Аудіозапис програми:
Прага, 23 квітня 2005 року
Зиновій Фрис
Говорить радіо “Свобода”!
Слухач
Поміж добром і злом Нам відведено часу з тобою, Аби зігрівати цей всесвіт Холодний безмірно.
Слухач
Велика просьба до пана президента, щоб він зобов’язав українське радіо і телебачення 1 годину в день викладати історію України.
Слухачка
Дуже прикрим є той факт, що ВР вже вкотре не проголосувала у включення в порядок денний звіту спеціальної слідчої комісії у справі по вбивству журналіста Гонгадзе, Олександрова.
Зиновій Фрис
Вільна трибуна слухачів “Свободи”: сповіді про наболіле, про радощі і тривоги і про все те, про що вони не можуть і не хочуть більше мовчати. Все це в передачі “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном Зиновій Фрис.
Вітаю вас!
Різке падіння американського долара в Україні викликало масу суперечливих думок. “Зміцнення гривні, - заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, - це свідчення зміцнення нової української влади”.
На думку юриста і політика Інни Богословської процеси, що відбуваються останнім часом в українській економіці, в тому числі навколо гривні: “Головна проблема в тому, що влада, яку я, до речі, підтримувала під час революції, зараз всім, хто її підтримує підсовує свиню кожен Божий день. Але це вже не тільки свиня, це вже ножі, які метаються і в серце, і в печінку, і в спину”.
А ось аргумент Інни Богословської не на користь того, що різке зміцнення гривні це добре: “Коли б це було так добре, то, я думаю, була б публічна дискусія і в експертному середовищі і в публічному громадянському середовищі. Суспільство попередили, що така добра тенденція, можна зміцнювати гривню”.
З Інною Богословської не погоджується народний депутат з провладної фракції “НУ” Борис Беспалий: “Я сказав би, що зараз відбувається якраз практична реалізація урядової і президентської програми “На зустріч людям”, це програма зростання доходів людей. Є серйозні проблеми. Як бачимо не в останню чергу вони породжені тим, що частина суспільства добросовісно, скажемо не розуміє, інша частина чинить спротив. Але це є теж логічні речі. Я думаю, що якраз кількість прихильників команди Ющенка буде зростати”.
Політолог Олексій Плотников на запитання, чи дії уряди не є популістськими, відповів: “Безперечно, це є популізм. Це є підготовкою до того, що все ж таки 2006 рік, і уряд, і в цілому діюча влада має за мету нормально увійти у виборчий процес. Те, що головна мета і нової редакції бюджету і в цілому діяльності уряду якомога більше накопичити більше доходів в бюджеті для того, щоб кинути на соцвиплати. Причому кинути на соцвиплати в кінці цього року, щоб все ж таки були можливості, щоб громадяни не забули до березня 2006 року, що такий гарний уряд, який підвищив пенсії, накидав соцвиплати. Тобто фактично зараз уряд вибиває гроші у підприємницьких структур тими чи іншими шляхами для того, щоб мати можливості для соцвиплат, саме враховуючи вибори 2006 року”.
А що ж наші слухачі?
Більшість тих, кому я телефонував у суботу 23 квітня відповідали приблизно так: “Пане Зиновію, про які долари Ви говорите? Ми їх в очі не бачимо. А щодо гривні, то міцна вона чи слабка, нам поки що однаково погано. Сподіваємося, що нова влада щось зробить для полегшення нашого життя”.
А це фрагмент моєї телефонної розмови у суботу 23 квітня з нашим постійним і давнім слухачем з Жовкви на Львівщині істориком Євгеном Маєком.
Пане Маєк, як, приміром, у Жовкві пересічні мешканці прийняли оте низьке падіння американського долара і відповідно зміцнення гривні?
Слухач
Я думаю, є дві категорії людей. Переважна більшість схвально за зміцнення гривні. А ті люди, які мають значу кількість доларів, а їх невелика кількість я думаю, сприймали негативно. В цілому взагалі такого ажіотажу ніякого немає.
Зиновій Фрис
Пане Маєк, а взагалі-то скажуть, будь ласка, як населення сприймає оті всі нові зміни в комплексі?
Слухач
Річ в тому, що люди хочуть радикальних і швидких змін. Мені здається, що це такі очікування швидких змін в часі таких коротких в нинішній економічній ситуації досить складними. Я також оцінюю по нашому району. Для того, щоб щось зробити в районі, чи області, чи в державі потрібні величезні гроші. Всіх грошей не вистачає. Податки фактично збільшуються, але не в дуже великій кількості. Фактично всі потреби, які вимагають час і люди на сьогоднішній день тяжко зреалізувати.
Але якщо дивитися по нашому району, то зміни в такому правовому, моральному почалися. Влада почала прихильно ставитися до людей, збирається вивчати і вникати в їхні проблеми.
Зиновій Фрис
А зараз ваші звукові листи.
Слухачка
Добрий день, шановним працівникам радіо “Свобода”, шановним нашим радіослухачам!
Дуже прикрим є той факт, що з 19 квітня ВР вже вкотре не проголосувала про включення в порядок денний звіту спеціальної слідчої комісії у справі вбивства журналістів Гонгадзе, Олександрова, яку очолює нардеп Г.Омельченко.
Дуже дивним є і той факт, що депутатська більшість не проголосувала стовідсотково за це. Тому в такій більшості люди сумніваються. Напрошується думка, що з цієї більшості народні депутати не хочуть, щоб люди знали правду про ці страшні злочини. Не виключається, що деякі з них мають до цього пряме відношення.
Дуже незрозумілим являється той факт, що закони, які закручені так, щоб з цього зачарованого кола прикривання злочинів не можна було ніколи вийти. З цим пора закінчувати і приймати нормальні закони.
Люди вірять нардепу Г.Омельченку, який є зразком офіцерської честі, порядності, патріотизму, який працює невтомно для свого народу і з великим ризиком для його власного життя. Тому просять його не чекати згоди ВР, а віддати всі важливі документи для вивчення в Генпрокуратуру, яка ніяк не має права ними знехтувати і повинна бути теж в цьому особливо зацікавлена.
До побачення. З пошаною, Олена з Львівщини.
Дякую.
Слухач
Микола Шушанні, місто Вінниця, для радіо “Свобода”.
Звучить вірш у виконанні слухача
Зиновій Фрис
Відомий український співак Олег Скрипка виконує пісню “Падає сніг” французькою мовою. На мій погляд, ця пісня, її настрій дуже лягає під вірш Миколи Шушанні, що звучав трішки раніше.
Звучить пісня у виконанні Олега Скрипки французькою мовою
Я сподіваюся, наші слухачі знають і такого Олега Скрипку.
Звучить пісня у виконанні Олега Скрипки українською мовою
Ой, хто ж його не знає того горя, якщо не особистого приватного, то принаймні суспільного, громадського, як наша слухачка Антоніна. Вона дуже переймається українською мовою в Україні.
Слухачка
Я в боргу перед матір’ю нашого народу українською мовою. Я не завжди чисто вимовляю, я не завжди можу правильно написати. Треба би подбати за вміле використання саме мною українського слова.
Та швидкоплинність нашого життя забирає час, та заробок хліба насущного забирає сили, а придбання саме хліба забирає кошти і залишається для опанування краси української мови лічені хвилини, сили, копійки, відсувається на другий план те, що має бути першочерговим. Але ж вона мова наша вмирає.
Ліна Костенко била на сполох ще в 1963 році.
Звучить уривок з поезії Ліни Костенко
Вона на смертнім ложі, а ми ще квапимось будувати, піднімати економіку, підвищувати зарплати, пенсії, відсвятковувати черговий день перемоги, обрати модні черевики, прийняти заморських гостей, ще, ще, ще, а вона лежить на смертній постілі і чекає, коли ж ми нагадаємо про свою рідну матір – мову України.
Чекає на тебе, чекає на мене, чекає на всіх нас, чекає, коли ми покинемо свою буденність і обізвемось до неї ласкою і турботою, а їй, як і кожній матері так мало потрібно, щоб пам’ятали, щоб звертались, щоб ненав’язливо турбувались, щоб були слухняними і чемними, щоб були ми здорові, щоб берегли честь свого роду і боронили матір і рід від злих людей.
Тому зараз в часі великого посту, коли просимо Бога, щоб відпустив нам гріхи прошу прощення і я у матері мого народу – української мови. Почуваюсь винною перед нею.
Пробач, моя кохана, бо одного зимового ранку, коли я прибула до одеського санаторію “Сонячний”, при заповненні відповідних на мене документів мені, яка давала відповіді на рідній і державній мові зробили чисто одеське зауваження: “А по чєловєчєскі Ви умєєтє разговарівать?” Та пані лікарка навіть була подивована, що я обурилась: “Та, Господі, што такого я сказала?”
Пробач мені моя рідна мова, що я не зуміла доказати тій жінці іншої національності, що вона образила не тільки мене, скільки тую державу і той нарід, який живе в цій державі, образила мій рід, мою матір і той хліб, мовою якого вона вигодувана.
Пробач, українське слово, мені і тим, хто повинен стати на твою оборону законом, але чомусь приймає всі закони, які тільки можливі, та навіть неможливі, тільки не закон про твій захист. А я мовчки це все спостерігаю, мовчки те терплю, хоч зневажають знову ж не тільки мене – зневажають матір народу України.
Пробач, мова калинова, за тих депутатів, яких я обрала і які розпинаються за Україну, але розпинаються на мові окупанта, який довгі століття нищив тебе, люба ненька, в твоїй хаті. Тому маю сумнів у душі, чи боронить він тебе, а чи все-таки губить.
А є і такі, які користуючись твоїм словом, словом рідного народу хочуть, як Іуда віддати тебе на муки. Це тільки для того, щоб підлізти на вищий щабель в драбині чиновництва. Вони кожен раз перед кожними виборами витягають для твого катування палицю двомовності і женуть тебе, моя багатостраждальна катова Вовонько, на Голгофу в твоїй хресній дорозі.
Пробач мені, рідненька моя, ніяк я не можу докричатися до таких морозів, вітренків, януковичів, симоненків і їм подібних. Глухі ці діти твої. Але, може зрозуміють вони, якщо дійсно діяти четверту Божу заповідь, яку необхідно дотримуватися, як до речі, і всі десять, щоб довго жити на цій землі під назвою Україна.
Даруй нам всім золоте слово українське, що ми не такі, як ті євреї, бо вони мертву мову відродили, заснувавши свою державу, а ми навпаки в своїй державі змертвіємо свою власну мову, винищуємо суржиком нерозумних твоїх громадян, які хочуть бути культурними, але не хочуть працювати на це. І пішли вони “штокать” і “какать” на рідне, не забуваючи при цьому російське.
Перепрошую тебе, кришталево чиста, дзвінке українське, і за тих, хто в твою чистоту приносить бруд. Ти одна з найчистіших мов на світі, але в твоїй домівці сморід російської брутальної лайки, який невільно згадувати серед дітей, бо це є образа не тільки моїм краянам, моїм громадянам України, але образа всім жителям планети і самого Бога.
А ще хочу перепросити тебе, матінко моя, за одного із твоїх синів, гідних тебе, який стоїть на оборону твоєї честі і гідності, але, напевно, просто вже по інерції продовжує послуговуватись мовою окупанта у спілкуванні з представниками великої Росії.
Болить і мене і тебе славетна гідна національна мова болить, я впевнена в тому, коли на фоні вишуканої красивої літературної мови росіянина Володимира Путіна неприродно і дико виглядає півсуржикова російська вимова українця Віктора Ющенка. А зустрічались президенти двох незалежних держав, представники двох націй могутніх і гідних.
Пробач мені і моєму президенту, моя матінко, гріх наш страшний. Нерозумні ми діти твої. Хочу, щоб жила ти вічно, як і я твоя дитина українка, як і мій президент України жили ми всі разом у своїх дітях, онуках, правнуках і праправнуках і прапрапра...
Хоч, щоб у тебе просили пробачення щохвилини і щохвилини працювали на твоє відродження. Будь нам вічно жива, багата, солов’їна, калинова, чиста і красива, чарівна і славетна мова – матір нашої держави України. Пробач нам за все, уклінно прошу.
Люба і рідна моя, я твоя донька проста гуцулка з Карпат пані Антоніна Спільна.
Слухач
Невже розумним людям не зрозуміло, що століттями окупанти знищували, як українську мову так і еліту, що не могла боротися проти такого монстра? Нагадуйте кожен раз президенту, депутатам, що вони живуть в Україні і повинні спілкуватися українською мовою. Нехай звернуть увагу на телепередачі, їхню мову. Здається, що живеш в Росії.
Дякую.
Михайло, Збараж.
Звучить пісня
Слухач
Велика просьба до пана президента Андрійовича, щоб він зобов’язав українське радіо і телебачення 1 годину в день викладати історію України, щоб не ділили нашу державу на два-три кольори, бо Україна є єдина і неподільна, соборна.
Вся біда в тому, що якби люди, весь народ знав історію України, звідки ми взялися, що ми робимо, яка наша ідея. То не було б того Донбасу, Донецьку, а було би щось єдине ціле, і будували би щось одне для всього українського народу.
Слухач
Володимир Осипчук, Вінниця.
Сьогодні звучать заяви Януковича та керівників колишньої влади про створення опозиції. Мене і сотні патріотів України насторожують ці заяви, бо це не так опозиція, яка є в демократичних, цивілізованих країнах світу.
За роки незалежності України на пострадянському просторі відсіялись “отпєтиє” українофоби, антидержавники: це ПСПУ Вітренко, всякі слов’янські союзи і руські блоки, зубри, авантюристичні братчики Корчинського, кримінально-олігархічні партії типу “Регіони України” та есдеки та автономно від них закляті вороги української державності комуністи.
Ось ця братія створює опозицію до української державності, самостійності, незалежності і соборності України. Це неприпустимо, це небезпечно. Ми вимагаємо перед РНБО, Порошенком і СПУ, щоб було розглянуто загрозу незалежності України, і цю братію відправити на смітник історії.
Потрібно створити опозицію до дій президента і уряду щодо соціально-економічних напрямків розвитку України, а не антидержавницьку, як це планує Янукович.
Як тільки починається боротьба з матьорими бандюками, які награбували величезні статки і рвуться до влади, то вони починають волати, що їх переслідують за політичними мотивами і що це порушення демократії. Вони підміняють поняття онкократії, анархії з демократією, при якій відносини між людьми регулюються законами, правом і обов’язками перед суспільством. Ось як трапилося з арештом Колесникова, за яким, як я і багато людей впевнені, що дійсно плаче тюрма, і ще такими, як Ахметов, Янукович брехун, Медведчук та такими пішаками, як Шуфрич. Їх потрібно добряче потрусити, щоб вони віддали українському народові те, що вони в нього вкрали. В цьому немає сумніву. І ніяких порушень демократії я в цьому не вбачаю. Отож бандитам тюрми.
Володимир Осипчук, Вінниця.
Зиновій Фрис
Ну що ж, дорогі слухачі, я дуже дякую вам за всі ваші листи звукові і поштові, за те, що ви проявляєте активність до усього, що діється в Україні.
Пишіть нам і телефонуйте надалі. Ми чекаємо від вас ваших звукових листів.
Зустрінуся з вами в “Листах на Свободу” рівно за тиждень.
Хай вам щастить, хай щастить Україні!
Прага, 23 квітня 2005 року
Зиновій Фрис
Говорить радіо “Свобода”!
Слухач
Поміж добром і злом Нам відведено часу з тобою, Аби зігрівати цей всесвіт Холодний безмірно.
Слухач
Велика просьба до пана президента, щоб він зобов’язав українське радіо і телебачення 1 годину в день викладати історію України.
Слухачка
Дуже прикрим є той факт, що ВР вже вкотре не проголосувала у включення в порядок денний звіту спеціальної слідчої комісії у справі по вбивству журналіста Гонгадзе, Олександрова.
Зиновій Фрис
Вільна трибуна слухачів “Свободи”: сповіді про наболіле, про радощі і тривоги і про все те, про що вони не можуть і не хочуть більше мовчати. Все це в передачі “Листи на Свободу”.
Перед мікрофоном Зиновій Фрис.
Вітаю вас!
Різке падіння американського долара в Україні викликало масу суперечливих думок. “Зміцнення гривні, - заявила прем’єр-міністр Юлія Тимошенко, - це свідчення зміцнення нової української влади”.
На думку юриста і політика Інни Богословської процеси, що відбуваються останнім часом в українській економіці, в тому числі навколо гривні: “Головна проблема в тому, що влада, яку я, до речі, підтримувала під час революції, зараз всім, хто її підтримує підсовує свиню кожен Божий день. Але це вже не тільки свиня, це вже ножі, які метаються і в серце, і в печінку, і в спину”.
А ось аргумент Інни Богословської не на користь того, що різке зміцнення гривні це добре: “Коли б це було так добре, то, я думаю, була б публічна дискусія і в експертному середовищі і в публічному громадянському середовищі. Суспільство попередили, що така добра тенденція, можна зміцнювати гривню”.
З Інною Богословської не погоджується народний депутат з провладної фракції “НУ” Борис Беспалий: “Я сказав би, що зараз відбувається якраз практична реалізація урядової і президентської програми “На зустріч людям”, це програма зростання доходів людей. Є серйозні проблеми. Як бачимо не в останню чергу вони породжені тим, що частина суспільства добросовісно, скажемо не розуміє, інша частина чинить спротив. Але це є теж логічні речі. Я думаю, що якраз кількість прихильників команди Ющенка буде зростати”.
Політолог Олексій Плотников на запитання, чи дії уряди не є популістськими, відповів: “Безперечно, це є популізм. Це є підготовкою до того, що все ж таки 2006 рік, і уряд, і в цілому діюча влада має за мету нормально увійти у виборчий процес. Те, що головна мета і нової редакції бюджету і в цілому діяльності уряду якомога більше накопичити більше доходів в бюджеті для того, щоб кинути на соцвиплати. Причому кинути на соцвиплати в кінці цього року, щоб все ж таки були можливості, щоб громадяни не забули до березня 2006 року, що такий гарний уряд, який підвищив пенсії, накидав соцвиплати. Тобто фактично зараз уряд вибиває гроші у підприємницьких структур тими чи іншими шляхами для того, щоб мати можливості для соцвиплат, саме враховуючи вибори 2006 року”.
А що ж наші слухачі?
Більшість тих, кому я телефонував у суботу 23 квітня відповідали приблизно так: “Пане Зиновію, про які долари Ви говорите? Ми їх в очі не бачимо. А щодо гривні, то міцна вона чи слабка, нам поки що однаково погано. Сподіваємося, що нова влада щось зробить для полегшення нашого життя”.
А це фрагмент моєї телефонної розмови у суботу 23 квітня з нашим постійним і давнім слухачем з Жовкви на Львівщині істориком Євгеном Маєком.
Пане Маєк, як, приміром, у Жовкві пересічні мешканці прийняли оте низьке падіння американського долара і відповідно зміцнення гривні?
Слухач
Я думаю, є дві категорії людей. Переважна більшість схвально за зміцнення гривні. А ті люди, які мають значу кількість доларів, а їх невелика кількість я думаю, сприймали негативно. В цілому взагалі такого ажіотажу ніякого немає.
Зиновій Фрис
Пане Маєк, а взагалі-то скажуть, будь ласка, як населення сприймає оті всі нові зміни в комплексі?
Слухач
Річ в тому, що люди хочуть радикальних і швидких змін. Мені здається, що це такі очікування швидких змін в часі таких коротких в нинішній економічній ситуації досить складними. Я також оцінюю по нашому району. Для того, щоб щось зробити в районі, чи області, чи в державі потрібні величезні гроші. Всіх грошей не вистачає. Податки фактично збільшуються, але не в дуже великій кількості. Фактично всі потреби, які вимагають час і люди на сьогоднішній день тяжко зреалізувати.
Але якщо дивитися по нашому району, то зміни в такому правовому, моральному почалися. Влада почала прихильно ставитися до людей, збирається вивчати і вникати в їхні проблеми.
Зиновій Фрис
А зараз ваші звукові листи.
Слухачка
Добрий день, шановним працівникам радіо “Свобода”, шановним нашим радіослухачам!
Дуже прикрим є той факт, що з 19 квітня ВР вже вкотре не проголосувала про включення в порядок денний звіту спеціальної слідчої комісії у справі вбивства журналістів Гонгадзе, Олександрова, яку очолює нардеп Г.Омельченко.
Дуже дивним є і той факт, що депутатська більшість не проголосувала стовідсотково за це. Тому в такій більшості люди сумніваються. Напрошується думка, що з цієї більшості народні депутати не хочуть, щоб люди знали правду про ці страшні злочини. Не виключається, що деякі з них мають до цього пряме відношення.
Дуже незрозумілим являється той факт, що закони, які закручені так, щоб з цього зачарованого кола прикривання злочинів не можна було ніколи вийти. З цим пора закінчувати і приймати нормальні закони.
Люди вірять нардепу Г.Омельченку, який є зразком офіцерської честі, порядності, патріотизму, який працює невтомно для свого народу і з великим ризиком для його власного життя. Тому просять його не чекати згоди ВР, а віддати всі важливі документи для вивчення в Генпрокуратуру, яка ніяк не має права ними знехтувати і повинна бути теж в цьому особливо зацікавлена.
До побачення. З пошаною, Олена з Львівщини.
Дякую.
Слухач
Микола Шушанні, місто Вінниця, для радіо “Свобода”.
Звучить вірш у виконанні слухача
Зиновій Фрис
Відомий український співак Олег Скрипка виконує пісню “Падає сніг” французькою мовою. На мій погляд, ця пісня, її настрій дуже лягає під вірш Миколи Шушанні, що звучав трішки раніше.
Звучить пісня у виконанні Олега Скрипки французькою мовою
Я сподіваюся, наші слухачі знають і такого Олега Скрипку.
Звучить пісня у виконанні Олега Скрипки українською мовою
Ой, хто ж його не знає того горя, якщо не особистого приватного, то принаймні суспільного, громадського, як наша слухачка Антоніна. Вона дуже переймається українською мовою в Україні.
Слухачка
Я в боргу перед матір’ю нашого народу українською мовою. Я не завжди чисто вимовляю, я не завжди можу правильно написати. Треба би подбати за вміле використання саме мною українського слова.
Та швидкоплинність нашого життя забирає час, та заробок хліба насущного забирає сили, а придбання саме хліба забирає кошти і залишається для опанування краси української мови лічені хвилини, сили, копійки, відсувається на другий план те, що має бути першочерговим. Але ж вона мова наша вмирає.
Ліна Костенко била на сполох ще в 1963 році.
Звучить уривок з поезії Ліни Костенко
Вона на смертнім ложі, а ми ще квапимось будувати, піднімати економіку, підвищувати зарплати, пенсії, відсвятковувати черговий день перемоги, обрати модні черевики, прийняти заморських гостей, ще, ще, ще, а вона лежить на смертній постілі і чекає, коли ж ми нагадаємо про свою рідну матір – мову України.
Чекає на тебе, чекає на мене, чекає на всіх нас, чекає, коли ми покинемо свою буденність і обізвемось до неї ласкою і турботою, а їй, як і кожній матері так мало потрібно, щоб пам’ятали, щоб звертались, щоб ненав’язливо турбувались, щоб були слухняними і чемними, щоб були ми здорові, щоб берегли честь свого роду і боронили матір і рід від злих людей.
Тому зараз в часі великого посту, коли просимо Бога, щоб відпустив нам гріхи прошу прощення і я у матері мого народу – української мови. Почуваюсь винною перед нею.
Пробач, моя кохана, бо одного зимового ранку, коли я прибула до одеського санаторію “Сонячний”, при заповненні відповідних на мене документів мені, яка давала відповіді на рідній і державній мові зробили чисто одеське зауваження: “А по чєловєчєскі Ви умєєтє разговарівать?” Та пані лікарка навіть була подивована, що я обурилась: “Та, Господі, што такого я сказала?”
Пробач мені моя рідна мова, що я не зуміла доказати тій жінці іншої національності, що вона образила не тільки мене, скільки тую державу і той нарід, який живе в цій державі, образила мій рід, мою матір і той хліб, мовою якого вона вигодувана.
Пробач, українське слово, мені і тим, хто повинен стати на твою оборону законом, але чомусь приймає всі закони, які тільки можливі, та навіть неможливі, тільки не закон про твій захист. А я мовчки це все спостерігаю, мовчки те терплю, хоч зневажають знову ж не тільки мене – зневажають матір народу України.
Пробач, мова калинова, за тих депутатів, яких я обрала і які розпинаються за Україну, але розпинаються на мові окупанта, який довгі століття нищив тебе, люба ненька, в твоїй хаті. Тому маю сумнів у душі, чи боронить він тебе, а чи все-таки губить.
А є і такі, які користуючись твоїм словом, словом рідного народу хочуть, як Іуда віддати тебе на муки. Це тільки для того, щоб підлізти на вищий щабель в драбині чиновництва. Вони кожен раз перед кожними виборами витягають для твого катування палицю двомовності і женуть тебе, моя багатостраждальна катова Вовонько, на Голгофу в твоїй хресній дорозі.
Пробач мені, рідненька моя, ніяк я не можу докричатися до таких морозів, вітренків, януковичів, симоненків і їм подібних. Глухі ці діти твої. Але, може зрозуміють вони, якщо дійсно діяти четверту Божу заповідь, яку необхідно дотримуватися, як до речі, і всі десять, щоб довго жити на цій землі під назвою Україна.
Даруй нам всім золоте слово українське, що ми не такі, як ті євреї, бо вони мертву мову відродили, заснувавши свою державу, а ми навпаки в своїй державі змертвіємо свою власну мову, винищуємо суржиком нерозумних твоїх громадян, які хочуть бути культурними, але не хочуть працювати на це. І пішли вони “штокать” і “какать” на рідне, не забуваючи при цьому російське.
Перепрошую тебе, кришталево чиста, дзвінке українське, і за тих, хто в твою чистоту приносить бруд. Ти одна з найчистіших мов на світі, але в твоїй домівці сморід російської брутальної лайки, який невільно згадувати серед дітей, бо це є образа не тільки моїм краянам, моїм громадянам України, але образа всім жителям планети і самого Бога.
А ще хочу перепросити тебе, матінко моя, за одного із твоїх синів, гідних тебе, який стоїть на оборону твоєї честі і гідності, але, напевно, просто вже по інерції продовжує послуговуватись мовою окупанта у спілкуванні з представниками великої Росії.
Болить і мене і тебе славетна гідна національна мова болить, я впевнена в тому, коли на фоні вишуканої красивої літературної мови росіянина Володимира Путіна неприродно і дико виглядає півсуржикова російська вимова українця Віктора Ющенка. А зустрічались президенти двох незалежних держав, представники двох націй могутніх і гідних.
Пробач мені і моєму президенту, моя матінко, гріх наш страшний. Нерозумні ми діти твої. Хочу, щоб жила ти вічно, як і я твоя дитина українка, як і мій президент України жили ми всі разом у своїх дітях, онуках, правнуках і праправнуках і прапрапра...
Хоч, щоб у тебе просили пробачення щохвилини і щохвилини працювали на твоє відродження. Будь нам вічно жива, багата, солов’їна, калинова, чиста і красива, чарівна і славетна мова – матір нашої держави України. Пробач нам за все, уклінно прошу.
Люба і рідна моя, я твоя донька проста гуцулка з Карпат пані Антоніна Спільна.
Слухач
Невже розумним людям не зрозуміло, що століттями окупанти знищували, як українську мову так і еліту, що не могла боротися проти такого монстра? Нагадуйте кожен раз президенту, депутатам, що вони живуть в Україні і повинні спілкуватися українською мовою. Нехай звернуть увагу на телепередачі, їхню мову. Здається, що живеш в Росії.
Дякую.
Михайло, Збараж.
Звучить пісня
Слухач
Велика просьба до пана президента Андрійовича, щоб він зобов’язав українське радіо і телебачення 1 годину в день викладати історію України, щоб не ділили нашу державу на два-три кольори, бо Україна є єдина і неподільна, соборна.
Вся біда в тому, що якби люди, весь народ знав історію України, звідки ми взялися, що ми робимо, яка наша ідея. То не було б того Донбасу, Донецьку, а було би щось єдине ціле, і будували би щось одне для всього українського народу.
Слухач
Володимир Осипчук, Вінниця.
Сьогодні звучать заяви Януковича та керівників колишньої влади про створення опозиції. Мене і сотні патріотів України насторожують ці заяви, бо це не так опозиція, яка є в демократичних, цивілізованих країнах світу.
За роки незалежності України на пострадянському просторі відсіялись “отпєтиє” українофоби, антидержавники: це ПСПУ Вітренко, всякі слов’янські союзи і руські блоки, зубри, авантюристичні братчики Корчинського, кримінально-олігархічні партії типу “Регіони України” та есдеки та автономно від них закляті вороги української державності комуністи.
Ось ця братія створює опозицію до української державності, самостійності, незалежності і соборності України. Це неприпустимо, це небезпечно. Ми вимагаємо перед РНБО, Порошенком і СПУ, щоб було розглянуто загрозу незалежності України, і цю братію відправити на смітник історії.
Потрібно створити опозицію до дій президента і уряду щодо соціально-економічних напрямків розвитку України, а не антидержавницьку, як це планує Янукович.
Як тільки починається боротьба з матьорими бандюками, які награбували величезні статки і рвуться до влади, то вони починають волати, що їх переслідують за політичними мотивами і що це порушення демократії. Вони підміняють поняття онкократії, анархії з демократією, при якій відносини між людьми регулюються законами, правом і обов’язками перед суспільством. Ось як трапилося з арештом Колесникова, за яким, як я і багато людей впевнені, що дійсно плаче тюрма, і ще такими, як Ахметов, Янукович брехун, Медведчук та такими пішаками, як Шуфрич. Їх потрібно добряче потрусити, щоб вони віддали українському народові те, що вони в нього вкрали. В цьому немає сумніву. І ніяких порушень демократії я в цьому не вбачаю. Отож бандитам тюрми.
Володимир Осипчук, Вінниця.
Зиновій Фрис
Ну що ж, дорогі слухачі, я дуже дякую вам за всі ваші листи звукові і поштові, за те, що ви проявляєте активність до усього, що діється в Україні.
Пишіть нам і телефонуйте надалі. Ми чекаємо від вас ваших звукових листів.
Зустрінуся з вами в “Листах на Свободу” рівно за тиждень.
Хай вам щастить, хай щастить Україні!
