Оскільки в Чехії, як і в багатьох інших європейських країнах, справді небагато знають про українську літературу, то, наприклад, згаданий часопис «Плав» почав знайомити читачів із шедеврами минулих епох, презентуючи переклади Миколи Хвильового, Валер’яна Підмогильного, Василя Стуса, Богдана-Ігоря Антонича. Цей список поповнюють і твори сучасних українських літераторів, серед яких Марія Матіос, Тарас Прохасько та багато інших.
Чеський університет імені Палацького запросив на літературну презентацію українського письменника Степана Процюка, автора романів «Троянда ритуального болю», «Тотем», «Руйнування ляльки» та книжки есеїв.
«Інтерес до творчості українських письменників є через те, що слов’янські ментальності близькі і чехи зазнали також соціалістичного способу життя (з іронією, звісно, кажу). Чехам зрозумілий слов’янський світ, наші проблеми», – зауважує літератор.
Українські письменники потребують промоції
Те, що небагатьох українських письменників перекладають у Європі, є наслідком того, що бракує промоції за кордоном. Літератори з України мають писати так, щоб це було цікаво читачеві, виходити поза національні, історичні рамки, на цьому неодноразово наголошували експерти під час книжкового форуму у Львові.
На презентації у Чехії україністи та чеські критики говорили, що твори Степана Процюка їм зрозумілі, бо виходять поза національні рамки, у них мовиться про людське щастя і біль, покинутість, самотність, пошук дороги до себе. Власне, ці теми близькі європейцям. Письменник представив чеським читачам і нову книжку есеїв українського літератора Надії Степули «Анабазис», яка може побачити світ у перекладі чеською.
Нові знайомства та презентації українських літераторів у Європі сприятимуть міжкультурному діалогу, зауважив Степан Процюк.
«Хотілося б, щоб кордони були між країнами прозорішими і щоб культура стирала усі ті мури, щоб помежів’я, яке є між Україною та Європою, не існувало між різними культурами. Кажуть скептики, що світ іде до апокаліпсису, але є надія, що література врятує світ», – зазначив письменник Степан Процюк.
Чеський університет імені Палацького запросив на літературну презентацію українського письменника Степана Процюка, автора романів «Троянда ритуального болю», «Тотем», «Руйнування ляльки» та книжки есеїв.
«Інтерес до творчості українських письменників є через те, що слов’янські ментальності близькі і чехи зазнали також соціалістичного способу життя (з іронією, звісно, кажу). Чехам зрозумілий слов’янський світ, наші проблеми», – зауважує літератор.
Українські письменники потребують промоції
Те, що небагатьох українських письменників перекладають у Європі, є наслідком того, що бракує промоції за кордоном. Літератори з України мають писати так, щоб це було цікаво читачеві, виходити поза національні, історичні рамки, на цьому неодноразово наголошували експерти під час книжкового форуму у Львові.
На презентації у Чехії україністи та чеські критики говорили, що твори Степана Процюка їм зрозумілі, бо виходять поза національні рамки, у них мовиться про людське щастя і біль, покинутість, самотність, пошук дороги до себе. Власне, ці теми близькі європейцям. Письменник представив чеським читачам і нову книжку есеїв українського літератора Надії Степули «Анабазис», яка може побачити світ у перекладі чеською.
Нові знайомства та презентації українських літераторів у Європі сприятимуть міжкультурному діалогу, зауважив Степан Процюк.
«Хотілося б, щоб кордони були між країнами прозорішими і щоб культура стирала усі ті мури, щоб помежів’я, яке є між Україною та Європою, не існувало між різними культурами. Кажуть скептики, що світ іде до апокаліпсису, але є надія, що література врятує світ», – зазначив письменник Степан Процюк.
