Аудіозапис програми:
Київ, 13 серпня 2004 року.
Володимир Ляшко
Добрий вечір, шановні слухачі.
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Володимир Ляшко.
Ми продовжуємо цикл передач радіо ”Свобода“, присвячений етнонаціональному портрету України.
Сьогодні у нашій програмі мова піде про два давні народи: курдів та ассирійців, – представники яких уже тривалий час мешкають в Україні. Про походження та драматичну історію курдів розповідає доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
Ігор Лосєв
Курди
Самоназва – “курдманж”, “курд”. Це один з найдавніших народів регіону, що нараховує понад 40 млн. осіб і вже 200 років веде безперервну боротьбу за незалежність.
Історична доля курдів нагадує історичну долю українців, що, напевно, і спонукало поета Василя Симоненка написати відомий вірш “Курдському брату”.
Етнічні землі курдів поділено між Туреччиною, Іраком, Іраном і Сирією. На початку ХХ століття західні держави обіцяли сприяти самовизначенню курдів, але кинули їх напризволяще.
Курди типові європеоїди. Мова курдів належить до іранської групи індоєвропейської мовної сім’ї разом з фарсі, пушту, таджицькою, осетинською і немає нічого спільного з тюркськими чи семітськими мовами.
Курди зберігають розгалужену родоплемінну структуру, що є для них не менш важливим, ніж приналежність до курдського етносу. Курди мусульмани-суніти переважно, хоча і трохи сунітів та єзидів – прихильників старовинного язичницького культу.
Курди були надзвичайно войовничим народом. Саме курд Саллах-Аддін (Саладін) організував спротив лицарям хрестоносцям у Палестині в ХІІ столітті.
Протягом століть Туреччина і Іран були змушені кидати свої армії проти незалежних курдських князівств у гірських районах. Весь час курдів піддавали геноциду і етноциду водночас використовуючи їх військову обдарованість – східні володарі дуже цінували чудову курдську кінноту.
Протягом ХІХ століття зафіксовано десятки курдських повстань проти національного гноблення. Наприклад, у 1853-1856 рр. відбулося повстання під проводом Єзданшира, що охопило величезну територію від озера Ван до Багдада. Воно було придушено турецькими військами.
Під час Першої світової війни курди знову стали жертвами масового знищення з боку Османської імперії. Це спровокувало нові курдські повстання у 1925, 1927, 1928, 1930, 1937 рр. Тільки за приблизними підрахунками лише за період з 1925-1927 рр. в Туреччині було вбито до півмільйона курдів.
В Іраку в 1919 році курдській шейх Махмуд організував повстання проти англійців. Потім відбулися повстання за національну автономію в 1929, 1932 і в 1933 рр.
Багато курдських повстань відбулося в Ірані. Радянський Союз намагався використати національно-визвольний рух курдів у своїх геополітичних інтересах.
Представник курдського роду Мустафа Барзані, навіть мав звання радянського генерал-майора. Але в історичній перспективі СРСР, підтримуючи партію Баас і режим Саддама Хусейна в Іраку, фактично, зрадив курдів.
Арешт лідера турецьких курдів і командувача курдською повстанською армією Абдули Оджолана теж вважають результатом змови спецслужб кількох держав, в тому числі і тих, що раніше підтримував курдів.
У турецькій республіці тривалий час заборонялася курдська мова, а існування курдського етносу заперечувалися. Офіційна назва курдів на теренах Туреччини – гірські турки. Хоча з таким же успіхом їх можна було назвати гірськими ефіопами.
Водночас турецький уряд багато робить для соціально-економічного розвитку курдських регіонів на південному сході Туреччини, а на індивідуальному рівні курди не зазнають жодної дискримінації і за умови турецької національної само ідентифікації можуть зробити блискучу кар’єру в державному апараті і збройних силах турецької республіки.
Буквально днями по турецькому радіо розпочалися перші радіопередачі курдською мовою на вимогу ЄС, куди Туреччина дуже хоче вступити.
Враховуючи нинішню ситуацію в Іраку шлях до курдської незалежності буде ще довгим, але іракські курди вже зараз мають широку автономію і навряд чи хтось зможе у них її відібрати, бо насторожить численні загони Пешмарга, що перекладаються з курдської, як ті, хто йдуть на смерть. Ці формування курдів мають величезний досвід збройної боротьби.
Нині територія Курдистану є найбільш спокійною і стабільною частиною Іраку, де місцева курдська влада доволі успішно блокує прояви екстремізму.
Внаслідок своєї трагічної історичної долі курди мають велику діаспору в багатьох країнах світу, зокрема, в Західній Європі, насамперед у Німеччині, де курди часто вступають у сутички з німецькими емігрантами. У Франції, Бельгії, Британії, Швеції є курдські громади в Україні.
За переписом 2001 року в Україні визнали себе курдами 2088 осіб. З них 1173 визнали рідною мовою курдську, 396 – російську, 236 – українську мову.
Володимир Ляшко
Згаданий Ігорем Лосєвим вірш “Курдському братові” Василь Симоненко написав 1963 року з приводу тодішнього повстання курдів в Ірані. Вірш, опублікований лише через чверть століття після смерті поета, читає Олекса Починок.
”Курдському братові” Борітеся — поборете. Шевченко Волають гори, кровію политі, Підбиті зорі падають униз: В пахкі долини, зранені і зриті, Вдираються голодний шовінізм. О курде, бережи свої набої, Але життя убивців не щади. На байстрюків сваволі і розбою Кривавим смерчем, бурею впади. Веди із ними кулями розмову: Вони прийшли не тільки за добром, Прийшли забрати ім''я твоє, мову. Пустити твого сина байстрюком. З гнобителем не житимеш у згоді: Йому "панять", тобі тягнути віз. Жиріє з крові змучених народів Наш ворог найлютіший — шовінізм. Він віроломство заручив з ганьбою, Він зробить все, щоби скорився ти. О курде! Бережи свої набої — Без них тобі свій рід не вберегти. Не заколисуй ненависті силу, Тоді привітність візьмеш за девіз, Як упаде в роззявлену могилу Останній на планеті шовініст.
Володимир Ляшко
А як почувають себе сьогодні члени курдської громади в Україні? Слово – президентові громадської організації під назвою “Курдська діаспора в Україні” Атті Алі.
Атті Алі (переклад)
Вітаю слухачів радіо “Свобода”!
Я – Атті Алі – є президентом громадської організації ”Курдська діаспора в Україні“. У принципі, за різними даними в Україні мешкає близько двадцяти п’яти тисяч курдів.
Просто точної інформації немає. В основному, курди проживають у наступних містах: Миколаїв, Херсон, Одеса, у Симферополі і поруч – у Джанкої, серед іншого. Чимало курдів і на Харківщині та у Києві. За нашими підрахунками, у Києві мешкає понад тисячу курдів.
Проблем найбільше мають курди, які приїхали в Україну із Сірії. У курдів – біженців з Іраку – проблем менше. Вони нормально облаштовуються, отримують статус біженців.
Я з багатьма курдами розмовляв, у них проблеми ті самі, що і в українських громадян – соціальні, побутові. В Україні переслідувань курдів за національною ознакою, як у Сірії, немає. Курди, які переїхали в Україну з Грузії, Вірменії чи Азербайджану, кажуть, що тут почуваються краще. Вони працюють і переймаються тими ж проблемами, що і будь-який український громадянин.
Найбільше свято у курдів – це 21 березня, Навруз. До цього свята ми проводимо великі концерти. Один наш співак на ім’я Бангін відвідав весною Україну. 31 березня він дав концерт в Одесі, зібралася курдська громада і чимало одеситів. Другий концерт Бангіна – у Харкові – теж зібрав велику слухацьку аудиторію.
Отак ми живемо і вітаємо свободівських слухачів з тим святом, яке незабаром прийде – із Спасом!
Володимир Ляшко
У другій частині розповіді доцента Києво-Могилянської академії Ігоря Лосєва йдеться про історію та культуру одного з найдавніших етносів на Землі – ассирійців.
Ігор Лосєв
Ассирійці
Самоназва – “атурая”, тобто ассирійці. Це нащадки древнього семітського населення півночі Передньої Азії. Предки айсорів – сирійці-арамеяни відіграли велику роль в культурній історії середньовічного Сходу, де відомі праці сирійських вчених та їхні історичні хроніки.
Арамейська писемність лежить в основі багатьох абеток від пехлевійського середньоперського письма до монгольської і манжчурської писемності.
Сирійські купці мали свої факторії від Лондона до Цейлону і Японії. Арабські і монголо-тюрські завоювання призвели до асиміляції значної частини айсорів. Айсорське населення збереглося лише в ізольованих гірських районах вздовж турецько-іранського кордону. Айсорами керували їхні власні феодали маліки.
Під час Першої світової війни турецькі війська за підозрою у нелояльності до Туреччини піддали айсорів фізичному винищенню. Айсорам довелося тікати в інші країни. Нині в світі існує велика айсорська діаспора.
У релігійному відношенні айсори християни, що належать до древньої східної церкви несторіан. Маліки айсорів підпорядковуються айсорському патріарху з роду Маршимуна, який є теократом, себто водночас і релігійним і світським лідером айсорів.
Айсори зазнали відчутного культурного впливу з боку курдів. Серед айсорського народу крім несторіанської більшості є також мароніти – ліванські католики східного візантійського обряду, римокатолики, православні, протестанти, сіроуніати. Часто члени однієї родини належать до різних церков.
За всеукраїнським переписом населення 2001 року в Україні визнали себе ассирійцями 3 143 особи. З них визнали рідною мовою російську 1730 осіб, ассирійською – 883 особи, української – 408 осіб.
Володимир Ляшко
На українських землях ассирійці почали селитися ще у ХІХ ст. Про історію ассирійської громади в Україні розповідає мій колеґа Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Ассирійці-заробітчани працювали в Україні ще у ХІХ ст. Після 1915 року в українських містах з’явилися ассирійці-втікачі з Туреччини, а від 1918 року – з Ірану.
До 1924 року у Києві існувало представництво “Ассирійської національної делегації РРФСР” з відділеннями у місцях компактного проживання ассирійців – у Маріуполі, Полтаві та Юзівці.
Тоді ж ассирійці з України Алхазов та Ревазов заснували у Москві національну спілку “Хояд-Атур” (тобто, “Єдність”) з філіями у Києві, Слов’янську та інших містах України. У Бердянську, Києві, Маріуполі, Ромнах, Харкові працювали ассирійські школи.
У київському Домі народів Сходу при Ассирійській секції існували школа та театральний гурток. При Михайлівському монастирі та Софійському соборі у Києві діяли ассирійські релігійні громади.
Проте у період між 1925 та 1937 роками всі лідери та активісти ассирійських організацій України були ув’язнені, заслані або розстріляні, а всі ассирійські культурні та освітні осередки – розгромлені. Репресії радянської влади проти ассирійців повторилися 1949 року.
Відродження національного життя ассирійців України відбувалося на початку 1960-х та 1990-х років. У Києві проводилися заняття з ассирійської мови, нею були перекладені окремі твори Тараса Шевченка, Івана Франка та інших українських поетів. А киянин, ассирієць за походженням Євген Варда відтворив українською мовою низку класичних творів ассирійської літератури.
За переписом 1959 року, в Україні мешкало 2765 ассирійців. Відтоді вони залишаються однією з найбільш стабільних за чисельністю національних меншин України.
Володимир Ляшко
На все добре, шановні слухачі.
Наступної п’ятниці ми завершимо цикл передач, присвячений етно-національному портрету України.
Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Вів передачу Володимир Ляшко.
Говорить радіо “Свобода”!
Київ, 13 серпня 2004 року.
Володимир Ляшко
Добрий вечір, шановні слухачі.
В ефірі програма “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Перед мікрофоном Володимир Ляшко.
Ми продовжуємо цикл передач радіо ”Свобода“, присвячений етнонаціональному портрету України.
Сьогодні у нашій програмі мова піде про два давні народи: курдів та ассирійців, – представники яких уже тривалий час мешкають в Україні. Про походження та драматичну історію курдів розповідає доцент Києво-Могилянської академії Ігор Лосєв.
Ігор Лосєв
Курди
Самоназва – “курдманж”, “курд”. Це один з найдавніших народів регіону, що нараховує понад 40 млн. осіб і вже 200 років веде безперервну боротьбу за незалежність.
Історична доля курдів нагадує історичну долю українців, що, напевно, і спонукало поета Василя Симоненка написати відомий вірш “Курдському брату”.
Етнічні землі курдів поділено між Туреччиною, Іраком, Іраном і Сирією. На початку ХХ століття західні держави обіцяли сприяти самовизначенню курдів, але кинули їх напризволяще.
Курди типові європеоїди. Мова курдів належить до іранської групи індоєвропейської мовної сім’ї разом з фарсі, пушту, таджицькою, осетинською і немає нічого спільного з тюркськими чи семітськими мовами.
Курди зберігають розгалужену родоплемінну структуру, що є для них не менш важливим, ніж приналежність до курдського етносу. Курди мусульмани-суніти переважно, хоча і трохи сунітів та єзидів – прихильників старовинного язичницького культу.
Курди були надзвичайно войовничим народом. Саме курд Саллах-Аддін (Саладін) організував спротив лицарям хрестоносцям у Палестині в ХІІ столітті.
Протягом століть Туреччина і Іран були змушені кидати свої армії проти незалежних курдських князівств у гірських районах. Весь час курдів піддавали геноциду і етноциду водночас використовуючи їх військову обдарованість – східні володарі дуже цінували чудову курдську кінноту.
Протягом ХІХ століття зафіксовано десятки курдських повстань проти національного гноблення. Наприклад, у 1853-1856 рр. відбулося повстання під проводом Єзданшира, що охопило величезну територію від озера Ван до Багдада. Воно було придушено турецькими військами.
Під час Першої світової війни курди знову стали жертвами масового знищення з боку Османської імперії. Це спровокувало нові курдські повстання у 1925, 1927, 1928, 1930, 1937 рр. Тільки за приблизними підрахунками лише за період з 1925-1927 рр. в Туреччині було вбито до півмільйона курдів.
В Іраку в 1919 році курдській шейх Махмуд організував повстання проти англійців. Потім відбулися повстання за національну автономію в 1929, 1932 і в 1933 рр.
Багато курдських повстань відбулося в Ірані. Радянський Союз намагався використати національно-визвольний рух курдів у своїх геополітичних інтересах.
Представник курдського роду Мустафа Барзані, навіть мав звання радянського генерал-майора. Але в історичній перспективі СРСР, підтримуючи партію Баас і режим Саддама Хусейна в Іраку, фактично, зрадив курдів.
Арешт лідера турецьких курдів і командувача курдською повстанською армією Абдули Оджолана теж вважають результатом змови спецслужб кількох держав, в тому числі і тих, що раніше підтримував курдів.
У турецькій республіці тривалий час заборонялася курдська мова, а існування курдського етносу заперечувалися. Офіційна назва курдів на теренах Туреччини – гірські турки. Хоча з таким же успіхом їх можна було назвати гірськими ефіопами.
Водночас турецький уряд багато робить для соціально-економічного розвитку курдських регіонів на південному сході Туреччини, а на індивідуальному рівні курди не зазнають жодної дискримінації і за умови турецької національної само ідентифікації можуть зробити блискучу кар’єру в державному апараті і збройних силах турецької республіки.
Буквально днями по турецькому радіо розпочалися перші радіопередачі курдською мовою на вимогу ЄС, куди Туреччина дуже хоче вступити.
Враховуючи нинішню ситуацію в Іраку шлях до курдської незалежності буде ще довгим, але іракські курди вже зараз мають широку автономію і навряд чи хтось зможе у них її відібрати, бо насторожить численні загони Пешмарга, що перекладаються з курдської, як ті, хто йдуть на смерть. Ці формування курдів мають величезний досвід збройної боротьби.
Нині територія Курдистану є найбільш спокійною і стабільною частиною Іраку, де місцева курдська влада доволі успішно блокує прояви екстремізму.
Внаслідок своєї трагічної історичної долі курди мають велику діаспору в багатьох країнах світу, зокрема, в Західній Європі, насамперед у Німеччині, де курди часто вступають у сутички з німецькими емігрантами. У Франції, Бельгії, Британії, Швеції є курдські громади в Україні.
За переписом 2001 року в Україні визнали себе курдами 2088 осіб. З них 1173 визнали рідною мовою курдську, 396 – російську, 236 – українську мову.
Володимир Ляшко
Згаданий Ігорем Лосєвим вірш “Курдському братові” Василь Симоненко написав 1963 року з приводу тодішнього повстання курдів в Ірані. Вірш, опублікований лише через чверть століття після смерті поета, читає Олекса Починок.
”Курдському братові” Борітеся — поборете. Шевченко Волають гори, кровію политі, Підбиті зорі падають униз: В пахкі долини, зранені і зриті, Вдираються голодний шовінізм. О курде, бережи свої набої, Але життя убивців не щади. На байстрюків сваволі і розбою Кривавим смерчем, бурею впади. Веди із ними кулями розмову: Вони прийшли не тільки за добром, Прийшли забрати ім''я твоє, мову. Пустити твого сина байстрюком. З гнобителем не житимеш у згоді: Йому "панять", тобі тягнути віз. Жиріє з крові змучених народів Наш ворог найлютіший — шовінізм. Він віроломство заручив з ганьбою, Він зробить все, щоби скорився ти. О курде! Бережи свої набої — Без них тобі свій рід не вберегти. Не заколисуй ненависті силу, Тоді привітність візьмеш за девіз, Як упаде в роззявлену могилу Останній на планеті шовініст.
Володимир Ляшко
А як почувають себе сьогодні члени курдської громади в Україні? Слово – президентові громадської організації під назвою “Курдська діаспора в Україні” Атті Алі.
Атті Алі (переклад)
Вітаю слухачів радіо “Свобода”!
Я – Атті Алі – є президентом громадської організації ”Курдська діаспора в Україні“. У принципі, за різними даними в Україні мешкає близько двадцяти п’яти тисяч курдів.
Просто точної інформації немає. В основному, курди проживають у наступних містах: Миколаїв, Херсон, Одеса, у Симферополі і поруч – у Джанкої, серед іншого. Чимало курдів і на Харківщині та у Києві. За нашими підрахунками, у Києві мешкає понад тисячу курдів.
Проблем найбільше мають курди, які приїхали в Україну із Сірії. У курдів – біженців з Іраку – проблем менше. Вони нормально облаштовуються, отримують статус біженців.
Я з багатьма курдами розмовляв, у них проблеми ті самі, що і в українських громадян – соціальні, побутові. В Україні переслідувань курдів за національною ознакою, як у Сірії, немає. Курди, які переїхали в Україну з Грузії, Вірменії чи Азербайджану, кажуть, що тут почуваються краще. Вони працюють і переймаються тими ж проблемами, що і будь-який український громадянин.
Найбільше свято у курдів – це 21 березня, Навруз. До цього свята ми проводимо великі концерти. Один наш співак на ім’я Бангін відвідав весною Україну. 31 березня він дав концерт в Одесі, зібралася курдська громада і чимало одеситів. Другий концерт Бангіна – у Харкові – теж зібрав велику слухацьку аудиторію.
Отак ми живемо і вітаємо свободівських слухачів з тим святом, яке незабаром прийде – із Спасом!
Володимир Ляшко
У другій частині розповіді доцента Києво-Могилянської академії Ігоря Лосєва йдеться про історію та культуру одного з найдавніших етносів на Землі – ассирійців.
Ігор Лосєв
Ассирійці
Самоназва – “атурая”, тобто ассирійці. Це нащадки древнього семітського населення півночі Передньої Азії. Предки айсорів – сирійці-арамеяни відіграли велику роль в культурній історії середньовічного Сходу, де відомі праці сирійських вчених та їхні історичні хроніки.
Арамейська писемність лежить в основі багатьох абеток від пехлевійського середньоперського письма до монгольської і манжчурської писемності.
Сирійські купці мали свої факторії від Лондона до Цейлону і Японії. Арабські і монголо-тюрські завоювання призвели до асиміляції значної частини айсорів. Айсорське населення збереглося лише в ізольованих гірських районах вздовж турецько-іранського кордону. Айсорами керували їхні власні феодали маліки.
Під час Першої світової війни турецькі війська за підозрою у нелояльності до Туреччини піддали айсорів фізичному винищенню. Айсорам довелося тікати в інші країни. Нині в світі існує велика айсорська діаспора.
У релігійному відношенні айсори християни, що належать до древньої східної церкви несторіан. Маліки айсорів підпорядковуються айсорському патріарху з роду Маршимуна, який є теократом, себто водночас і релігійним і світським лідером айсорів.
Айсори зазнали відчутного культурного впливу з боку курдів. Серед айсорського народу крім несторіанської більшості є також мароніти – ліванські католики східного візантійського обряду, римокатолики, православні, протестанти, сіроуніати. Часто члени однієї родини належать до різних церков.
За всеукраїнським переписом населення 2001 року в Україні визнали себе ассирійцями 3 143 особи. З них визнали рідною мовою російську 1730 осіб, ассирійською – 883 особи, української – 408 осіб.
Володимир Ляшко
На українських землях ассирійці почали селитися ще у ХІХ ст. Про історію ассирійської громади в Україні розповідає мій колеґа Віталій Пономарьов.
Віталій Пономарьов
Ассирійці-заробітчани працювали в Україні ще у ХІХ ст. Після 1915 року в українських містах з’явилися ассирійці-втікачі з Туреччини, а від 1918 року – з Ірану.
До 1924 року у Києві існувало представництво “Ассирійської національної делегації РРФСР” з відділеннями у місцях компактного проживання ассирійців – у Маріуполі, Полтаві та Юзівці.
Тоді ж ассирійці з України Алхазов та Ревазов заснували у Москві національну спілку “Хояд-Атур” (тобто, “Єдність”) з філіями у Києві, Слов’янську та інших містах України. У Бердянську, Києві, Маріуполі, Ромнах, Харкові працювали ассирійські школи.
У київському Домі народів Сходу при Ассирійській секції існували школа та театральний гурток. При Михайлівському монастирі та Софійському соборі у Києві діяли ассирійські релігійні громади.
Проте у період між 1925 та 1937 роками всі лідери та активісти ассирійських організацій України були ув’язнені, заслані або розстріляні, а всі ассирійські культурні та освітні осередки – розгромлені. Репресії радянської влади проти ассирійців повторилися 1949 року.
Відродження національного життя ассирійців України відбувалося на початку 1960-х та 1990-х років. У Києві проводилися заняття з ассирійської мови, нею були перекладені окремі твори Тараса Шевченка, Івана Франка та інших українських поетів. А киянин, ассирієць за походженням Євген Варда відтворив українською мовою низку класичних творів ассирійської літератури.
За переписом 1959 року, в Україні мешкало 2765 ассирійців. Відтоді вони залишаються однією з найбільш стабільних за чисельністю національних меншин України.
Володимир Ляшко
На все добре, шановні слухачі.
Наступної п’ятниці ми завершимо цикл передач, присвячений етно-національному портрету України.
Ви слухали програму “Ми український народ: національно-етнічна мозаїка”.
Вів передачу Володимир Ляшко.
Говорить радіо “Свобода”!
