США, Євросоюз, Велика Британія і Швейцарія виступили у вівторок із спільною заявою з приводу ситуації в Білорусі і закликали владу Білорусі негайно припинити насильство проти власного народу і звільнити несправедливо затриманих.
«Ми засуджуємо дедалі більше застосування насильства і порушення прав людини і громадянських прав у Білорусі після шахрайських виборів 9 серпня 2020 року. Число арештів учасників мирних протестних акцій наближається до 30000. Кількість політично мотивованих кримінальних справ досягає 900. Перелік політично мотивованих кримінальних справ продовжує зростати і вже налічує 100 імен. Немає причин вважати, що влада розслідує тисячі повідомлень з початку серпня про жорстокість з боку поліції і про вбивства протестувальників, включно з Романом Бондаренком», – мовиться у заяві.
Заява відзначає, що США, ЄС, Велика Британія і Швейцарія готові сприяти інклюзивному національному діалогові в Білорусі, з тим, щоб відповідально вирішити нинішню кризу, гарантувавши суверенітет і незалежність Білорусі, так само як і її майбутнє – безпечне, демократичне і засноване на процвітанні.
У той же день лідер білоруської опозиції Світлана Тихановська закликала європейські країни запровадити адресні економічні санкції щодо близького оточення Олександра Лукашенка на тлі ескалації насильства проти протестувальників.
У неділю міліція в Мінську застосувала сльозогінний газ, гумові кулі і світлошумові гранати для розгону десятків тисяч демонстрантів. Протести, які почалися після президентських виборів 9 серпня, йдуть вже чотирнадцять тижнів поспіль.
Німеччина і Євросоюз обговорюють способи посилити тиск на керівництво Білорусі після жорстокого придушення недільних протестів і загибелі 31-річного демонстранта в результаті сутички з поліцією.
Влада Білорусі заявила, що скорочує свою участь в ініціативі «Східне партнерство» з ЄС через буцімто політизований підхід партнерів.
Тихановська, яка після виборів була змушена виїхати до Вільнюса, закликала Євросоюз запровадити адресні фінансові санкції проти осіб, пов’язаних із Лукашенком.
«Лише економічний тиск змусить цей режим піти, тому що тоді у нього не буде грошей, щоб платити за ОМОНівців і їхні злочини», – сказала вона в інтерв’ю агентству Reuters у вівторок під час візиту до Стокгольма.
Міністерка закордонних справ Швеції Анн Лінде подякувала Тихановській за дискусію щодо Білорусі.
«Я захоплена рішучістю жителів Білорусі у їхньому прагненні до демократичних змін. Попри насильницьке придушення, протести залишились мирними. Швеція і ЄС будуть продовжувати підтримку народу Білорусі», – твітує Лінде.
Міністр закордонних справ Латвії Едґарс Ринкевичс у понеділок написав у твітері, що його країна разом із Литвою і Естонією незабаром розширить санкції щодо білоруських чиновників, «включивши до списку тих, хто продовжує жорстоко придушувати мирні протести».
«Наш протестний рух має мирний характер, і ми не хочемо відповідати насильством на насильство», – наголосила Тихановська.
Вона констатувала, що Росія не відповіла на заклики опозиції до діалогу, проте вже не так активно підтримує Лукашенка.
«Вона не так багато говорить про ситуацію в Білорусі, не надає йому великої підтримки. Вона чекає, що відбуватиметься далі», – сказала вона.
Жорстокі заходи влади Білорусі широко засуджують.
«Лише уявіть, якби у США місто після протестів вимикало воду цілим районам. Це зараз відбувається у Білорусі. Так авторитарний режим намагається нав’язати свою волю громадянам», – твітує американський експерт із питань України Ерік Ґонц.
«Що відбудеться, якщо ви приєднаєтесь до протестів за вільні і чесні вибори в Білорусі? Вам відріжуть воду і тепло: нові методи терору старого диктатора Лукашенка. ЄС мають посилити санкції проти відповідальних. Тепер. Не після зими», – твітує ексєвродепутатка Ребекка Гармс.
