Доступність посилання

ТОП новини

«За міфічним Путіним вони не сховаються»: чого хочуть учасники акції #SaveOlegSentsov


До мітингу під посольсьтвом ЄС долучилася колишня заручниця сепаратистів Ірина Довгань (на фото)

Глобальна акція #SaveOlegSentsov, яка вже кілька днів триває у світі, дісталася до Києва. Під посольством ЄС мітингували на підтримку українських політв’язнів, військовополонених та цивільних заручників, які утримуються у Росії, анексованому нею Криму та угрупованнями «ДНР» та «ЛНР» на Донбасі. Активісти підтримали ініціативу Нідерландів створити європейський аналог «акту Магнітського», зокрема, для причетних до політично вмотивованих затримань, а також виступили з вимогою створити офіційну платформу для переговорів щодо звільнення усіх «в’язнів Кремля».

Акція #SaveOlegSentsov відбувається зараз на різних континентах із нагоди присудження ув’язненому в Росії українському режисеру Олегу Сенцову премії Європарламенту «За свободу думки» імені Сахарова.

Церемонія нагородження у Страсбурзі запланована на 12 грудня, але Сенцов не може її отримати особисто, тому вчора туди поїхала його сестра Наталія Каплан, яка увесь цей час бореться за звільнення брата.

Налаштовані рішуче, говорять не соромлячись, постійно порівнюють сучасну Росію і радянські репресії
Наталія Каплан

«Була на засіданні комітету Європарламенту з прав людини. Такий теплий прийом, хоча я влетіла із корабля на бал. Тут всі прекрасно знають про українських політв’язнів у Росії і Криму. І це перемога Олега, результат його голодування. Налаштовані рішуче, говорять не соромлячись, постійно порівнюють сучасну Росію і радянські репресії», – написала вона у Facebook.

За що мітингували у Києві

Під посольством Євросоюзу в Києві громадські активісти також провели мітинг. Вони принесли плакати із портретами українців, яких утримують із політичних мотивів у Росії, анексованому нею Криму та на непідконтрольних Україні територіях Донбасу, та цитатами із Загальної декларації прав людини, які у зв’язку з цими затриманнями були порушені.

Серед присутніх була й Ірина Довгань, яку утримували і катували бойовики угруповання «ДНР». На її переконання, дуже важливо сьогодні показати, що про полонених пам’ятають і борються за їхнє визволення.

«Я сама була в полоні, і я пам’ятаю, як ті п’ять діб я кожен день і кожну ніч думала: чи пам’ятають про мене, чи роблять щось там, на волі, чи буде в мене шанс бути визволеною», – каже Ірина Довгань.

Серед озвучених на акції вимог було створення єдиної платформи для переговорів щодо звільнення усіх «в’язнів Кремля», оскільки, зауважують, єдина наявна на сьогодні платформа – у Мінську ­– стосується тільки конфлікту на сході України. Окрім того, активісти закликали країни ЄС запроваджувати персональні санкції щодо порушників прав людини.

Навіщо потрібен європейський аналог «акту Магнітського»

Як розповіла Олександра Матвійчук із «Центру громадянських свобод», 11 грудня міністри закордонних справ Євросоюзу одностайно підтримали ініціативу Нідерландів – розробку європейського аналогу «акту Магнітського».

«Це – правовий механізм, який дозволяє за певною процедурою, встановленою у законі, складати списки найбільших порушників прав людини і застосовувати проти них негативні наслідки і обмеження: візові, стосовно їхнього майна або низку інших, якщо це буде записано у законі. І нам видається дуже важливим, аби на рівні ЄС такий акт був розроблений. Ми будемо працювати над тим, щоб люди, які фабрикували справи щодо політичних в’язнів, були внесені до майбутніх списків і були покарані», – зауважує вона.

На плакаті праворуч – Станіслав Асєєв, журналіст проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії, якого утримують у заручниках бойовики угруповання «ДНР»
На плакаті праворуч – Станіслав Асєєв, журналіст проекту Радіо Свобода Радіо Донбас.Реалії, якого утримують у заручниках бойовики угруповання «ДНР»

За словами Матвійчук, зараз закон тільки розробляється на рівні Європейського союзу, і важливо, аби процедура передбачала можливість виправлення помилок, якщо такі будуть допущені, аби цей інструмент не викликав сумнівів у своїй доброчесності.

За міфічним Путіним вони не сховаються
Олександра Матвійчук

«Це сигнал людям, які прямо зараз відпускають (кримського адвоката – ред.) Еміля Курбедінова, якого до цього п’ять діб утримували за ґратами за політично вмотивованим адміністративним провадженням, відчували, що за міфічним Путіним вони не сховаються», – наголошує правозахисниця.

Нині, за даними Верховної Ради України, 41 країна світу запровадила санкції щодо Росії. Україна також має свої санкційні списки, куди входять, зокрема, причетні до політичних переслідувань її громадян. Водночас, за словами правозахисників, українська санкційна політика – безсистемна, а її виконання фактично ніхто не контролює. Відтак парламент ініціював розробку змін до законодавства, яке регулює, як саме, хто і на кого може накласти санкції за порушення прав людини.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

  • Зображення 16x9

    Володимир Паутов

    Оператор-репортер. В новинах – з 1990-х років. Далі були телепрограми, фільми. Працював на низці найбільших українських і не тільки українських телеканалів. Люблю музику і тварин.

  • Зображення 16x9

    Сергій Нужненко

    Репортажний фотограф. Фотокореспондент Радіо Свобода з 2016 року.

    instagram.com/serhii_nuzhnenko

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG