Прага, 9 квітня 2002 – Канцлер Німеччини Шредер і президент Росії Путін розпочали переговори щодо відшкодування Росією боргів Радянського Союзу перед Німеччиною. Переговори проходять у колишньому східнонімецькому місті Веймарі, і триватимуть вони до завтра. Вони торкатимуться також можливих ударів по Іраку, ситуації на Близькому Сході і питання повернення конфіскованих СРСР скарбів Німеччини.
Оглядачі прогнозують можливий прогрес у довготривалих переговорах щодо повернення Німеччині радянських боргів, відповідальність за які взяла на себе Росія, як правонаступниця Радянського Союзу. Перед від’їздом до Веймара Володимир Путін заявив у Москві, що сторони мають шанс домовитися і повідомив, що їм лишилося вирішити технічні проблеми, зокрема, визначити обмінний курс, за яким виплачуватиметься борг. Подібні думки висловила Радіо Свобода і речниця Міністерства закордонних справ Німеччини Лінда Майер: "Я не візьмуся передбачати те, про що може бути домовлено у Веймарі, але справді, шанс досягти прогресу у цьому питанні є."
За підрахунками німецької сторони, заборгованість Росії, що виникла внаслідок торгівлі Радянського Союзу з Німецькою Демократичною Республікою, становила 6 мільярдів 400 мільйонів перевідних рублів. Причому німецькі фінансисти вважають, що сума повинна дорівнювати аналогічній сумі в доларах плюс ще й відсотки за відстрочення боргу. Москва ж наполягала на пільговому перерахунку і пропонувала лише 800 мільйонів доларів. Оглядачі припускають, що Путін і Шредер зійдуться на сумі у півтора мільярда. Президенту Росії і канцлеру Німеччини з політичних міркувань конче потрібен компроміс, адже від цієї зустрічі великою мірою залежатимуть майбутні взаємини між двома країнами. Економічна співпраця між ними дещо загальмувалася після виникнення неузгодженості у питанні з боргами.
Передбачається, що під час переговорів із Герхардом Шредером Володимиру Путіну доведеться вислухати ще й вимоги німецької сторони щодо повернення сотень тисяч витворів мистецтва , експропрійованих радянськими військами під час 2 світової війни. Більшість росіян вважають, що їхня країна має право на ці скарби в якості компенсації за знищення німцями російських шедеврів.
Минулої п’ятниці Російська Дума схвалила рішення повернути Франкфурту на Одері 111 вітражів із церкви Святої Марії. Скляні шедеври 14 століття зберігалися в Ермітажі. Цю проблему коментувала для Радіо Свобода річниця Міністерства закордонних справ Німеччини Лінда Майер: "Повернення скарбів Німеччині для багатьох росіян дуже дражлива тема. Вона вимагає толерантності і доброї атмосфери у взаєминах між нашими країнами. Ми сподіваємося, що президент Путін допоможе повернути нам більше наших витворів мистецтва."
Тимчасом агентство Рейтер повідомило, що у день пам’яті жертв Голокосту, який сьогодні відзначають в Ізраїлі, німецький і російський лідери вирішили не відвідувати колишнього концентраційного табору Бухенвальд. Німеччина й Росія уникають можливості взяти на себе відповідальність за злодіяння, що там чинили спочатку нацисти, а потім і радянські спецслужби. Рейтер зазначає, що російський президент, котрий веде переговори з німецьким канцлером у Веймарі, намагався не загострювати теми використання концтабору після 2 Світової війни радянськими спецслужбами, де починав свою кар`єру Володимир Путін.
Оглядачі прогнозують можливий прогрес у довготривалих переговорах щодо повернення Німеччині радянських боргів, відповідальність за які взяла на себе Росія, як правонаступниця Радянського Союзу. Перед від’їздом до Веймара Володимир Путін заявив у Москві, що сторони мають шанс домовитися і повідомив, що їм лишилося вирішити технічні проблеми, зокрема, визначити обмінний курс, за яким виплачуватиметься борг. Подібні думки висловила Радіо Свобода і речниця Міністерства закордонних справ Німеччини Лінда Майер: "Я не візьмуся передбачати те, про що може бути домовлено у Веймарі, але справді, шанс досягти прогресу у цьому питанні є."
За підрахунками німецької сторони, заборгованість Росії, що виникла внаслідок торгівлі Радянського Союзу з Німецькою Демократичною Республікою, становила 6 мільярдів 400 мільйонів перевідних рублів. Причому німецькі фінансисти вважають, що сума повинна дорівнювати аналогічній сумі в доларах плюс ще й відсотки за відстрочення боргу. Москва ж наполягала на пільговому перерахунку і пропонувала лише 800 мільйонів доларів. Оглядачі припускають, що Путін і Шредер зійдуться на сумі у півтора мільярда. Президенту Росії і канцлеру Німеччини з політичних міркувань конче потрібен компроміс, адже від цієї зустрічі великою мірою залежатимуть майбутні взаємини між двома країнами. Економічна співпраця між ними дещо загальмувалася після виникнення неузгодженості у питанні з боргами.
Передбачається, що під час переговорів із Герхардом Шредером Володимиру Путіну доведеться вислухати ще й вимоги німецької сторони щодо повернення сотень тисяч витворів мистецтва , експропрійованих радянськими військами під час 2 світової війни. Більшість росіян вважають, що їхня країна має право на ці скарби в якості компенсації за знищення німцями російських шедеврів.
Минулої п’ятниці Російська Дума схвалила рішення повернути Франкфурту на Одері 111 вітражів із церкви Святої Марії. Скляні шедеври 14 століття зберігалися в Ермітажі. Цю проблему коментувала для Радіо Свобода річниця Міністерства закордонних справ Німеччини Лінда Майер: "Повернення скарбів Німеччині для багатьох росіян дуже дражлива тема. Вона вимагає толерантності і доброї атмосфери у взаєминах між нашими країнами. Ми сподіваємося, що президент Путін допоможе повернути нам більше наших витворів мистецтва."
Тимчасом агентство Рейтер повідомило, що у день пам’яті жертв Голокосту, який сьогодні відзначають в Ізраїлі, німецький і російський лідери вирішили не відвідувати колишнього концентраційного табору Бухенвальд. Німеччина й Росія уникають можливості взяти на себе відповідальність за злодіяння, що там чинили спочатку нацисти, а потім і радянські спецслужби. Рейтер зазначає, що російський президент, котрий веде переговори з німецьким канцлером у Веймарі, намагався не загострювати теми використання концтабору після 2 Світової війни радянськими спецслужбами, де починав свою кар`єру Володимир Путін.
