що він нарешті зміг звалити відповідальність на Україну
Упевнений: і цю версію Путін не може довести – але, мабуть, йому здається, що він нарешті зміг звалити відповідальність на Україну. Від турецького президента Реджепа Тайїпа Ердогана Путін вимагає розслідування того, що сталося в Криму, і стверджує, що без такого розслідування не повернеться до домовленостей. Від України Путін очікує на «гарантії безпеки», простіше кажучи – будь-які можливі військові дії в Криму, а, можливо, і на півдні України в цілому тепер увязуватимуться російським президентом із зерновими угодами.
Але, певен, Путін нікого не обдурить. Він обдурить лише себе. Ще в перші місяці війни Росії проти України авторитетні африканські політики – колишній президент Нігерії Олусегун Обасанджо та колишня президент Ліберії, нобелівський лауреат Елен Джонсон-Серліф говорили про африканські жертви російської війни. Російської, прошу звернути увагу, не української.
Еліти у країнах глобального півдня чудово розуміють, хто розпочав війну
Еліти у країнах глобального півдня чудово розуміють, хто розпочав війну. Так, вони не хочуть сваритися з Росією – і це продемонстрував нещодавній візит до Москви та Києва президента Гвінеї-Бісау Умару Сісоку Ембало. Але вони й не хочуть, щоб їхні співвітчизники гинули з голоду і наважувалися на повстання, які можуть призвести до дестабілізації багатьох лояльних до Кремля режимів.
Тому, гадаю, російському президентові доведеться ще не раз задуматися над тим, що для нього важливіше – спроба влаштувати нову велику міграційну кризу або вже справді глобальна ізоляція.
Віталій Портников – журналіст і політичний коментатор, оглядач Радіо Свобода і Крим.Реалії
Оригінал публікації – на сайті Крим.Реалії
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
