Прага, 26 серпня 2002 – Пропозиція щодо зміни політичного устрою України із президентсько-парламентського на парламентсько-президентський, яку вніс у святковій промові з нагоди Дня Незалежності президент Леонід Кучма, на думку політолога із Торонтського Університету Тараса Кузя є перемогою опозиції. Бо влада пішла тим шляхом, що його впродовж довгого часу вимагає опозиція. А те, що влада почала помічати думку електорату сталося, на його думку, занадто пізно й занадто непереконливо.
Марія Щур
Докторе Кузьо, як на Вашу думку потрібно оцінювати раптову зміну поглядів президента Кучми щодо політичного устрою України?
Тарас Кузьо
Це показник того, що хоч вони офіційно не говорять, але, фактично, це означає, що вони програли вибори кілька місяців тому. А по-друге, це показник того, що вони починають панікувати, бо, фактично, кампанія за президентські вибори почнеться наступного місяця, коли відбудуться великі маніфестації 16 вересня. Вони не знають як виходити з тієї ситуації, коли не має жодної кандидатури, яка могла б конкурувати з Ющенком.
Марія Щур
Докторе Кузьо, багато українських політиків, політологів зараз звертають увагу на те, що влада перехопила ініціативу в опозиції і тепер вона змагається за довіру. Чи в цих діях президента Кучми Ви вбачаєте перемогу, чи поразку опозиції?
Тарас Кузя
Це є перемога опозиції, бо це крок до опозиції. Навіть ще тиждень тому президент назвав Верховну Раду «центром дестабілізації країни». Він був проти пропорційної системи, як пам’ятаємо минулого року.
Це є крок до опозиції. Це є спроба забрати в якійсь мірі, так звану, як президент Кучма її називає, конструктивну опозицію, себто «Нашу Україну», забрати від опозиції і розламати опозицію. Але я не думаю, що це може змінити цей величезний відсоток недовіри серед громадян України до влади. Це є інтрига серед еліти в якійсь мірі. Народ у цій справі не дуже буде втручатися.
Як ми побачили під час святкування Дня Незалежності, коли було проведено опитування центром Разумкова, приблизно 92 % людей в Україні вважає, що вони не мають ніякого впливу на владу. І щоб думати, що це нова політика, укази і ця нова ініціатива президента може змінити це глибоке недовір’я до влади, це абсурд. Не можливо за два роки це зробити, бо це ціла система, яку будували не 2 роки, а якраз 7-8 років.
Марія Щур
Тобто, Ви вважаєте, що б зараз не робив президент Кучма, він усе одно не зможе привернути довіру виборців до себе?
Тарас Кузьо
Я думаю, що це просто не можливо за два роки зробити. Не можливо змінити психологію бюрократів і державної адміністрації за два роки, не можливо повернути довіру народу.
Марія Щур
Докторе Кузьо, якщо повернутися до самої пропозиції президента, незалежно від того, чи він її вніс, чи хтось би інший з опозиції, яка б система влади, на Вашу думку, найбільше відповідала Україні - президентсько-парламентська, чи парламентсько-президентська?
Тарас Кузьо
Парламентсько-президентська. Інститут «Freedom Housе», який щорічно робить аналіз ситуації у 27 колишніх комуністичних країнах, чітко показав, що країни, де провадять економічні й політичні реформи, і які пішли вперед, це країни, де парламент є головна інституція.
У країнах, де президентство є головне, до яких належить більшість країн СНД, там реформи деградують. Це означає, що якщо ми, дійсно, хочемо повернутися до Європи і, дійсно, хочемо швидше проводити політичні й економічні реформи, то потрібно мати парламентсько-президентську республіку. На превеликий жаль, тут треба пам’ятати, що саме президентство в Україні дискредитував пан Кучма.
Марія Щур
Докторе Кузьо, як на Вашу думку потрібно оцінювати раптову зміну поглядів президента Кучми щодо політичного устрою України?
Тарас Кузьо
Це показник того, що хоч вони офіційно не говорять, але, фактично, це означає, що вони програли вибори кілька місяців тому. А по-друге, це показник того, що вони починають панікувати, бо, фактично, кампанія за президентські вибори почнеться наступного місяця, коли відбудуться великі маніфестації 16 вересня. Вони не знають як виходити з тієї ситуації, коли не має жодної кандидатури, яка могла б конкурувати з Ющенком.
Марія Щур
Докторе Кузьо, багато українських політиків, політологів зараз звертають увагу на те, що влада перехопила ініціативу в опозиції і тепер вона змагається за довіру. Чи в цих діях президента Кучми Ви вбачаєте перемогу, чи поразку опозиції?
Тарас Кузя
Це є перемога опозиції, бо це крок до опозиції. Навіть ще тиждень тому президент назвав Верховну Раду «центром дестабілізації країни». Він був проти пропорційної системи, як пам’ятаємо минулого року.
Це є крок до опозиції. Це є спроба забрати в якійсь мірі, так звану, як президент Кучма її називає, конструктивну опозицію, себто «Нашу Україну», забрати від опозиції і розламати опозицію. Але я не думаю, що це може змінити цей величезний відсоток недовіри серед громадян України до влади. Це є інтрига серед еліти в якійсь мірі. Народ у цій справі не дуже буде втручатися.
Як ми побачили під час святкування Дня Незалежності, коли було проведено опитування центром Разумкова, приблизно 92 % людей в Україні вважає, що вони не мають ніякого впливу на владу. І щоб думати, що це нова політика, укази і ця нова ініціатива президента може змінити це глибоке недовір’я до влади, це абсурд. Не можливо за два роки це зробити, бо це ціла система, яку будували не 2 роки, а якраз 7-8 років.
Марія Щур
Тобто, Ви вважаєте, що б зараз не робив президент Кучма, він усе одно не зможе привернути довіру виборців до себе?
Тарас Кузьо
Я думаю, що це просто не можливо за два роки зробити. Не можливо змінити психологію бюрократів і державної адміністрації за два роки, не можливо повернути довіру народу.
Марія Щур
Докторе Кузьо, якщо повернутися до самої пропозиції президента, незалежно від того, чи він її вніс, чи хтось би інший з опозиції, яка б система влади, на Вашу думку, найбільше відповідала Україні - президентсько-парламентська, чи парламентсько-президентська?
Тарас Кузьо
Парламентсько-президентська. Інститут «Freedom Housе», який щорічно робить аналіз ситуації у 27 колишніх комуністичних країнах, чітко показав, що країни, де провадять економічні й політичні реформи, і які пішли вперед, це країни, де парламент є головна інституція.
У країнах, де президентство є головне, до яких належить більшість країн СНД, там реформи деградують. Це означає, що якщо ми, дійсно, хочемо повернутися до Європи і, дійсно, хочемо швидше проводити політичні й економічні реформи, то потрібно мати парламентсько-президентську республіку. На превеликий жаль, тут треба пам’ятати, що саме президентство в Україні дискредитував пан Кучма.