Донецьк, 4 вересня 2003 - До рівня Верховної Ради та голови українського уряду дійшов конфлікт навколо ліквідації в Донецьку 36-ї школи. 4 вересня депутати Донецької міськради знову розглядали це питання і ухвалили, як вони вважають, компромісне рішення.
У квітні поточного року сесія Донецької міськради ухвалила рішення про ліквідацію 36 школи Ленінського району міста. Вмотивована вона була тим, що школа розрахована на 420 учнів. А після випуску дев”ятого класу в травні в школі залишилось 72 учні. Така ситуація обумовлена загальною демографією на Донеччині. Втім частина батьків та педколектив школи не погодились із ліквідацією свого навчального закладу. Іх підтримали місцеві організаціїї Всеукраїнського товариства оборони прав людини, “Просвіти” та партії “Собор”, які через численні звернення до депутатів Верховної Ради та у державні органи надали цьому питанню політичного звучання. Тим часом 40 учнів 36-ї школи з 1 вересня так і не почали занять, а вимагали зберегти свою школу.
У середу в Донецьк спеціально для вивчення цього питання прилетіла член профільного комітету Верховної Ради, сама до недавнього вчителька, депутат Тамара Прошкуратова. Ось яких висновків вона дійшла:
“Ситуація така: скрізь інформація, що діти навчаються в українськомовній школі. Я проглянула абсолютно всю документацію, ніякого документального підтвердження, що цій школі наданий статус українськомовної немає”.
Пані Прошкуратова запевнила журналістів:
“Жодна дитина за бортом школи не залишена. Їм запропонована 45-а школа і запропонована на їхній вибір інша школа. Діти хочуть навчатись українською мовою, і тут я хочу з’ясувати один факт. У цій 36-й школі 70 учнів. І є поряд 45 школа, де учнів 712. Коли до цієї школи будуть долучені учні 36-ї школи, оскільки взагалі зараз гостро стоїть проблема вивчення державної мови, цій школі (45-й), буде наданий статус україномовної школи”.
У роботі сесії міськради, яка відбувалась у четвер, крім пані Прошкуратової , брали участь і мали можливість виступити ще два народні депутати та лідер обласної “Просвіти” Марія Олійник і голова батьківського комітету 36-ї школи Людмила Кондракова. Вони разом з іншими батьками та десятьма дітьми, які пікетували сесію, наполягали на збереженні школи та наданні їй статусу україномовної. У своєму виступі голова батьківського комітету розказала про тиск, який районною владою та керівниками підприємств чинився на батьків:
“Вчора мого чоловіка викликав начальник цеху і заявив так: або ти пишеш заяву, що переводиш дітей у 45-у школу, або ти будеш звільнений”.
Пані Кондракова заявила про намір написати відповідну заяву до прокуратури.
Сесія міськради ухвалила компромісне, як назвав його мер Олександр Лук’янченко, рішення. Ним підтверджується закриття 36-ї школи і передача її будівлі міській дитячій хореографічній школі. Але дітям, які не бажають навчатись у приміщенні 45-ї школи, буде надана можливість вчитись в її філії, яку розташують в одному крилі закритої 36-ї школи. Також рішенням депутатів передбачається збереження мови навчання та учнівських колективів. Крім цього Донецька міська рада звернулась до лідерів політичних партій та громадських організацій з проханням не використовувати проблему закриття навчальних закладів у власних політичних цілях.
У квітні поточного року сесія Донецької міськради ухвалила рішення про ліквідацію 36 школи Ленінського району міста. Вмотивована вона була тим, що школа розрахована на 420 учнів. А після випуску дев”ятого класу в травні в школі залишилось 72 учні. Така ситуація обумовлена загальною демографією на Донеччині. Втім частина батьків та педколектив школи не погодились із ліквідацією свого навчального закладу. Іх підтримали місцеві організаціїї Всеукраїнського товариства оборони прав людини, “Просвіти” та партії “Собор”, які через численні звернення до депутатів Верховної Ради та у державні органи надали цьому питанню політичного звучання. Тим часом 40 учнів 36-ї школи з 1 вересня так і не почали занять, а вимагали зберегти свою школу.
У середу в Донецьк спеціально для вивчення цього питання прилетіла член профільного комітету Верховної Ради, сама до недавнього вчителька, депутат Тамара Прошкуратова. Ось яких висновків вона дійшла:
“Ситуація така: скрізь інформація, що діти навчаються в українськомовній школі. Я проглянула абсолютно всю документацію, ніякого документального підтвердження, що цій школі наданий статус українськомовної немає”.
Пані Прошкуратова запевнила журналістів:
“Жодна дитина за бортом школи не залишена. Їм запропонована 45-а школа і запропонована на їхній вибір інша школа. Діти хочуть навчатись українською мовою, і тут я хочу з’ясувати один факт. У цій 36-й школі 70 учнів. І є поряд 45 школа, де учнів 712. Коли до цієї школи будуть долучені учні 36-ї школи, оскільки взагалі зараз гостро стоїть проблема вивчення державної мови, цій школі (45-й), буде наданий статус україномовної школи”.
У роботі сесії міськради, яка відбувалась у четвер, крім пані Прошкуратової , брали участь і мали можливість виступити ще два народні депутати та лідер обласної “Просвіти” Марія Олійник і голова батьківського комітету 36-ї школи Людмила Кондракова. Вони разом з іншими батьками та десятьма дітьми, які пікетували сесію, наполягали на збереженні школи та наданні їй статусу україномовної. У своєму виступі голова батьківського комітету розказала про тиск, який районною владою та керівниками підприємств чинився на батьків:
“Вчора мого чоловіка викликав начальник цеху і заявив так: або ти пишеш заяву, що переводиш дітей у 45-у школу, або ти будеш звільнений”.
Пані Кондракова заявила про намір написати відповідну заяву до прокуратури.
Сесія міськради ухвалила компромісне, як назвав його мер Олександр Лук’янченко, рішення. Ним підтверджується закриття 36-ї школи і передача її будівлі міській дитячій хореографічній школі. Але дітям, які не бажають навчатись у приміщенні 45-ї школи, буде надана можливість вчитись в її філії, яку розташують в одному крилі закритої 36-ї школи. Також рішенням депутатів передбачається збереження мови навчання та учнівських колективів. Крім цього Донецька міська рада звернулась до лідерів політичних партій та громадських організацій з проханням не використовувати проблему закриття навчальних закладів у власних політичних цілях.
